Боришківці (Чортківський район)
| село Боришківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 572 (2014) |
| Територія | 2.349 км² |
| Густота населення | 266.07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48758 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°33′05″ пн. ш. 26°21′30″ сх. д. / 48.55139° пн. ш. 26.35833° сх. д.Координати: 48°33′05″ пн. ш. 26°21′30″ сх. д. / 48.55139° пн. ш. 26.35833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
144 м |
| Водойми | Збруч |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 |
| Карта | |
  Боришківці | |
 Боришківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бори́шківці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
Поштове відділення — Вигодське.
Населення — 625 осіб (2001).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 124 км — від обласного центру міста Тернополя та 36 км від міста Борщів. Знаходиться на південному сході району над річкою Збруч. Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
Сусідні населені пункти:
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Боришківці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
| Клімат Боришківців | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | −0,8 | 1,0 | 6,4 | 14,9 | 20,7 | 23,7 | 24,7 | 24,2 | 20,4 | 14,0 | 6,7 | 1,6 | |
| Середня температура, °C | −4,3 | −2,5 | 2,2 | 9,5 | 15,1 | 18,3 | 19,5 | 18,8 | 15,0 | 9,2 | 3,5 | −1,4 | |
| Середній мінімум, °C | −7,7 | −6 | −1,9 | 4,1 | 9,5 | 12,9 | 14,3 | 13,4 | 9,6 | 4,5 | 0,3 | −4,3 | |
| Норма опадів, мм | 31 | 30 | 30 | 52 | 72 | 99 | 96 | 61 | 51 | 33 | 34 | 36 | |
| Джерело: http://en.climate-data.org/location/266203/ | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
На околицях Боришківець збереглися залишки Траянового валу, могильника і поселення трипільської та пшеворської культур. Поселення трипільської культури розташоване на березі річки Збруч. Під час розвідки Адама Гонорія Кіркора у 1876 на поверхні було зібрано крем'яні сокири та кераміку. Матеріал, що знаходився у приватних колекціях зберігся[2][3].
Село відоме з XVIII століття.
На початку 19 століття селом володів Каетан Скополовський.
У кінці XIX — на початку XX ст. Боришківці були осередком витинання. Тут з паперу виготовляли стрічкові антропо- і зооморфні композиції для прикрашання хат. Для боришківських витинанок характерні декоративність і лаконізм мотивів орнаменту. Ці твори нині зберігаються у Краківському музеї етнографії.[4]
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
| Полеглі члени ОУН і вояки УПА[5] | ||||
|---|---|---|---|---|
| № | П. І. Б | Р. Н. | Р. С. | Коротка інформація |
| 1 | Балицький Дмитро Прокопович | 1911 | листопад 1945 | Член ОУН (псевдо «Вивірка»). Організатор збройного підпілля. Загинув у перестрілці з солдатами МВД. Похований у Боришківцях. |
| 2 | Банар Микола Якович | 1926 | 1945 | Член ОУН (псевдо «Явір»). Стрілець СКВ УПА. Загинув у криївці. Похований у Боришківцях. |
| 3 | Возняк Григорій Іванович | 1921 | березень 1946 | Член ОУН (псевдо «Ар»). Станичний. Похований у Боришківцях. |
| 4 | Горбатюк Павло | 1906 | невідомо | Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі. |
| 5 | Габчук Сильвестр Іванович | 1925 | 1946 | Член ОУН. Стрілець СКВ УПА. Похований у Боришківцях. |
| 6 | Долинюк Григорій | невідомо | невідомо | Станичний. Загинув у концтаборі. |
| 7 | Ільків Григорій Іванович | 1911 | 2 лютого 1945 | Чпен ОУН (псевдо «Пугач»). Підрайоновий провідник ОУН. Повішаний НКВС у Чорткові. |
| 8 | Кордуновий Яків Васильович | 1924 | 5 грудня 1944 | Член ОУН. Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою з енкаведистами у с. Кудринці |
| 9 | Колісник Іван Дмитрович | 1922 | 1945 | Стрілець СКВ УПА Загинув у спровокованій криївці. Похований у с. Боришківці |
| 10 | Махніцький Степан Васильович | невідомо | 8 грудня 1945 | Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою в селі Вовківці (Дністровому). Похований у с. Вовківці. |
| 11 | Надюк Ілля Михайлович | невідомо | невідомо | Стрілець СКВ УПА. Загинув у підірваній МДБ криївці. Похований у с. Боришківці. |
| 12 | Надюк Дмитро Михайлович | невідомо | невідомо | Стрілець СКВ УПА. Загинув у підірваній МДБ криївці. Похований у с. Боришківці. |
| 13 | Обач Дмитро | 1909 | невідомо | Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі. |
| 14 | Павлюк Дмитро Іванович | 1921 | перша декада лютого 1945 | Член ОУН (псевдо «Сірко»). Станичний. Повішаний у Скалі-Подільській. |
| 15 | Продан Іван Васильович | 1922 | 1945 | Член ОУН (псевдо «Лісовий»). Підпільник. Загинув під час бою. Похований у Боришківцях. |
| 16 | Павлюк Іван | 1915 | невідомо | Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі. |
| 17 | Соломон Іван | невідомо | невідомо | Стрілець СКВ УПА. Розстріляний НКВС у полоні. |
| 18 | Синдецький Юрій | 1900 | невідомо | Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі. |
| 19 | Черниш Степан Степанович | 1927 | 1944 | Член ОУН (псевдо «Туга»). Стрілець СКВ УПА. Похований у с. Боришківці. |
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2015 підпорядковувалося Вигодській сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.[6] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[7].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святого великомученика Димитрія Солунського (1926, мурована, ПЦУ);
- церква святого великомученика Димитрія (УГКЦ).
Населення[ред. | ред. код]
У 1810 році в селі було 129 родин, 114 житлових будинків і 578 мешканців[8].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 706 осіб, з яких 323 чоловіки та 383 жінки[9].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 625 осіб[10].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,52 % |
| російська | 0,48 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є пам'ятник на честь скасування панщини 1848.
Освіта[ред. | ред. код]
Діє бібліотека.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Паранюк Любомира Дмитрівна (10.11.1947) — радіожурналіст, педагог, громадська діячка. Член Національної Спілки журналістів України. Заслужений працівник культури України (2001). Відмінник освіти України.
- Дорощук Степан (07.01.1894) — український видавець, письменник, громадський діяч у діаспорі.
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква Святого Великомученика Димитрія 1872р -
Старі поховання біля церкви -
Пам'ятник на честь скасування панщини в 1848р. -
Вигляд на село з боку Хмельницької обл -
Краєвид біля села
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К. : Наукова думка, 1966. — С. 310.
- ↑ Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья // МИА. — М. : Наука, 1961. — № 84. — С. 6.
- ↑ Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1: А—В. — 400 с.: іл. — С. 238. — ISBN 5-885000-027-1.
- ↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
- ↑ ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Боришківці. |
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Інформація про село у «Географічному словнику королівства Польського»
| ||||||||