Басанець Олександр Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Басанець Олександр Дмитрович
Народження3 вересня 1931(1931-09-03) (93 роки)
Лебедин, Українська СРР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, пейзаж, портрет і натюрморт
НавчанняОдеське художнє училище (1955) і Київський державний художній інститут (1962)
Діяльністьхудожник
ВчительТрохименко Карпо Дем'янович, Костецький Володимир Миколайович, Пузирков Віктор Григорович, Штільман Ілля Нісонович, Хмелько Михайло Іванович, Черніков Володимир Михайлович, Сиротенко Олександр Іванович і Зайченко Василь Андріанович
ПрацівникНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ЧленСпілка радянських художників України
ДітиБасанець Олександр Олександрович
Вчене званняпрофесор
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Басанець.

Олександр Дмитрович Басане́ць (нар. 3 вересня 1931, Лебедин) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1989 року. Батько живописця Олександра Басанця[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 вересня 1931 року в місті Лебедині (нині Сумська область, Україна), де його сім'я мешкала у будинку на вулиці Щорса, № 51 (нині Батютенка). Навчався у Лебединській середній школі № 1, одночасно відвідував художній гурток, що діяв при Лебединському державному художньому музеї[2]. 1955 року закінчив Одеське художнє училище; у 1962 році — Київський художній інститут. Навчався у Карпа Трохименка, Володимира Костецького, Віктора Пузиркова, Іллі Штільмана, Михайла Хмелька, Володимира Черникова, Олександра Сиротенка.

Після закінчення навчання викладав у Київському художньому інституті: з 1990 року — професор кафедри живопису та композиції[2]. Мешкав у Києві, в будинку на вулиці Миропільській, № 94, квартира № 62, потім в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 100[3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису, зокрема у жанрах тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрету. Серед робіт:

  • «Портрет товариша (Портрет Д. Я. Ледньова)» (1954; Лебединський художній музей)[2];
  • «До нового життя» (1962);
  • «Колгоспна весна» (1965; Лебединський художній музей)[2];
  • «Портрет дівчини» (1966);
  • «Весняним днем» (1967);
  • «Над тихим Удаєм» (1968)
  • «Революція кличе» (1971);
  • «Ранкова пошта» (1972);
  • «Сашко» (1973);
  • «Гармонь співає» (1974)[2];
  • «Молоді паростки» (1976);
  • «Лабораторія» (1978)[2];
  • «Трави цвітуть» (1978);
  • «Проліски на підвіконні» (1979)[2];
  • «Весна в партизанському загоні» (1980);
  • «Дорогий образ» (1981);
  • «Проліски надій (Перша повоєнна весна)» (1985);
  • «Закохані» (1986)[2];
  • «Коли на землі мир» (1986);
  • серія пейзажів «Мій рідний край» (1987—1995);
  • «Світлана» (1993; Лебединський художній музей)[2];
  • «Понад Пслом» (1994);
  • «Жіночий портрет. Вечірні промені» (1995)[2];
  • «Сон-трава» (1998).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1963 року.

Крім згаданого музею, роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Сумському, Донецькому, Івано-Франківському художніх музеях.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ О. В. Басанець. Басанець Олександр Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л В. І. Кравченко.Басанець Олександр Дмитрович / Лебединщина в іменах. [Архівовано 2023-09-04 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Басанець Олександр Дмитрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, С. 10 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 29 грудня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Басанець_Олександр_Дмитрович