Ірклій (притока Дніпра)
Ірклій | |
---|---|
Ірклій у Чорнобаї | |
49°48′4.3704001000059″ пн. ш. 32°24′45.878400100013″ сх. д. / 49.80121° пн. ш. 32.41274° сх. д. | |
Витік | на схід від селища Привітне |
• координати | 49°48′4.3704001000059″ пн. ш. 32°24′45.878400100013″ сх. д. / 49.80121° пн. ш. 32.41274° сх. д. |
Гирло | Дніпро (Кременчуцьке водосховище) |
• координати | 49°30′21.567600100006″ пн. ш. 32°18′49.950000100011″ сх. д. / 49.50599° пн. ш. 32.31388° сх. д. |
Похил, м/км | 0,6 ‰ |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: | Україна |
Регіон | Золотоніський район |
Довжина | 39 ± 0,5 км |
Площа басейну: | 318 км² |
Фауна: | щука, окунь, карась (золотий, срібний, срібний з золотим відтінком), карп(звичайний, зеркальний), краснопірка, плотва, сом, білий амур, товстолоб та інші. |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ірклі́й — річка в Україні, в межах Золотоніського району Черкаської області. Ліва притока Дніпра (впадає в Кременчуцьке водосховище). Басейн Чорного моря.
До затоплення нижньої течії річки між селами Демки та Мойсенці розташовувався лівобічний невеликий доплив р. Мачуха. Між селами Митьки та Бузьки правобічний доплив р. Баюра.
Довжина річки до затоплення водосховищем становила понад 53 км, на сьогодні довжина лише 39 км, площа водозбірного басейну 318 км². Похил річки 0,6 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 20 м. Заплава завширшки до 300 м. Річище слабозвивисте, завширшки у верхів'ї до 5 м, заболочена; дно замулене. Використовується на господарські потреби, технічне водопостачання, споруджено ставки.
Ірклій бере початок на схід від селища Привітне. Тече переважно на південь. Впадає до Дніпра (в Кременчуцьке водосховище) на південний захід від села Іркліїв.
Ірклій — найдовша річка Чорнобаївського району.
Над річкою розташовані такі села, селища (від витоків до гирла):
верхня течія Привітне, Красенівка, Іванівка, Богодухівка, Савківка,
середня течія: Чорнобай, Малі Канівці, Великі Канівці, Ревбинці, Лихоліти, Червоногірка, Загородище, Іркліїв, Скородистик.
До затоплення водосховищем в нижній течії розташовувались такі села (з півночі на південь): Митьки, Демки, Мойсенці, Бузьки, Пищики, Налісні.
У долині річки розташовано заказники місцевого значення:
- гідрологічні — Бубирова гребля, Ганничі, Загородищанський, Ревбинський та Савківський;
- ландшафтні — Солонці, Лихолітський, Мацькова гора.
Серед рідкісних видів флори можливо виділити такі: глечики жовті (Nuphar lutea), аїр тростиновий (Acorus calamus, «лепеха пустостебельна»), ковила дніпровська (Stipa borysthenica) та інші.
-
Річка у смт Чорнобай
- Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 223 (Ірклій № 1)
- Чорнобаївська селищна рада[недоступне посилання з лютого 2019].
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |