Бакалейников Микола Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакалейников Микола Романович
рос. Бакалейников Николай Романович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1 (13) грудня 1881 або 1881[1]
Місце народження Москва, Російська імперія
Дата смерті 6 березня 1957(1957-03-06) або 1957[1]
Місце смерті Свердловськ, РРФСР, СРСР
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії композитор, диригент, флейтист, музичний педагог
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі Вільгельм Кречманd і Танєєв Сергій Іванович
Інструменти флейта

Микола Романович Бакале́йников (рос. Николай Романович Бакалейников; нар. 13 грудня 1881, Москва — пом. 6 березня 1957, Свердловськ) — російський радянський флейтист, диригент, композитор і педагог. Брат альтиста і диригента Володимира Бакалейникова[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 [13] грудня 1881(18811213) року у місті Москві (тепер Росія) в сім'ї оркестранта-кларнетиста[3]. 1900 року закінчив Московську консерваторію (клас флейти Вільгельма Кречмана). Уроки гармонії та контрапункту брав у Сергія Танєєва.

Впродовж 19001905 років працював диригентом і хормейстером в театральних трупах Москви і Санкт-Петербурга[3], у 19051919 роках грав у оркестрі й диригував балетними виставами у Московському Большому театрі, де 1915 року поставив «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського з участю Івана Алчевського, Ксенії Держинської, Платона Цесевича; у 1910 році брав участь в «Російських сезонах» Сергія Дягілєва в Парижі. З 1914 по 1919 рік служив капельмейстером військових оркестрів в Москві[3].

З 1919 року — артист оркестру й диригент Київського театру опери та балету, де брав участь у постановках балетів «Баядерка» у 1926 році, «Жізель» у 1927 році та інших, був одним з організаторів Київського «Симфансу» у 1926 році. Одночасно був капельмейстером Київського військового округу[3].

З 1931 року працював диригентом Свердловського оперного театру, з 1933 року викладав в Уральській консерваторії у Свердловьку, професор з 1940 року, одночасно у 19391941 рокаї її ректор.

Помер у Свердловську 6 березня 1957 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Як композитор відомий своїми творами для духового оркестру (марші Молодіжний і Фанфарний), концертними п'єсами та перекладаннями для духових інструментів, обробками народних пісень та романсами. Найбільшу популярність отримали його вальс «Смуток», романси «Пожалій», «Ну, швидше летіть, коні» (на власні слова) і «Зірки вночі горять» (на вірші Миколи Олександровича фон Ріттера). Його романси входили до репертуарів відомих виконавців Надії Плевицької, Вадима Козина, Бориса Штоколова[3].

Автор музики до 53-х драматичних вистав, зокрема «Платон Кречет» (1935), «Загибель ескадри» (1935), «Богдан Хмельницький» (1939) Олександра Корнійчука.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Бакалейников Владимир Романович / Ямпольский И. М. // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 277. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.)
  3. а б в г д Спілка композиторів Свердловської області. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

Література[ред. | ред. код]