Senecio sarracenicus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Senecio sarracenicus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Жовтозілля (Senecio)
Вид:
S. sarracenicus
Біноміальна назва
Senecio sarracenicus
Синоніми

Senecio fluviatilis Wallr.

Senecio sarracenicus (жовтозілля прирічкове або жовтозілля надрічкове як Senecio fluviatilis[1][2] — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі й західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 100–175 см заввишки. Листки еліптично-ланцетні або широколанцетні, загострені, нерівно-пилчасті, з загнутими догори зубчиками; нижні — звужені в короткий черешок, стеблові — сидячі. Кошики (квіткові голови) 4 мм шириною, в щиткоподібній волоті. Язичкових квіток 6–8, яскраво-жовті. Сім'янки довгасті, 4–4.5 мм завдовжки, голі, чубок в 1.5–2 рази довший від сім'янки[2]. Стебло без гілки, жолобчате, волохате, від зеленого до червонувато-коричневого, дерев'янисте при основі[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі й західній Азії[4][5].

В Україні вид зростає на луках, берегах річок і струмків, у болотистих чагарниках — Закарпатська обл. (Рахівський р-н, смт Ясіня; Ужгородський р-н, с. Цегловка), в Лісостепу і Степу[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Senecio fluviatilis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 345. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 30.04.2019. (англ.)