Координати: 44°30′1.8462418420153″ пн. ш. 11°21′12.472410109141″ сх. д. / 44.50051° пн. ш. 11.35346° сх. д. / 44.50051; 11.35346

Ботанічний сад Болонського університету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний сад Болонського університету
44°30′1.8462418420153″ пн. ш. 11°21′12.472410109141″ сх. д. / 44.50051° пн. ш. 11.35346° сх. д. / 44.50051; 11.35346
Країна Італія
РозташуванняБолонья, Італія
Площа2 га
Засновано1568
ОператорБолонський університет
Статус:національна спадщина Італіїd[1]
Вебсторінкаsma.unibo.it/it/il-sistema-museale/orto-botanico-ed-erbario
Мапа

CMNS: Ботанічний сад Болонського університету у Вікісховищі

Ботанічний сад Болонського університету, (італ. Orto Botanico dell'Università di Bologna), також відомий як Orto Botanico di Bologna, — це ботанічний сад у складі Болонського університету. Він розташований за адресою Via Irnerio, 42, 40126 Болонья, Італія, і працює щодня, крім неділі.

Заснований у 1568 році, сад є одним із найстаріших у Європі, після ботанічних садів у Пізі, Падуї та Флоренції. Хоча ранні записи свідчать про сад з лікарськими травами Болоньєзи, датований 1365 роком, актуальний сад також лічить немало років, датований за пропозицією ботаніка Луки Ґіні (1490—1556), який власне створив Orto botanico di Pisa, і фактично був закладений його наступником Уліссе Альдронванді (1522—1605). Цей прадавній сад був розбитий у Палаццо Публіко, у дворі поблизу сьогоднішньої Сала Борса, але частково переміщений у 1587 р. на більшу ділянку в Борґетто Сан-Джуліано (сьогоднішня Порта Сан-Стефано) площею близько 5000 м². До 1653 року каталог саду було налічував близько 1500 видів.

У 1740 р. сад переїхав до Порта Сан-Стефано, а в 1745 р. почалося будівництво гібернакулюму — парника, де взимку перетримували екзотичні рослини. В 1765 році були додані неокласичні теплиці за проєктом Франческо Тадоліні, які й досі стоять на вулиці Сан-Джуліано. У 1803 році сад знову перемістився на теперішнє місце. На початку 1900-х років сад зазнав періоду серйозної занедбаності, і справді він заріс густим природним лісом, а бомбардування в 1944 році знищило оранжереї наполеонівських часів. Однак після закінчення Другої світової війни сад було поступово відновлено.

Сьогоднішній сад містить близько 5000 зразків, що представляють 1200 таксонів. Його ділянка приблизно прямокутна, площею близько 2 га, з такими основними ознаками:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. dati.beniculturali.it — 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]