Scorzonera hispanica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Scorzonera hispanica.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Скорцонера (Scorzonera)
Вид: Скорцонера іспанська
Біноміальна назва
Scorzonera hispanica
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scorzonera hispanica
EOL logo.svg EOL: 485033
IPNI: 243208-1
ITIS logo.svg ITIS: 505091
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 114289


Скорцонера іспанська (Scorzonera hispanica) - вид рослин родини Айстрові.

Назва[ред. | ред. код]

Інші назви: скорцонера, чорна морква, чорний корінь, солодкий корінь, козелець, козелець іспанський.[1]

В англійській мові називається «чорний сальсифай» (англ. black salsify), «іспанський сальсифай» (англ. Spanish salsify), також відомий під назвою «чорна устрична рослина» (англ. black oyster plant), «зміїний корінь» (англ. serpent root), «гадюча трава» (англ. viper's herb, англ. viper's grass).

Будова[ред. | ред. код]

Дворічна рослина. У перший рік вегетації скорцонера утворює розетку листків і формує кореневище, а наступного року зацвітає і дає насіння. Корінь циліндричний, м'ясистий, зовні темно-коричневий, а всередині білий. Цвіте скорцонера красивими жовтими квітками.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зростає в Південній Європі та на Близькому Сході. Як видно з біномінальної назви рослини - поширився у Європі з Іспанії.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Вперше згадується Леонгардом Рудольфом, що бачив її на ринку в Аллепо, Сирія у 1575 році.

Рослина багато використовувалася у народній медицині середньовічної Європи. Люди вірили, що коріння скорцонери рятує від укусів отруйних змій та ефективні ліки від бубонної чуми.

Скорцонеру використовують як овоч в Італії, Франції та Бельгії. Коріння містить липкий латекс, тому чистити чорну шкірку зручніше після 20 хв відварювання. Відварений корінь можна їсти під соусом чи маслом, смажити. За смаком корінь нагадує щось середнє між спаржею і цвітною капустою. Дуже смачні з нього соуси до м'ясних і овочевих страв. Сушена скорцонера - хороша приправа до супів.

У їжу також можна вживати і молоденькі листя чорного кореня.

Наразі сорт Hoffmanns Schwarzer Pfahl вирощується у промислових масштабах, тоді як Duplex - популярний серед дрібних городників.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://agrarii-razom.com.ua/plants/skorconera-ispanska © ІАС Аграрії разом

Джерела[ред. | ред. код]