Woodhouse Colliery

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Woodhouse Colliery
Вугільна шахта Вудгауз
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
54°31′31″ пн. ш. 3°35′49″ зх. д. / 54.52550000002777608° пн. ш. 3.597138890028° зх. д. / 54.52550000002777608; -3.597138890028Координати: 54°31′31″ пн. ш. 3°35′49″ зх. д. / 54.52550000002777608° пн. ш. 3.597138890028° зх. д. / 54.52550000002777608; -3.597138890028
Власник West Cumbria Mining
Виробнича потужність 3 млн тонн на рік
Марка вугілля коксівне
Рік будівництва 2020
Термін служби 50 років
Кількість працівників 500 (за проектом)
Технологічна схема
Глибина розробки 550 м (гранична, за проектом)
Запаси вугілля
Робочі пласти Bannock Band (2-3 м), Main Band (2-3м), Sixquarters (до 2,5 м)[1]
Балансові запаси 750 млн тонн
Вугільний басейн
(район, родовище)
Камберлендське вугільне родовище
Сайт westcumbriamining.com
Додаткова інформація

Woodhouse Colliery (Вугільна шахта «Вудгауз») — вугільна шахта, що будується поблизу міста Вайтхевен[en] в Камбрії (Англія). Проектом передбачене будівництво першої вугільної шахти в Англії після Asfordby Colliery[en] (з 1987 року). Очікується, що нова копальня забезпечить робочими місцями бідні райони; водночас, проект піддається критиці з боку зелених. У 2019 році графство Камбрія надало дозвіл на проектування.

Нову шахту не слід плутати з колишньою вугільною шахтою Woodhouse в місті Бішоп Окленд[en] (Дарем), яка працювала у період між 1835 та 1934 роками.[2]

Історія[ред. | ред. код]

У червні 2014 року компанія West Cumbria Mining оголосила про намір інвестувати 14,7 мільйона фунтів у проект розробки коксівного вугілля вищої якості під морем поблизу Вайтхевена.[3] Проект розпочався раніше, в рамках пошуку та газифікації вугілля для енергетичного використання, але коли було оцінено якість вугілля, це стало причиною переглянути його призначення з метою використання для виготовлення сталі. Таким чином, надалі передбачається використовувати вугілля лише для коксування, а не для енергогенерації. Падіння цін на енергетичне вугілля на світових ринках також спричинило закриття шахт, що видобували лише енергетичні марки вугілля.[note 1][4][5]

Шахта має стати першою глибокою вугільною шахтою в Англії з моменту затоплення Asfordby Colliery в 1987 році.[6]

Шахта зможе видобувати понад 3 млн тонн вугілля на рік з ділянки під Ірландським морем площею 200 км2.[7] Прихильники схеми зазначають, що Британія імпортує 6 млн тонн коксу на рік — більшістю з Австралії та США.[8][note 2][9]

Шахта використовуватиме наявні гірничі виробки з попередніх копалень з видобутку вугілля та ангідриту.[10] Промисловий майданчик шахти буде розташований на колишній території Marchon chemical works, недалеко від Haig Colliery[en] та у передмісті Вудгауз, що знаходиться на південь від центру міста Вайтхевен у Камбрії.[11][note 3][12] Передбачається розробка вугільного пласта до максимальної глибини 550 м.[13]

У 2017 році геологічна команда здійснювала офшорне буріння біля мису Сейнт Біс[en] в скельних породах від 25 м нижче морського дна і до глибини 600 м. Це дозволить визначити якість вугілля та перевірити наявність будь-яких геологічних умов, які могли б вплинути на проектування шахти.[14]

Очікується, що шахта працюватиме 50 років та забезпечить працевлаштування 500 робітників. Запаси шахтного поля оцінюються у 750 млн тонн.[15] 80 % видобутку з шахти обіцяють переправляти на насипний Редкар[en].[8] Конвеєр перемістить вугілля на відстань 2,5 км — з промислового майданчика на навантажувач.[16] Щодня, із суботою включно, курсуватимуть до 6 потягів, хоча компанія визнає, що збільшення руху на залізниці вимагатиме покращення сигналізації на залізничній лінії Cumbrian Coast line[en].[6] Крім того, West Cumbria Mining подала заявку на встановлення сонячної ферми площею 240 га, яка має забезпечити 40 % потреб в електроенергії для гірничих робіт.[17]

West Cumbria Mining належить EMR Capital, компанії, що базується в Австралії, яка вклала понад 20 млн фунтів стерлінгів в підприємство до червня 2017 року. За прогнозами, ще 200 млн фунтів стерлінгів  планується витратити на остаточне випробування, придбання прав та введення в експлуатацію шахти.[6] Очікується, що власне копальня коштуватиме близько 165 млн фунтів.[18]

Перспектива першої в Англії нової вугільної шахти за понад 30 років викликала гнів у частині місцевої громади, з початком виступів групи активістів («38 Degrees») під гаслом «Залишимо камбрійське вугілля в глибині» (англ. "Keep Cumbrian coal in the hole".[12] Мітингувальники зазначили, що підземні робот розвиватимуться у 8 км від басейнів з відпрацьованим ядерним паливом комплексу Селлафілд, а також посилаються на близькість шахти до запропонованого нового ядерного об'єкта в Мурсайді[en].[19] Іншу стурбованість викликає поширеність метану в Камберлендському вугільному родовищі[en]. Протестна група зазначила, що небезпечні рівні газу зробили цей регіон ідеальним тестовим майданчиком лампи Деві в 1816 році.[12][20][note 4][21]

