Іванов В'ячеслав Іванович
| Іванов В'ячеслав Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Народився |
16 (28) лютого 1866[1][2] або 28 лютого 1866[3][2] Москва, Російська імперія[4][5] | |||
| Помер |
16 липня 1949[4][5][…] (83 роки) Рим, Італія[4][5] | |||
| Поховання | Римський протестантський цвинтар | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} РРФСР.svg){kind=small} Азербайджанська РСР.svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | драматург, філософ, поет, письменник, літературний критик, класицист, перекладач, есеїст, філолог, педагог, педагог | |||
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d][4] і Перша московська гімназіяd | |||
| Заклад | Бакинський державний університет, Папський східний інститут і Collegium Russicumd | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1898 — 1949 | |||
| Жанр | поезія, есей і публіцистика | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| У шлюбі з | Зинов'єва-Аннібал Лідія Дмитрівнаd[4] | |||
| Діти | Jean Neuvecelled | |||
|
| ||||
 Іванов В'ячеслав Іванович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
В'ячеслав Іванович Іванов (16 [28] лютого 1866, Москва — 16 липня 1949 Рим) — російський поет-символіст, філософ, перекладач, драматург, літературний критик, доктор філологічних наук, ідеолог діонісійства. Яскравий представник «Срібного століття». Водночас с Велимиром Хлєбниковим був одним з перших Голів земної кулі[6].
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки. Життя за кордоном[ред. | ред. код]
Народився в родині землеміра Івана Евстіхійовича Іванова (1816—1871). Мати — Олександра Дімітріївна Преображенська (1824—1896). Закінчивши Першу Московську гімназію, одружився з Дарією Михайлівною Дмитрівською.
Продовжив навчання спершу на історико-філологічному факультеті Московського університету (1884—1886, два курси), потім в Берлінському університеті (1886—1890), де, крім філології, багато займався історією під керівництвом Моммзена (Іванова називають одним з останніх його учнів), а також філософією. У 1896 році Гіршфельд і Моммзен прийняли його дисертацію про податки в Римській імперії, написану латиною, але усний іспит на вчений ступінь Іванов не здавав. На Іванова найбільший вплив мали Ніцше, Володимир Соловйов, слов'янофіли, німецькі романтики (Новаліс, Фрідріх Гельдерлін). Сам Іванов стверджує, що більше, ніж Соловйов, впливав на нього Володимир Ерн.[7]
Багато подорожував — починаючи з 1891 року, об'їхав значну частину Європи (жив деякий час в Афінах, потім в Женеві), відвідав Палестину (1902), Єгипет. Жив переважно в Італії та Росії (остаточно переселився в Італію в 1924 році).
Доробок[ред. | ред. код]
Поезія[ред. | ред. код]
- Стернові зорі (рос. Кормчие звёзды) (1903)
- Прозорість (рос. Прозрачность) (1904)
- Cor Ardens (5 поетичних книг у 2 томах) (1911)
Проза[ред. | ред. код]
Критика та есеїстика[ред. | ред. код]
- Борозни й межі: естетичні та критичні досліди (рос. Борозды и межи) (1916)
- Рідне та всесвітнє (рос. Родное и вселенское: статьи) (1917)
- Листування з двох кутів (рос. Переписка из двух углов) (у співавторстві з Михайлом Гершезоном[ru]) (1922)
Наукові праці[ред. | ред. код]
- De societatibus vectigalium publicorum populi romani (1910)
- Достоєвський і роман-трагедія (рос. Достоевский и роман-трагедия) (1911)
- перероблене видання німецькою: Dostojewskij. Tragödie — Mythos — Mystik (1932)
- Діоніс і прадіонісійство (рос. Дионис и прадионисийство) (1921)
Переклади[ред. | ред. код]
Зібрання творів[ред. | ред. код]
- Зібрання творів у 4-х томах (1971—1989) [1] [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 75–82. — ISBN 5-94848-262-6
- ↑ а б в г д Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
- ↑ а б в Иванов Вячеслав Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Составитель С.В. Старкина. Хронологическая канва жизни и творчества Велимира Хлебникова (рос.) . Архів оригіналу за 18 лютого 2020.
1916. 29 февраль. «Хлебников и Петровский были у Вяч. Иванова (Москва), он дал подпись о вступлении в Председатели земного Шара
- ↑ М. С. Альтман. Разговоры с Вячеславом Ивановым. www.v-ivanov.it. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 4 березня 2016.
- Народились 28 лютого
- Народились 1866
- Уродженці Москви
- Померли 16 липня
- Померли 1949
- Померли в Римі
- Поховані на кладовищі Тестаччо
- Випускники історико-філологічного факультету Московського університету
- Науковці Бакинського університету
- Російські поети
- Російськомовні поети
- Російські перекладачі
- Перекладачі Данте Аліг'єрі
- «Голови земної кулі»