Амброзія (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амброзія
Амброзія полинолиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Надтриба: Helianthodae
Триба: Heliantheae
Підтриба: Ambrosiinae
Рід: Амброзія (Ambrosia)
L.
Вікісховище: Ambrosia

Амбро́зія (Ambrósia)[1] — рід однорічних та багаторічних трав родини айстрові (Asteraceae). Нараховує приблизно 45 видів, розповсюджених в основному в тропічних і субтропічних регіонах Америки, особливо в Північній Америці; як заносні — в багатьох країнах; карантинні бур'яни. Амброзія є інвазійним видом, який через зміну клімату буде далі поширюватися в Європі.

Ботанічний опис і засоби боротьби

[ред. | ред. код]

Амброзія досягає висоти 60–140 см, іноді понад 4 м. Має міцне коріння — до чотирьох метрів. Розмноження іде тільки насінням, але навіть одна рослина здатна дати 40 000 — 150 000 насінин.[2] Квітковий період і вироблення пилку-алергену в амброзії — з липня по жовтень.

Нові рослини сходять після дощів з квітня по серпень, тобто п'ять місяців на рік. Нема жодного державного закладу, готового боротися з амброзією п'ять місяців на рік — і через низьку культуру виробництва комунальних служб, і через незнання ботанічних особливостей амброзії як рослини, і через нерозробленість механічних (нехімічних) засобів боротьби з карантинним бур'яном. Адже викосити треба велетенські території за відносно короткий термін декілька разів за весну-літо. Викошувати слід до коріння, адже доросла рослина дає нові пагони вище кореневої шийки (просте скошування не допомагає). Косити рослини слід після появи чоловічих пагонів, тоді рослина втрачає здатність відновлюватись.[2] Але мало хто знає, що таке чоловічі пагони амброзії й ще менше тих, хто бореться з бур'яном у такий спосіб.

Насіння тривалий час зберігає схожість у теплому навколишньому середовищі. Здатність до проростання зберігають як стигле, так і недозріле насіння, а в ґрунті — зберігається до 40 років[2] Тому з карантинним бур'яном слід боротися десятиліттями. Вихід не в косовиці та у використанні гербіцидів, бо на земельних ділянках з амброзією гуляють діти й перебувають дорослі. Вихід — у використанні амброзії як сировини для отримання ефірних олій. Саме з цією метою амброзію завезли з Америки як дешеву сировину для отримання ефірних олій, а потім закинули.

Слід витісняти амброзію в містах газонними травами. При цьому доводиться засівати їх щонайменше кілька сезонів, аби цілковито витіснити амброзію з того чи іншого ареалу.

Значення амброзії, як бур'яну

[ред. | ред. код]

Амброзія швидко розповсюджується і сильно осушує ґрунт у культурних посівах, викликаючи пригнічення посіяних рослин.

Екологічна небезпека

[ред. | ред. код]

Пилок амброзії[якої?] викликає алергічний риніт (сінну гарячку). Амброзія полинолиста — один з найнебезпечніших бур'янів-алергенів, розповсюдження якої на території України почалося в 1960—1970-х роках з Криму. На початку XXI ст. амброзія поширилась на значній території України та на південному заході Росії.

Існує ≈ 50 видів роду Амброзія (в Україні, адвентивні, 3 види: полинолиста, голоколоса й тридільна):


Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Сотников В. В., Зуза В. С., Бахтіярова Е. Т. Амброзія полинолиста — небезпечна карантинна рослина. — Харків, 2006. — 64 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Амброзія. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  2. а б в газета «Маріупольское время», 6 августа 2009 г.[неавторитетне джерело]

Посилання

[ред. | ред. код]