Схвалення та апеляції[ред. | ред. код]

У березні 2019 року засідання планового комітету округу Камбрія одностайно проголосувало за проект, посилаючись на «відчайдушну потребу в робочих місцях, особливо у занедбаних районах поблизу запропонованої нової шахти». Зелені активісти анонсували початок позовної діяльності. Прес-секретар South Lakes Action on Climate Change заявив, що шахта «повністю підірве шанси Камбрії досягти мети щодо викидів».[22]

У листопаді 2019 року уряд вирішив не втручатися в апеляційний процес і констатував, що «…Рада [графства Камбрія] повинна прийняти рішення». Роботи на майданчику, як очікується, розпочнуться в 2020 році, із стартом видобування вугілля в 2022 році.[23]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як, наприклад, Kellingley Colliery в Західному Йоркширі, остання глибока вугільна шахта у Британії, що була закрита після падіння світових цін на вугілля.
  2. Це було раніше, ніж у 2015 році SSI UK закрили металургійний комбінат у Редкарі, імпорт коксу впав відповідно до попиту, а поставки з Канади повністю припинилися у 2015 році.
  3. У статті Guardian зазначається, що пропоноване місце будівництва шахти знаходиться на південь від Кендала, але це неправильно. Наступного тижня лист Маріанни Кіркбі виправляє цю помилку.
  4. Звіт Британської геологічної служби 2004 року містить детальні відомості про метанообільність шахт навколо Вайтхевена; в ньому констатується, що вугілля не варто видобувати через метан та геологічну нестабільність в регіоні. Свердловини, з яких були отримано ці дані, були пробурені на глибину 400 м, але всі вони були розташовані на суходолі, а не в офшорних запасах.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://www.westcumbriamining.com/what-is-the-plan/what-research-or-evidence-exists/
  2. Durham Mining Museum - Woodhouse Close Colliery. www.dmm.org.uk. Процитовано 11 July 2018. 
  3. Plans to restore mining industry. BBC News. 10 June 2014. Процитовано 11 July 2018. 
  4. Lodge, Tony (28 October 2016). Tony Lodge: Old King Coal is dead, but long live British mining. The Yorkshire Post. Процитовано 16 July 2018. 
  5. Bounds, Andrew (11 December 2015). Date set for closure of UK's last deep mine at Kellingley. Financial Times. Процитовано 17 July 2018. 
  6. а б в Bounds, Andy (19 June 2017). Global demand for coking coal set to revive Cumbria mining. Financial Times. Процитовано 11 July 2018. 
  7. Samuel, Juliet (24 May 2013). Vast coal discovery off Cumbria coast 'could fire up British mining industry'. The Times. с. 57. ISSN 0140-0460. 
  8. а б Leroux, Marcus (17 November 2014). Old King Coal makes a comeback in north west. The Times. 
  9. UK coking coal imports by country 2002-2017 | Statistics. statista.com. Процитовано 13 July 2018. 
  10. Lempriere, Molly (23 January 2018). Mining the UK - Mining Technology. mining-technology.com. Процитовано 16 July 2018. 
  11. Vaughan, Adam (23 March 2018). Minister cites climate change in rejection of opencast coal mine. The Guardian. Процитовано 11 July 2018. 
  12. а б в Birkby, Marianne (28 March 2018). Cumbrian coal must stay in the ground where it belongs | Letters. The Guardian. Процитовано 11 July 2018. 
  13. Hydrological and Hydrogeological Support for Proposed Metallurgical Coal Mine - ESI Consulting. esi-consulting.co.uk. Процитовано 16 July 2018. 
  14. Plans on display for West Cumbria coking coal mine. Whitehaven News. 23 June 2017. Процитовано 11 July 2018. 
  15. Abbott, Jez (20 June 2017). Planners probe metallurgical coal | Mineral and Waste Planning. www.mineralandwasteplanning.co.uk. Процитовано 16 July 2018. 
  16. The Railway Magazine. 
  17. 2019 start proposed for work on £165m undersea mine off West Cumbria coast. News and Star. 23 April 2018. Процитовано 16 July 2018. 
  18. Lea, Robert (20 March 2019). First deep coal mine since 1980s approved. The Times (72,799). с. 40. ISSN 0140-0460. 
  19. Protesters march in the rain against St Bees coal mine plans. North West Evening Mail. 11 September 2017. Процитовано 11 July 2018. 
  20. Untitled. Cumberland Pacquet and Ware's Whitehaven Advertiser. 9 April 1816. с. 3. OCLC 18699629. 
  21. Jones, NS; Holloway, S; Creedy, DP; Garner, K; Smith, NJP; Browne, MAE; Durucan, S (2004). UK Coal Resource for New Exploitation Technologies Final Report. Nora.nerc.ac.uk. British Geological Society. с. 103–104. Процитовано 16 July 2018. 
  22. Whitehaven deep coal mine plan moves step closer. BBC News. 19 March 2019. Процитовано 19 March 2019. 
  23. First UK deep coal mine in decades to go ahead. BBC News. 2 November 2019. Процитовано 7 November 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]