Амброзія (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амброзія
Амброзія полинолиста
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Айстрові (Asteroideae)
Триба: Heliantheae
Підтриба: Ambrosiinae
Рід: Амброзія (Ambrosia)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Ambrosia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ambrosia
EOL logo.svg EOL: 37367
IPNI: 7579-1
ITIS logo.svg ITIS: 36495
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4211

Амбро́зія (Ambrósia) — рід однорічних та багаторічних трав родини Айстрові (Asteraceae). Нараховує 40 видів, розповсюджених, в основному в Америці; як заносні в багатьох країнах; карантинні бур'яни.

Ботанічний опис і засоби боротьби[ред.ред. код]

Амброзія досягає висоти 60-140 см, іноді понад 2 м, частіше всього — бл. 1 метра. Має міцне коріння — до чотирьох метрів. Розмноження іде тільки насінням, але навіть одна рослина здатна дати 40.000 — 150.000 насінин[1]. Квітковий період і вироблення пилку-алергену у амброзії — з липня по жовтень.

Нові рослини сходять після дощів з квітня по серпень, тобто п'ять місяців на рік. Нема жодного державного закладу, готового боротися з амброзією п'ять місяців на рік — і через низьку культуру виробництва комунальних служб, і через незнання ботанічних особливостей амброзії як рослини, і через нерозробленість механічних (нехімічних) засобів боротьби з карантинним бур'яном. Адже викосити треба велетенські території за відносно короткий термін декілька разів за весну-літо. Викошувати слід до коріння, адже доросла рослина дає нові пагони вище кореневої шийки (просте скошування не допомагає). Косити рослини слід після появи так званих чоловічих пагонів, тоді рослина втрачає здатність відновлюватись[1]. Але мало хто знає, що таке чоловічі пагони амброзії і ще менше тих, хто бореться з бур'яном у такий спосіб.

Насіння тривалий час зберігає схожість у теплому навколишньому середовищі. Здатність до проростання зберігають як стигле, так і недозріле насіння, а в ґрунті — зберігається до 40 років[1] Тому з карантинним бур'яном слід боротися десятиліттями. Вихід не в косовиці і не і використанні гербіцидів, бо на земельних ділянках з амброзією гуляють діти і перебувають дорослі. Вихід — у використанні амброзії як сировини для отримання ефірних масел. Саме з цією метою амброзію завезли із Америки як дешеву сировину для отримання ефірних масел, а потім закинули.

Слід витісняти амброзію в містах газонними травами. Але їх прийдеться висівати роками, на що нема коштів.

Значення амброзії, як бур'яну[ред.ред. код]

Амброзія швидко розповсюджується і сильно осушує ґрунт у культурних посівах, викликаючи пригнічення посіяних рослин.

Екологічна небезпека[ред.ред. код]

Пилок амброзії викликає алергічний риніт (сінну гарячку). Амброзія полинолиста — один з найнебезпечніших бур'янів-алергенів, розповсюдження якої на території СРСР почалося в 1960-х—1970-х роках з Криму. На початку XXI ст. амброзія розповсюдилась на значній території України і на південному заході Росії.

Види[ред.ред. код]



Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Сотников В. В., Зуза В. С., Бахтіярова Е. Т. Амброзія полинолиста — небезпечна карантинна рослина. — Харків, 2006. — 64 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в газета «Маріупольское время», 6 августа 2009 г.

Посилання[ред.ред. код]