Бориси (Кременчуцький район)
| село Бориси | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Тер. громада | Глобинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53020010060040389 |
| Облікова картка | Бориси |
| Основні дані | |
| Населення | 482 |
| Площа | 5,627 км² |
| Густота населення | 108,05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39045 |
| Телефонний код | +380 5365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′46″ пн. ш. 33°7′12″ сх. д. / 49.31278° пн. ш. 33.12000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
93 м |
| Відстань до обласного центру |
140 км |
| Відстань до районного центру |
44 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285 |
| Карта | |
  Бориси | |
 Бориси | |
| Мапа | |
| |
Бориси́ — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення на 1 січня 2011 року становить 482 особи. День села — 27 вересня[1].
Село Бориси знаходиться біля витоків невеликий безіменної річечки, яка через 6 км впадає в Кременчуцьке водосховище, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Кагамлик. Село розташоване за 21 км від райцентру м. Глобине.[1]
Площа населеного пункту — 562,7 га.[1]
На території села знаходиться п'ять ставків.[1]
Село існувало вже на початку 17 століття.[1]
Назва населеного пункту започаткована від козака Бориса, який перший оселився на цій території.[1]
У 1856 році була відкрита перша церква, а в 1864 році: церковно-приходська школа.[1]
У 1900 році у селі Бориси з хуторами Башилівка, Василенкове, Натягайлівка проживало 1563 особи (771 особа чоловічої статі та 792 особи жіночої статі).[2][3]
Станом на 1 січня 1910 року в с. Бориси було 231 господарство. Після об'єднання з кріпацьким хутором «Коденцівкою» в селі налічувалось 1330 чоловік населення, які мали 1497 десятин земельних угідь.[1]
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 912 жителів села загинули від голоду.[4]
У 1935 році на території села було створено три колгоспи: «Червоний партизан», ім. Леніна, «Ворошилова», на базі яких після війни був створений колгосп ім. Ілліча.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[6].
1. Заіка Михайло Прокопович — 1889 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Бориси Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, освіта: освіта початкова, останнє місце проживання: с. Бориси, останнє місце роботи: Працівник заготконтори, Заарештований 20 лютого 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 травня 1938 р.
Населення в 1910 році — 1330 осіб[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 717 осіб, з яких 292 чоловіки та 425 жінок.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 603 особи.[8]
Населення села на 1 січня 2011 року складає — 482 осіб і 228 дворів.[1]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,89 % |
| російська | 3,95 % |
| угорська | 0,16 % |
Сільські голови:
- ? — ?
Виробнича спеціалізація підприємств розташованих на території Борисівської сільської ради: вирощування зернових, зернобобових та технічних культур[1]:
| № | Назва підприємства | П. І. Б. керівника | Вид діяльності |
Загальна площа земель, га |
|---|---|---|---|---|
| СФГ «Зеніт» | Подкич В. В. | С-г виробництво | 384,26 | |
| СФГ «Велес» | Безштанько В. М. | С-г виробництво | 244,72 | |
| ФГ «Бориси» | Ремез B.C. | С-г виробництво | 51,99 | |
| ТОВ «ЛАН- АГРО» | Писанка О. І. | С-г виробництво | 660,10 | |
| СФГ «Верест» | Голобородько С. І. | С-г виробництво | 195,73 | |
| СФГ «Берегиня» | Мисяк М. Ю. | С-г виробництво | 50,70 | |
| СФГ «Агат» | Давиденко П.М | С-г виробництво | 15,20 | |
| СФГ «Квант» | Старченко М. Г. | С-г виробництво | 4,20 | |
| ФГ «Іва» | Підцерковний В. А. | С-г виробництво | 45,90 | |
| ФГ «Світовид» | Безштанько О. В. | С-Г виробництво | 76,30 | |
| ФГ «Михайлик» | Михайлик О. В. | С-г виробництво | 54,80 | |
| одноосібники | 93 чол. | 391,75 |
На території села діють[1]:
- поштове відділення зв'язку
- фельдшерсько-акушерський пункт
- Борисівська сільська бібліотека, завідувачка — Підцерковна Людмила Миколаївна
- два магазини
- баня
Село газифіковане у 2006 році.[1]
Є футбольна команда, яка утримується фермерським господарством «Зеніт» голова Подкич В. В.[1]
На центральній площі знаходиться пам'ятник Герою Радянського Союзу Борисенку В. П., який загинув у роки Другої Світової війни в боях за Будапешт(1945).[1]
Серед випускників Борисівської школи є 34 офіцери, 56 учителів, 24 агрономи і зоотехніки, 19 інженерів, 17 медичних працівників, 11 залізничників, сотні механізаторів, водіїв, свинарок, доярок та інших працівників.[1]
- Верменич Володимир Миколайович — український композитор, хоровий диригент, педагог.
- Байсара Андрій Тимофійович — генерал-лейтенант
- Кислий Микола Дмитрович — доктор медичних наук, професор Московського університету Дружби народів
- Тарасенко Володимир Олександрович — український поет
- Бідаш Юрій Іванович — кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії технічних, кормових та овочевих культур Устимівської дослідної станції
- Синенко Світлана Іванівна — український політик, педагог, науковець.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Борисівська сільська рада [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
- ↑ Пирогівська сільська рада [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
- ↑ Матвієць Олександр, Школа і долі. — Глобине: Поліграфсервіс, 2005. — 496 с.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Бориси [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
