Очікує на перевірку

АЧО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АЧО
Škoda 20M0
АЧО-001
Основні дані
Роки будування1977, 1978
Країна будуванняЧехословаччина Чехословаччина
ВиробникŠkoda
Вагонів побудовано3
Технічні дані
Рід службипасажирський (службовий)
Осьова формула2-20 (UIC 2'B')
Кількість дверей у вагоні2×1
Порожня маса62 т
Конструкційна швидкість120 км/год
Довжина вагона27 220 мм (по осях автозчепів)
Ширина3100 мм
Висота4670 мм
Відстань між шкворнями18 400 мм
Колісна база візків2700 мм
Ширина колії1520 мм
Тип двигунадизельний, 211Д-2 (6ЧН21/21)
Кількість дизельних двигунів1
Потужність двигуна550 кВт (750 к.с.)[1]
Тип передачіелектрічна
Передаточне число3,047
Прискорення0,8 м/с² (максимально, з місця)
Тип гальмапневматичний, електропневматичний, електрічний, механічний (ручний)
Експлуатація
Країна експлуатаціїСРСР СРСР
після 1991 року:
Україна Україна
Роки експлуатаціїз 1979
ДорогиЖовтнева залізниця (до 1989), Львівська залізниця
Південна залізниця

АЧО (або АЧ0)[2] (з рос. — автомотриса чехословацкая, опытное, тобто дослідне (або нульове) виконання; заводський тип 20M0) — чотиривісна автомотриса, що вироблялася на заводі Škoda (місто Пльзень, Чехословацька Соціалістична Республіка)[3].

Після виготовлення Ризьким вагонобудівним заводом в 1969 році двох автомотрис АР1 для приміських і місцевих перевезень ніяких одиниць цього виду тягового рухомого складу на залізниці СРСР до 1977 року не надходило. У кінці 1977 року підприємством «Шкода» (Пльзень) було побудовано три автомотриси АЧ0. При проектуванні цієї автомотриси конструктори прагнули максимально використовувати вузли й устаткування, які застосовувалися на дизель-поїздах ДР1А[3] (виробництво останньої з них офіційно завершено 3 січня 1978 року)[4].

Відомості про будівництво автомотрис АЧО[4]
Порядковий номер Заводський номер Дата закінчення виробництва
001 6454 21.12.1977
002 6455 23.12.1977
003 6453 03.01.1978


У квітні 1978 року АЧО-001 проходила випробування в Чехословаччині, в жовтні-на експериментальному кільці в Щербинці[5].

Кузов автомотриси має раму, на якій встановлено дизель. По кінцях кузова розташовані кабіни машиніста. Двовісні візки виконані за типом візків дизель-поїздів ДР1А. Моторним є задній візок якщо вважати, що передня частина автомотриси знаходиться з боку машинного приміщення. Таке розташування дозволяє більш рівномірно розподілити вагу між колісними парами. На візках автомотриси на відміну від візків дизель-поїзда ДР1А замість дискових гальм застосовані колодкові (натискання гальмівних колодок двостороннє). Управління гальмами електропневматичне. Передбачено також реостатне гальмування, для чого на вагоні встановлені резистори загальною потужністю 600 кВт[3][6].

На автомотрисі АЧ0 встановлений дизель-генератор, що складається з дизеля 211Д-2 і тягового агрегату. Дизель 211Д-2 (6ЧН21/21) виготовлений комбінатом SKL (НДР) з технічної документації Балаковського машинобудівного заводу (такі дизелі застосовувалися на тепловозах ТГМ4 і ТГМ4а). Дизель розвиває номінальну потужність 552 кВт (750 к. с.)[1] при частоті обертання колінчастого вала 1500 об/хв. Передбачалося, що надалі замість них будуть встановлюватися дизелі потужністю 1000 к.с. (Як на дизель-поїздах ДР1А)[6].

