Бернард Ладиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернард Ладиш
пол. Bernard Ładysz
Основна інформація
Дата народження24 липня 1922(1922-07-24)[1][2][…]
Місце народженняВільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка
Дата смерті25 липня 2020(2020-07-25)[4] (98 років)
Місце смертіВаршава, Республіка Польща[4]
ПохованняВійськові Повонзки
Роки активності1941 — 2020
ГромадянствоРеспубліка Польща
Професіїоперний співак, актор
ОсвітаМузичний університет Фридерика Шопена
Співацький голосбас-баритон
Інструментивокал[d]
Жанриопера
Нагороди
У шлюбі зLeokadia Rymkiewicz-Ładyszd[5]
ДітиAleksander Czajkowski-Ładyszd[6] і Zbigniew Adam Ładyszd[6]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Бернард Ладиш (пол. Bernard Ładysz; 24 липня 1922, Вільно, Польща (нині Вільнюс, Литва — 25 липня 2020 року) — польський оперний співак (бас) та актор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1922 році у Вільно (на той час — Польща[7]; нині — Вільнюс, Литва). Під час німецько-радянської війни 1941 року почав військову службу сержантом Польської Армії Крайової[8], брав участь в операції «Буря» 1944 року. Коли Вільно було захоплено Червоною Армією, його, серед багатьох інших, призвали на військову службу за умови присяги Радянському Союзу. Тих, хто відмовлявся, відправляли в різні трудові табори ГУТАБу в Сибіру. Ладиш перебував у в'язниці в ГУТАБу з 1944 по 1946 рік[9][10]. Після звільнення повернувся до Польщі і продовжив навчання у Варшавській консерваторії. Вперше виступив 1946 року в Церемоніальному оркестрі Війська Польського[8]. Дебютував на сцені 1950 року в ролі Греміна в опері Чайковського «Євгеній Онєгін» у «Великого Театру» у Варшаві[11]. Він залишався учасником ансамблю до 1979 року[12].

У 1956 році він виграв конкурс у Верчеллі, що призвело до його міжнародного визнання[7]. Потім його запросили виступити в театрі Массімо в Палермо. Він з'явився як Раймондо в 1959 році у записі Доніцетті «Лючія ді Ламмермур»[11] разом із Марією Каллас у головній ролі[7], єдиною польською співачкою, яка співала з нею[10]. Далі відбулися гастролі по всьому світу, зокрема в Австралії, Америці та Китаї. Його пам'ятають за головні ролі в опері Моцарта «Дон Жуан» і «Борис Годунов» Мусоргського, Філіпа II у опері «Дон Карлос» Верді, Амонасро в «Аїді», Мефістофеля в «Фаусті» Гуно та головною роллю в «Кролі Роджері» Кароля Шимановського. Він також виконував ролі в «Садибі з привидами» і «Галька» Станіслава Монюшка, «Севільський цирульник» Россіні, «Сицилійська вечірня» Верді, «Сила долі», «Ріголетто», «Князь Ігор» Бородіна, «Іоланта» Чайковського. У мюзиклі він з'явився в ролі Тев'є в «Скрипалі на даху»[8][10].

Ладиш виступав на світових прем'єрах творів Кшиштофа Пендерецького. Він виступав у ролі Патрика Барре в опері Дияволи з Лудена[11] німецькою мовою в Гамбурзькій державній опері 20 червня 1969 року. Він співав соло басом у «Страстях Святого Луки» на Зальцбурзькому фестивалі 1970 року. Він записав обидві твори, оперу разом із Тетяною Троянос[7].

У кіно він зіграв головну роль у п'єсі Доменіко Чімарози Il maestro di cappella. Як актор, він зіграв у одинадцяти фільмах між 1965 і 1999 роками, включаючи Землю обітовану (1975), Шарлатана (1981) та З вогнем і мечем (1999)[12].

У 2000 році нагороджений Командорським хрестом із зіркою ордена «Відродження Полонії». У травні 2008 року отримав звання почесного доктора Університету музики імені Шопена[12].

Ладиш помер у Варшаві 25 липня 2020 року, через день після свого 98-го дня народження[7][13] [14].

Партії

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1965 — Білі штори / Les rideaux blancs (епізод «Matura»)
  • 1968 — Лялька / Lalka — Suzin
  • 1969 — Дияволи з Лудена / Die Teufel von Loudun — отець Барре, вікарій (фільм-опера, телебачення)
  • 1974 — Земля обітована / Ziemia obiecana — російський купець
  • 1981 — Знахар / Znachor — мірошник Прокоп
  • 1982 — Долина Ісси / Dolina Issy — бранець
  • 1983 — Карате по-польски / Karate po polsku — наставник
  • 1986 — Перстень та троянда / Pierścień i róża — King Walorozo
  • 1999 — Вогнем і мечем / Ogniem i mieczem — дід Лірник

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134438051 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ а б https://www.onet.pl/muzyka/onetmuzyka/w-wieku-98-lat-zmarl-spiewak-bernard-ladysz/bcs0hkk,681c1dfa
  5. ↑ Rate Your Music — 2000.
  6. ↑ а б https://cojestgrane.pl/polska/mazowieckie/warszawa/wydarzenie/c5n/bernard-ladysz-i-synowie/bylo
  7. ↑ а б в г д Vukosavljevic, Dejan (25 July 2020). Bernard Ładysz / 24.07.1922—25.07.2020. operawire.com. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 28 July 2020.
  8. ↑ а б в Nie żyje śpiewak Bernard Ładysz. polandin.com (пол.). 25 July 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 July 2020.
  9. ↑ «Bernard Ładysz nie żyje. Legendarny śpiewak operowy zmarł dzień po 98. urodzinach». Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  10. ↑ а б в Famous Polish bass Bernard Ładysz dies at 98. polskieradio.pl. 25 July 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 28 July 2020.
  11. ↑ а б в Geburtstage im Juli 2017. Online Merker (нім.). 30 June 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 29 July 2020.
  12. ↑ а б в Bernard Ładysz. filmpolski.pl (пол.). Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 28 July 2020.
  13. ↑ Kosińska, Małgorzata (26 July 2020). Bernard Ładysz / 24.07.1922—25.07.2020. culture.pl (пол.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 28 July 2020.
  14. ↑ Nie żyje śpiewak Bernard Ładysz. tvp.info (пол.). 25 July 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 July 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 292 — ISBN 5-85270-033-9

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бернард_Ладиш&oldid=39209172