АІ-450

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АІ-450

Тип: турбовальний з вільною силовою турбіною
Країна: СРСР СРСР
Україна Україна
Застосування:
Застосовано на: Ан-148, Мі-2, Bayraktar Akıncı, Evektor EV-55 Outback
Виробництво:
Розробник: Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес»
Рік створення: 1988
Виробник: Мотор Січ
Маса і габарити
Суха маса: 103 кг
Довжина: 1085 мм
Ширина: 536 мм
Висота: 515 мм
Робочі характеристики
Злітна потужність: 465 к.с.
Крейсерська потужність: 300 к.с.
Ресурс: 12000 год.
Компресор: одноступеневий, відцентровий
Турбіна: надзвукова одноступінчата
Камера згоряння: кільцева
Керування: електронне, двоканальне з додатковим гідромеханічним резервним каналом
Витрата повітря: 1,72 кг/с
Питома витрата палива: 0,297 кг/кгс(к.с.год

АІ-450 — турбовальний двороторний двигун розроблений «Запорізьким машинобудівним конструкторським бюро „Прогрес“ ім. Івченко» в 1988 році. Двигун АІ-450 призначений для легких вертольотів і літаків у класі злітної ваги 1500-4000 кг і може бути використаний у складі як дводвигунових, так і однодвигунних силових установок літальних апаратів, а також як допоміжна силова установка.

Технічний опис[ред. | ред. код]

АІ-450 виконано по двороторній схемі, що включає ротор газогенератора і ротор вільної турбіни. Вільна турбіна передає потужність на редуктор, який встановлений спереду двигуна, через вал, що проходить всередині вала ротора газогенератора.

Двигун складається з трьох модулів:

  • редуктора з коробкою приводів агрегатів, вмонтованих в єдиний корпус;
  • газогенератора, що об'єднує вхідний пристрій, компресор, камеру згорання і турбіну компресора;
  • вільної турбіни з її валом.

Кожен з роторів встановлений на двох підшипникових опорах, вмонтованих в статор двигуна.

Одноступінчатий компресор включає в себе відцентрове колесо, радіальний лопатковий дифузор і осьовий спрямляючий апарат. Передній корпус компресора є силовим елементом двигуна, в якому розташована передня опора ротора газогенератора. Камера згоряння кільцевого типу.

Для скорочення довжини двигуна проточна частина камери згоряння виконана з поворотом на 180 градусів. Турбіна компресора надзвукова, одноступінчата з охолоджуваними сопловими і робочими лопатками, виготовленими з жароміцного сплаву. Вільна турбіна осьова, одноступінчата, неохолоджувана.

Система управління двигуна електронна, двоканальна з додатковим гідромеханічним резервним каналом. Контроль за роботою двигуна і діагностування виконуються за допомогою бортових і наземних засобів контролю за параметрами датчиків і сигналізаторів, встановлених на двигуні.

В травні 2021 року стало відомо, що держпідприємство «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро „Прогрес“ ім. академіка О. Г. Івченка» почало випробовування розробленого в Україні повітряного гвинта AI-P500V5. Виходячи з оприлюдненої інформації, п'ятилопатевий повітряний гвинт, розроблений українськими фахівцями, «створений для використання із двигуном AI-450T у складі БпЛА різного призначення»[1].

Модифікації[ред. | ред. код]

  • АІ-450 — базовий;
  • АІ-450М — призначений для установки на модернізований вертоліт Мі-2М і вертольоти багатоцільового призначення;
  • АІ-450-МС — сучасна двовальна допоміжна силова установка з еквівалентною потужністю 222 кВт. Призначена для використання на пасажирських літаках Ан-148 та інших літаках різного призначення. Випускається з грудня 2003 року;
  • АІ-450ТП — форсований по відношенню до базового двигуна на 12,8 %.
  • АІ-450С — сучасний варіант для двох- та однодвигунних літаків авіації загального призначення, використовується на Diamond DA-50-JP7[2] та Evektor EV-55 (модифікація АІ-450С-2[3])

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДП «Івченко-Прогрес» випробовує гвинти власного виробництва для двигунів AI-450T. Ukrainian Military Pages. 17 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  2. Maiden Flight of the DA50-JP7 with turbine. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  3. Турбовинтовой двигатель АИ-450С. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 22 січня 2015.