Завалля (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Завалля
Zawale.jpgКарстова печера Атлантида
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Рада/громада Завальська сільська рада
Код КОАТУУ 6822482901
Основні дані
Засноване 1565
Населення 582
Площа 1,507 км²
Густота населення 386,2 осіб/км²
Поштовий індекс 32337
Географічні дані
Географічні координати 48°36′08″ пн. ш. 26°20′10″ сх. д. / 48.60222° пн. ш. 26.33611° сх. д. / 48.60222; 26.33611Координати: 48°36′08″ пн. ш. 26°20′10″ сх. д. / 48.60222° пн. ш. 26.33611° сх. д. / 48.60222; 26.33611
Водойми річка Збруч
Місцева влада
Карта
Завалля. Карта розташування: Україна
Завалля
Завалля
Завалля. Карта розташування: Хмельницька область
Завалля
Завалля
Мапа

Зава́лля — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Розташувалося на лівому березі Збруча. Центр сільської ради (підпорядковані села — Вітківці, Кудринці, Червона Діброва). Сільську раду відновлено ухвалою облвиконкому від 26 лютого 1976.

Назва[ред. | ред. код]

Село названо Заваллям через своє розташування біля старовинного валу.

Історія села[ред. | ред. код]

У документах Завалля відоме з 16 століття. До 18 століття було містечком.

Згідно податкового реєстру 1565 року, містечко Завалля Подільського воєводства належало Язловецькому, який платив податок із дворів (сош) 7 злотих і від трьох плугів[1] (с. 179).

1578 у Заваллі було 49 будинків і 245 мешканців.

Після турецького панування (1672—1699) Завалля у 18 столітті належало послідовно Коссаковським, Вельгорським, Конарським і Стажинським[2]. Наприкінці 18 століття його придбав Фаустин Дверницький.

Перший поділ Польщі (1772) поділив завальський маєток на дві частини, причому за Збручем залишилося близько 200 десятин поля.

1818 власницею Завалля була полковниця Юліана Дверницька — родичка Юзефа Дверницького. Вона мала 292 селянина чоловічої статі.

Наприкінці 19 століття Заваллям володіли: пані Дверницька — 868 десятин (зокрема, 126 десятин лісу та 129 десятин непридатної землі), товариство селян — 520 десятин, церква — 43 десятини.

Церкви та школа[ред. | ред. код]

Адам Хмєльовський. Завалля. 1883 рік

Уже 1565 у Заваллі була церква. У 18 столітті це церква була Свято-Миколаївська церква. Документ за 1739 рік засвідчує, що вона була дерев'яна, покрита соломою, стара. 1748 тут була вже нова церква, теж дерев'яна, з трьома банями. У 17751777 збудовано й 1779 освячено нову церкву — кам'яну, з однією банею, хрещату. Збудовано її здебільшого коштом місцевого священика Якова Рудницького. 1896 встановлено новий іконостас. Дзвіниця була дерев'яною, стояла окремо від церкви. В церкві були ризи (білі, шовкові), пожертвувані імператрицею Катериною II.

Будинок священика збудували 1847. Службові приміщення священика й псаломщика та будинок псаломщика збудували 1880 коштом поміщика.

Церковнопарафіяльна школа діяла з 1887. Вона розмівалася в дерев'яному будинку, збудованому 1892 коштом селян за сприяння училищної ради.

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Неподалік від села розташовані карстові печери — «Атлантида» і «Малишка-Киянка».

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народився поет Іван Миколайович Васильчук (2 липня 1957) — автор збірок «Відлуння розіп'ятих скель» (1993), «Сонети» (2002), «Полонений птах» (2003), «Над вічним плином» (2005), «Кам'янець. Вінок сонетів» (2005). У селі є самодіяльний акторський колектив.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]