Передача від дизеля до рушійних колісних пар, електрична: дизель приводить в обертання якір генератора, а генератор живить постійним струмом тяговий електродвигун, який встановлений під кузовом вагона поблизу заднього візка так, що його вал розташовується уздовж поздовжньої осі вагона. Електродвигун пов'язаний з рушійними колісними парами карданним валом і зубчастими осьовими редукторами, що мають конічні і циліндричні колеса[6][7].

Електрична схема автомотриси дозволяє застосовувати автоматичне або ручне управління, а також управління зчепленими автомотрисами за системою багатьох одиниць[7]. Крім того, була передбачена можливість спільної роботи зі звичайним причіпним пасажирським вагоном з електричним опаленням[3].

На автомотрисі встановлений компресор, який приводиться через редуктор від валу дизеля, і акумуляторна батарея по типу батарей маневрового тепловоза ЧМЕ3. Опалення автомотриси електричне. Для цього є генератор однофазного струму напругою 3000 В[7].

У двох пасажирських відділеннях 64 місця для сидіння. У великому (передньому) салоні було 39 місця, в малому (задньому) — відповідно 25[8]. Вихід пасажирів передбачений як на низькі, так і на високі платформи[6].

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Основні параметри автомотриси[6][8][7][9]:

  • осьова формула — 2-20 (UIC 2'B');
  • габарит (по ГОСТ 9238-73) — 0-Т;
  • ширина колії — 1520 мм;
  • довжина по осях автозчепів — 27 220 мм;
  • ширина (по гофрам кузова) — 3100 мм;
  • висота — 4670 мм;
  • висота підлоги — 1100 мм;
  • жорстка база — 18 400 мм;
  • колісна база візків — 2700 мм;
  • маса тари — 62 т;
  • номінальна потужність по дизелю — 552 кВт (750 л.с.)[1][10];
  • тривала потужність ТЕД — 600 кВт;
  • потужність гальмівних резисторів — 600 кВт;
  • передавальне число осьових редукторів — 3,047;
  • конструкційна швидкість — 120 км/ч;
  • максимальне прискорення при розгоні з місця — 0,8 м/с2;
  • число дверей — 2×1;
  • число місць для сидіння — 64.

Експлуатація

[ред. | ред. код]

У березні 1979 року всі три автомотриси надійшли в депо Бологоє Жовтневої залізниці[5][11][12]. У липні 1981 року автомотриси з номерами 001 і 003 були передані на Україну (АЧО-001 на Південну залізницю в депо «Октябрь» (в Харкові), АЧО-003 на Львівську залізницю в депо Львів-Захід), де стали використовуватися в якості службових автомотрис начальників залізниц[5][12]. У вересні 1990 року АЧО-001 передана в депо Полтава[5]. На початку 2009 року АЧО-003 передано до депо Тернопіль у неробочому стані[12]. Станом на 2022 рік АЧО-001 знаходиться в службовій експлуатації АТ «Укрзалізниця» (УЗ); АЧО-003 виведена з експлуатації[5][12].

Транспортні пригоди

[ред. | ред. код]

У 1989 році на автомотриси АЧО-002 приписки Жовтневої залізниці сталася пожежа, в результаті якої автомотриса сильно постраждала і була списана[11][9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Наведено для значення метричної кінської сили.
  2. Достеменно не відомо, який символ (буква О або цифра 0) використовується в позначенні автомотриси. У цій статті прийнятий варіант з буквою О, як в більшості наведених джерел.
  3. а б в г Абрамов Е. Р., с. 225
  4. а б Список подвижного состава АЧО. RailGallery. Процитовано 22 листопада 2022.
  5. а б в г д АЧО-001. RailGallery. Процитовано 21 листопада 2022.
  6. а б в г д Абрамов Е. Р., с. 226
  7. а б в г Абрамов Е. Р., с. 227
  8. а б Компоновка та основні розміри АЧО. ScaleTrainsClub. Процитовано 20 листопада 2022.
  9. а б Абрамов Е. Р., с. 228
  10. При швидкості обертання колінчастого вала 1500 об/хв.
  11. а б АЧО-002. RailGallery. Процитовано 20 листопада 2022.
  12. а б в г АЧО-003. RailGallery. Процитовано 21 листопада 2022.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]