Амброзія тридільна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амброзія тридільна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Амброзія (Ambrosia)
Вид:
A. trifida
Біноміальна назва
Ambrosia trifida
L., 1753

Амброзія тридільна[1], амброзія трироздільна[2] (Ambrosia trifida) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae). Етимологія: лат. tri — «три», fidus — «розщеплювати, розділяти, розколювати, відокремлювати, ділити»[3].

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Однорічник 30–150(400+) см заввишки. Стебла прямовисні. Листки переважно супротивні; ніжки листків 10–30(70+) мм; листові пластини від округло-дельтоподібних до яйцюватих чи еліптичних, 40–150(250+) × 30–70(200+) мм, зазвичай деякі пластини 3(5)-лопатеві, краї зазвичай зубчасті, рідше цілі, поверхні шорсткуваті й залозисто-крапчасті. Вид однодомний, рослини мають суцвіття з маточковими й тичинковими квітками. Перші групуються біля основи суцвіття, а другі ростуть на кінці. Плід — реп'ях завдовжки кілька міліметрів з нечисленними крихітними шипами. 2n = 24, 48. Цвітіння: липень — листопад[4].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Північна Америка — пд. Канада, США, пн. Мексика; вид адвентивний чи натуралізований у Європі, Ізраїлі, Грузії, Китаї, Кореї Японії[5][6].

Населяє порушені ділянки, смітники, вологі ґрунти; на висотах 0–1600 метрів[4].

В Україні вид росте по смітниках; адвентивна — у Степу, дуже рідко[2].

Використання[ред. | ред. код]

як їжа[ред. | ред. код]

Цю рослину культивували доколумбові північноамериканські індіанці, насіння, знайдене в доісторичних місцях, у 4–5 разів більше, ніж у сучасної дикорослих рослин, що, здається, свідчить про вибіркове розведення індіанцями[7].

як ліки[ред. | ред. код]

Приймаючи всередину чай із листків використовують при лікуванні пневмонії, лихоманки, нудоти, кишкових спазмів, діареї та слизових виділень. Листя застосовують зовнішньо при укусах комах і різних шкірних скаргах. Сік зів'ялого листя є дезінфікує й наноситься на заражені пальці ніг. Чай з коренів використовують для лікування розладів менструального циклу та інсульту. Пилок збирають у комерційних цілях і виготовляють у фармацевтичні препарати для лікування алергії на рослину[7].

інше[ред. | ред. код]

Червоний колір виходить із подрібнених головок. Сік рослини може забарвити шкіру в червоний колір. Волокно, отримане з високих міцних стебел цієї рослини, раніше використовувалося місцевими людьми для виготовлення ниток і мотузок[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ambrosia trifida // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 320.
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 25.03.2022. (англ.)
  4. а б Ambrosia trifida. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 25.03.2022. (англ.)
  5. Ambrosia trifida. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25.03.2022. (англ.)
  6. Ambrosia trifida. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25.03.2022. (англ.)
  7. а б в Ambrosia trifida. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 25.03.2022. (англ.)