Мефістофель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Мефістофель». Скульптура Марка Антокольського

Мефістофель (Mephistopheles, Mephostophilis, Mephistophilus, Mephistos) — найменування одного з духів зла, демона, чорта, біса, диявола, найчастіше, за легендою, скинутого ангела, сатани.

Зазвичай виступає як супутник доктора Фауста.

Прикметники мефістофельський і мефістофелівський означають — уїдливий, злісно-насмішкуватий. Зустрічається у виразах «мефістофелівський регіт», «мефістофелівська усмішка».

Імя[ред.ред. код]

Ім'я Мефістофель, можливо, грец. походження — «той, що ненавидить світло», від me — не, phos — світло і phílos — люблячий; за іншою версією, древньоєвр. походження — від мефіц — той, що розносить (той, що розповсюджує) і тофель — скверна, гріх, порок. У Біблії воно не фігурує. З'явилось, швидше всього, в эпоху Ренесансу, з того часу використовується як альтернатива страшним словам сатана чи диявол.

Зовнішність[ред.ред. код]

Американський співак к. 19 ст. Морріс В. Морріс у ролі Мефістофеля

Вигляд Мефістофеля має достатньо яскраво виражені риси, через що навіть використовуються вирази «мефістофелівська зовнішність», «мефістофелівский профіль», «мефістофелівська борідка», та ін.

Це різкі кутасті риси, гострий ніс, вилиці, борідка-еспаньйолка. У зв'язку з великою кількістю популярних оперних постановок на тему Фауста в 19 ст., виконавці ролей Мефістофеля в яких гримувались приблизно однаково, цей зовнішній вигляд виявивився достатньо «на слухові».

В обличчі Семюела Спейда було щось мефістофелівське: довге кістляве загострене підборіддя, постійно підняті куточки губ, глибокий трикутний виріз ніздрів, брови урозліт над двома складками, з яких стирчав гачкуватий ніс, та клинчик короткого світло-русявого волосся поміж великими залисинами. Звичайними, а не розкосими, як варто було очікувати, були тільки його карі очі. (Дешилл Гемметт. «Мальтійський сокіл»)

Таким, що надовго запам'ятовується, було виконання Шаляпіна. Продавалися фотолистівки із зображеннями співаків. Саме оперна подача зовнішності диявола частково вплинула на Булгакова при створенні Волянда у «Майстрі і Маргариті».

Карнавальний костюм Мефістофеля — червоне трико, плащ і гостровуха шапочка.

Голос[ред.ред. код]

В операх партію Мефістофеля, як правило, виконував низький чоловічий голос (бас, баритон). Вираз «мефістофелівський регіт» чи «мефістофелівський смішок» виниало саме завдяки цьому — артистичне акцентування, оперне виконання змушували запам'ятати цей сатанинський сміх.

Найвідоміша арія Мефістофеля — куплети «Сатана там править бал/ Люди гинуть за метал» з опери «Фауст» Шарля Гуно («Le veau d’or est toujours debout»).

В літературі[ред.ред. код]

Фольклор і художня література різних країн і народів нерідко використовували мотив підписання союзу між демоном — духом зла і людиною. Інколи поетів приваблювала історія «падіння», «вигнання з раю» біблійного сатани, інколи — його бунт проти Бога (Дж. Мільтон, Дж. Г. Байрон, М. Ю. Лермонтов). Побутували і фарси, близькі до фольклорних джерел, дияволу в них давали місце бешкетника, веселого обманщика, який часто провалювався у задумах. Саме у такій ролі Мефістофель виступає частіше. У філософській трагедії Ґете, що переосмислив мотиви німецької народної легенди, Мефістофель — компаньйон Фауста. До образу Мефістофеля звертався О. С. Пушкін.

Мефістофель — чорт у Ф. М. Достоєвського («Брати Карамазови») і Т. Манна («Доктор Фаустус») — утілення морального нігілізму. Мефістофель — Воланд та його свита М. Булгакова («Майстер і Маргарита») — гротескні духи зла, викривачі, що виявляють пороки. "Записки кирпатого Мефістофеля" В. Винниченка.

Детальніше див.: Йоганн Фауст

В образотворчому мистецтві[ред.ред. код]

Образ Мефістофеля надихав таких художників, як Ежен Делакруа, Михайло Врубель та інші.

Опери про Мефістофеля[ред.ред. код]

Детальніший список музичних творів див.: Йоганн Фауст

Література[ред.ред. код]

  • Легенда про докторе Фауста. Вид. підготував В. М. Жирмунський, М.—Л., 1958 (рос.);
  • Лакшин В., Роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита», «Новый мир», 1968, № 6 (рос.);
  • Milner М., Le diable dans la littérature française, t. 1-2, P., 1960;
  • Kretzenbacher L., Teufelsbündner und Faustgestalten im Abendlande, Klagenfurt, 1968.
  • Фауст Й. В. фон Ґете

Мефістофель у кіно[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

  • Мефістофель є одною із головних дійових осіб комп'ютерної гри Фауст: Сім пасток для душі. Тут він з'являється у вигляді елегантного імпозантного чоловіка, який давно втомився від своеї ролі спокусника і хоче мирно відпочити.
  • В комп'ютерних іграх серії Diablo є персонаж Mephisto, брат Діабло і Баала. Дизайнери зобразили Мефістофеля у вигляді сяючого демона з багатьма щупальцями.
  • В комп'ютерній грі Sonic the Hedgehog 2006 імя Мефістофеля використали як ім'я одного з головних злодіїв, Мефілеса, просто скоротивши оригінал.
  • У доповненні Hordes of the Underdark до комп'ютерной гри Neverwinter Nights Мефістофель — фінальний бос.
  • Мефістофель — один із основних персонажів альбомів The Scarecrow, The Wicked Symphony та Angel of Babylon проекту Avantasia. Тут він виступає у ролі цинічного демона-спокусника, з котрим підписує договір головний герой-композитор. Партію Мефістофеля на всіх трьох альбомах виконав норвезький вокаліст Йорн Ланде.
  • В рок-опері Beethoven's Last Night проекту Trans-Siberian Orchestra Мефістофель постає у класичному, зловісному образі диявола-обманщика і за сюжетом намагається заволодіти душею Людвіга ван Бетховена і всією його музикою. Партію Мефістофеля в рок-опері виконав екс-вокаліст американського рок-гурту Savatage Джон Олива.
  • На альбомах Epica та The Black Halo американського павер-метал-гурту Kamelot, сюжет яких бул багтао у чому заснований на Фаустові, серед дійових осіб фігурує демон Мефісто. Його партію виконали вокаліст Kamelot Рой Хан (на Epica) і вокаліст симфонік-блек-метал-гурту Dimmu Borgir Шаграт (на The Black Halo).
  • У комп'ютерній грі Devil May Cry 4 є демон Мефістофель, який з'являється перед гравцем у формі ангела смерті, проте насправді є боягузливою і фізично слабкою істотою.
  • Також Мефістофель є одним із ключових персонажів аніме "Ao no Exorcist". Хоча у цьому випадку він виконує роль союзника головного героя, та насправді використовує того у своїх цілях.


Піноккіо Це незавершена стаття про літературного персонажа.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.