Quercus cerris

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Quercus cerris
Quercus cerris.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Вид: Q. cerris
Біноміальна назва
Quercus cerris
L., 1753
     Рідний ареал :✖ Ізольовані популяції :▲ Введений і натуралізований (синантропний)
     Рідний ареал
Ізольовані популяції
Введений і натуралізований (синантропний)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Quercus cerris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Quercus cerris
EOL logo.svg EOL: 1151719
IPNI: 295941-1
ITIS logo.svg ITIS: 506534
IUCN logo.svg МСОП: 194074
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39468

Quercus cerris (дуб бурґундський[1]) — вид рослин з родини Букові (Fagaceae); поширений у південній і центральній Європі й у Західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Росте швидко, середнього розміру дерево, ≈ 20 м у висоту. Вид легко відрізнити за жолудями, які мають щетинисті шапки[2]. Стовбур діаметром до 2 м. Крона спочатку конічна, потім розлога. Кора тьмяно-сіра, товста, розтріскана. Гілочки трохи запушені, стають сіро-коричневими. Бруньки яйцюваті з довгими волосистими прилистками. Листки 6–12 × 3–5 см; 5–9 пар часточок з глибокими пазухами; темно-зелений і шорсткі зверху зі зірчастими волосками й блідіші знизу з коротким густим запушенням; верхівка тупа, основа урізана; ніжки листків 0.5–2 см, запушені. Жолудь довжиною до 3 см, сидячий, циліндричний, загострений, укладений на 2/3 в чашечку; чашечка волохата, 1 см заввишки, діаметром 1.8 см, з довгими, стрункими лусками; дозріває через 2 роки[3].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Поширений у південній і центральній Європі й у Західній Азії; також культивується[4][5].

Любить сонячні та сухі схили в помірному кліматі з помірним ступенем стійкості до холодів; висота: 50–2200 м. Здається, переносить цілий ряд ґрунтів; найбільш поширений на вільних дренажних, піщаних та кислих ґрунтах, але також відомий на вапняних ґрунтах[2].

Використання[ред. | ред. код]

Використовується в ландшафтному дизайні, парках, садах і як придорожні дерева. Деревина низької якості порівняно з іншими видами дуба, але використовується у виробництві бочок, меблів, у суднобудуванні та в дерев'яній підлозі. Чай, виготовлений з кори дубів, корисний для кишківника і шлунку. Чашечки використовуються як ґудзики. Жолуді та молоді пагони їдять численні тварини[2].

Загрози й охорона[ред. | ред. код]

Немає відомих загроз спеціально для виду Q. cerris. Зростає у ботанічних садах та дендропарках[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Quercus cerris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Gorener V. (2018). Quercus cerris. The IUCN. Процитовано 24.08.2020.  (англ.)
  3. Oaks of the World. Процитовано 24.08.2020.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 24.08.2020.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 24.08.2020.  (англ.)