Кароль Шимановський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароль Мацей Шимановський
пол. Karol Maciej Szymanowski
Зображення
200px
Основна інформація
Дата народження 6 жовтня 1882(1882-10-06)[1], 3 жовтня 1882(1882-10-03)[2] або 1882
Місце народження Тимошівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті 29 березня 1937(1937-03-29)[3][1][…]
Місце смерті Лозанна, Швейцарія[3]
Причина смерті туберкульоз
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Роки активності 1899—1934
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Польща Польща
Професія композитор, піаніст
Освіта Єлисаветградське земське реальне училище
Вчителі Зигмунт Носковський
Відомі учні Bolesław Szabelskid
Інструменти фортепіано
Жанри опера, симфонія і класична музика
Нагороди
Order of St. Sava золотий хрест Заслуги Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Золоті академічні лаври
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ка́роль Мацей Шимано́вський (пол. Karol Maciej Szymanowski6 жовтня 1882(1882-10-06)[1], 3 жовтня 1882(1882-10-03)[2] або 1882, Тимошівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 29 березня 1937(1937-03-29)[3][1][…], Лозанна, Швейцарія[3]) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Брат Станіслави Корвін-Шимановської.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня (3 жовтня) 1882(18821003) року в селі Тимошівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кам'янського району Черкаської області) в родинному маєтку (нині належить до Кам'янського району Черкаської області), у родині дворянина Станіслава Бонавентура-Мар'яна Шимановського та Домініки Теодори-Анни, уродженої баронеси фон Таубе, був охрещений у парафіяльній римо-католицькій церкві м. Сміли (нині райцентр Черкаської обл.)[5][6][7] Головним чином там (а також в Єлисаветграді (нині Кропивницький) та маєтку Орловій Балці (нині с. Петрове Знам'янського р-ну Кіровоградської обл.) пройшли його дитячі та юнацькі роки. У віці від 10 до 19 років він зробив свої перші композиторські спроби, написавши опери «Золотиста вершина» й «Роланд» (останню у співавторстві зі старшим братом Феліксом), пісні на вірші Поля Верлена, Фрідріха Ніцше та «молодопольського» поета Казімєжа Тетмайєра, ранні фортепіанні твори.[8]

Навчався у музичній школі Густава Нейгауза, свого триюрідного дядька й батька піаніста Генріха Густавовича Нейгауза в Єлисаветграді, у 190105 роки — у Варшаві.

Восени 1905 р. К. Шимановський, Людомир Ружицький, Ґжеґож Фітельберґ та Аполінарій Шелюто під меценатом князя Владислава Любомирського організували Видавничу спілку молодих польських композиторів. Критики назвали цю групу "Молода Польща у музиці". Тоді ж К. Шимановський заприятелював зі скрипалем Павлом Коханським і піаністом Артуром Рубінштейном, які стали, разом із Генр. Нейгаузом та диригентом Ґжеґожем Фітельберґом головними виконавцями його творів.

У 1905-1914 рр. зимові, весняні й перші літні місяці композитор проводив у польських, німецьких і австрійських містах, подорожував по Європі й Північній Африці. Другу половину літа, осінь, інколи початок зими жив й творив переважно у Тимошівці.

Під час Першої світової війни, у 1914-1917 рр., К. Шимановський зимові й весняні місяці проводив, головним чином, у Києві.

Від жовтня 1917 р. до кінця листопада 1919 р. жив у родинному будинку в Єлисаветграді. [9]

Від 25 грудня 1919 р. - у Варшаві. Був ректором консерваторії (1927—1929) і Академії музики (1930—1932).

У 1930-1935 рр. жив у Закопане.

У 1921-1935 рр. К. Шимановський концертував у кільканадцяти країнах Європи та в США. У 1933 році гастролював з авторськими концертами в СРСР.

Помер 29 березня 1937 р. в клініці Дю Сігнал у Лозанні. Похорон відбувся 7 квітня 1937 року в Кракові, у базиліці св. Архангела Михаїла на Скалці.

Почесний член кількох музичних академій. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[10]

Твори[ред. | ред. код]

  • Опери
    • «Хагіт» (1913),
    • «Король Рогер» (1924).
  • Балети:
    • «Мандрагора» (1920),
    • «Гарнасі» («Розбійники з Татр», 1932).
  • Чотири симфонії.
  • Чотири кантати (зокрема, «Stabat Mater», 1926.
  • Перший (1916)та Другий концерти для скрипки з оркестром (1933).
  • Два струнні квартети.
  • Три сонати, мазурки, етюди, прелюдії та цикли «Маски» і «Метопи» для фортепіано.
  • Вокальні цикли для голосу з фортепіано та для голосу з оркестром (більше 20-ти).
  • Соната (1904) та цикл «Міфи» (1915) для скрипки з фортепіано.

Публіцистичні твори зібрано в книзі «Вибрані статті та листування» (видано 1963).

Шимановський і Україна[ред. | ред. код]

Життя та творчість Шимановського пов'язані з Україною. До 1917 кожного літа жив у Тимошівці, взимку 1914—1917 — у Києві. 1915 виступав у Києві й Умані з концертами, кошти від яких передав у фонд жертв Першої світової війни.

1917—1919 жив у Єлисаветграді. Працював, зокрема, у музичному відділі Народного комісаріату освіти, брав участь у шефських концертах, виступав у пресі.

Серед творів, які Шимановський написав в Україні, найвідоміші:

  • Друга симфонія (1910).
  • Третя симфонія (1916).
  • Перший скрипковий концерт.
  • Цикл «Міфи» (1915).
  • Цикл «Маски» (1916).

Пам'ять[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118620401 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б в г Шимановский Кароль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. а б Encyclopædia Britannica
  5. Згідно з записом в метричній книзі про народження Смілянської римо-католицької парафіяльної церкви.
  6. Калениченко А. Кароль Шимановський і Україна: нові погляди, матеріали, перспективи // Україна – Польща: історія і сучасність: Зб. наук. ст. і спогадів пам'яті П. М. Калениченка (1923–1983): У 2-х ч. – Ч. 1. – К., 2003. – С. 461–493.
  7. У різних джерелах також наводяться інші, помилкові, дати народження.
  8. Шимановський і Україна / Szymanowski a Ukraina: Мат-ли наук. конф., Кіровоград, 28–30 верес. 1993 / Наук. ред., передм. А. Калениченко. – Кіровоград: Кіровогр. держ. вид-во, 1998. – 152 с.
  9. Полячок Д. Композиторська, піаністична та літературна творчість Кароля Шима-новського в Єлисаветграді в 1917–1919 рр. // Музична україністика: сучасний вимір. Вип. 6. – К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. – С. 199–211.
  10. Monitor Polski. — 1935. — № 257. — Poz. 305.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гусейнов Г. Друга соната. – Кіровоград : Імекс ЛТД, 2014. – 220 с.
  • Гамкало І. Шимановський Кароль // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 652.
  • Шимановський і Україна. Матеріали наукової конференції. — Кіровоград : Кіровоградське державне видавництво, 1998. — 152 с. — 1 000 прим. — ISBN 966-7385-02-7. (укр.) (рос.) (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]