Вівчарик бурий
| Вівчарик бурий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phylloscopus fuscatus (Blyth, 1842) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Phillopneuste fuscata Blyth, 1842 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівча́рик бурий[2] (Phylloscopus fuscatus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae). Мешкає в Азії. В Україні рідкісний, залітний вид[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12 см, розмах крил 15-20 см, вага 7-8 г. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, нижня частина тіла білувата, груди дещо темніші, боки і гузка кремові. Хвіст на кінці округлий. Над очима помітні білі "брови", через очі ідуть темні смуги, навколо очей тонкі білі кільця. Дзьоб короткий, тонкий, гострий, зверху сірий, знизу білуватий. Виду не притаманний статевий диморфізм, у молодих птахів верхнея частина тіла має оливковий відтінок. Голос — різкий "чек", скожий на крик прудкої кропив'янки.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- P. f. fuscatus (Blyth, 1842) — Сибір, Далекий Схід. Зимують в Південній і Південно-Східній Азії;
- P. f. robustus Stresemann, 1923 — північ центрального Китаю (на північ до пустелі Гобі, на південь до північного Сичуаня) Зимують в Індокитаї.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бурі вівчарики гніздяться в Сибіру (на схід від Алтайських гір), на Далекому Сході Росії, на Сахаліні, на півночі Корейського півострова, в Монголії, Північному і Центральному Китаї та на крайньому сході Казахстану. Взимку вони мігрують на південь, де зимують від північної Індії і Непалу до Індокитаю, Малайського півострова і Південно-Східного Китаю, на островах Кюсю, Рюкю, Тайвань, Хайнань і на Андаманських островах. Бродячі птахи спостерігалися в багатьох країнах Європи і Азії, а також на Алясці і в Каліфорнії. Бурі вівчарики живуть в чагарникових заростях на берегах річок, у вологих і заболочених долинах, на луках і узліссях. Уникають густих чагарникових заростей. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, а також дрібними ягодами. Гніздо кулеподібне з бічним входом, діаметр його становить 12-14 см, а діаметр вхідного отвору 3-4 см. Воно робиться з сухих стебел і моху, встелюється рослинними волокнами і пухом, розміщується в чагарниках, на висоті до 70 см над землею. В кладці від 4 до 6 білих яєць.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus fuscatus. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Форманюк О. А., Кивганов Д. А., Гайдаш А. М. Первая регистрация бурой пеночки (Phylloscopus fuscatus) в Украине // Беркут : український орнітологічний журнал. — 2012. — Т. 21, вып. 1-2. — С. 205. — ISSN 1727-0200. Архівовано з джерела 3 серпня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 02 червня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |