Товстянка
| Товстянка | |
|---|---|
| |
| Типовий вид Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Пухирникові (Lentibulariaceae) |
| Рід: | Товстянка (Pinguicula) L., 1753 |
| Види | |
|
Декілька десятків (див. Список видів роду Товстянка) | |
| |
| Ареал роду Товстянка | |
 Вікісховище: Pinguicula
| |
Товстянка (Pinguicula) — рід комахоїдних трав'янистих рослин родини пухирникових (Lentibulariaceae).
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Перший опис Pinguicula було зроблено Конрадом Геснером (1555), який ввів назву майбутнього роду пізніше вивчалася Джоном Реєм(1660) і Карлом Ліннеєм (1737), описаний Ліннеєм (1753). Альфонс Декандоль (1844) представив першу класифікацію роду, який мав три секції, і збільшив числа видів до 32. Декандоль окреслив морфологічні ознаки Pinguicula, такі як розмір шпори, квіткову симетрію, розмір квіткової трубки, і колір пелюсток.
До кінця XX століття було описано декілька десятків видів — за різними джерелами прийнятими вважаються від 35[1] до 85 видів[2] (див. Список видів роду Товстянка). Майже половина з них (40) мешкає в Мексиці.[3]
Назва[ред. | ред. код]
Наукова назва Pinguicula походить від грец. pinguis — жир через наявність на верхній стороні листя блискучих крапельок слизу. Товстянкою в деяких українських джерелах називають також інший рід рослин — Crassula L. (інша українська назва — товстолист) з родини Товстолистих.
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Комахоїдна трав'яниста рослина з неправильною квіткою. Квітки поодинокі, на довгих квітконіжках, віночки двогубі, з шпорцем, фіолетові, блакитні, рожеві, рідко білі; тичинок 2; плід — коробочка. Листя в прикореневій розетці, здебільшого еліптичні. Ловчий апарат товстянки — лист. На верхній стороні листа знаходяться залозки на ніжках, що виділяють цукристий слиз для залучення комах, і сидячі залозки, що виробляють слиз з набором ферментів для перетравлення здобичі. Комаха, що сідає на лист, приклеюється до його поверхні, після чого відбувається повільне скручування листа і перетравлювання захопленої комахи. Через певний час листки розгортаються і знову готові до полювання на комах. Товстянка — єдиний представник родини, що зберегли при переході до комахоїдних справжні корені.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Поширені в позатропічних областях Північної півкулі, а також в Південній Америці. Лише декілька видів зустрічаються у тропіках, високо в горах. Ростуть у воді або вологих місцях, по берегах струмків, на сфагнових болотах, деякі з них як епіфіти на мохах і деревах.
Поширення в Україні[ред. | ред. код]
У флорі України є три види роду товстянка:
- Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.);
- Товстянка двоколірна (Pinguicula bicolor Woł.);
- Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.).
Всі три є дуже рідкісними видами флори України.
Охорона[ред. | ред. код]
До Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи входить п'ять видів:
- Pinguicula corsica — статус: «Найменший ризик»;
- Pinguicula fontiqueriana — статус: «Уразливі види»;
- Pinguicula mundi — статус: «Уразливі види»;
- Pinguicula nevadensis — статус: «Види під загрозою вимирання»;
- Pinguicula reichenbachiana — статус: «Найменший ризик».
До Червоної книги України входять 3 види роду Товстянка:
- Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.) — статус: Рідкісний;
- Товстянка двоколірна (Pinguicula bicolor Woł.) — статус: Зникаючий;
- Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.) — статус: Вразливий.
Використання і вирощування[ред. | ред. код]
В культурі товстянки з'явилися в кінці XIX століття, але мають досить незначне поширення.
Як декоративні рослини вирощуються близько 20 видів, насамперед, мексиканські види товстянок — Pinguicula caudata та Pinguicula gypsicola, які є рослинами помірного клімату.
Вимогливі до вологості. Надають перевагу сонячному або напівтінистому місцю розташування з піщаним ґрунтом багатим вапном. Розмножуються насінням і живцями. Насіння дрібне, зі слабко розвиненим ендоспермом, світлочутливе. Проростають на світлі повільно при 15 — 22 °C протягом 6 місяців. У культурі уживається погано. Живці укорінюють в торфі.
Ця рослина діє на тварин як проносне, тому вони не поїдають її. Лапландці проціджують через листя товстянки звичайної парне молоко, від чого воно гусне, отримує деякий приємний смак і не згортається. Це густе молоко лапландці називають Tate або taet miolk.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Жирянка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ Steiger J. F. 1998. Pinguicula (Lentibulariaceae): the cool climate species of the northern hemisphere. Morphology, biology, cultivation, 2nd International Conference of the International Carnivorous Plant Society, Bonn, Germany 1-16. ICPS, Fullerton, California, USA.
- ↑ Flora del Bajio y de regiones adyacentes // Fascículo 136, noviembre de 2005 (ісп.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Андрієнко Т. Л. Комахоїдні рослини України / Під ред. В. В. Протопопової. — К.: Альтерпрес, 2010. — 80 с. : іл., 16 кол. іл. ISBN 978-966-542-419-2
- Жирянка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Thomas Cieslak, Jai Santosh Polepalli, Adam White, Kai Müller, Thomas Borsch, Wilhelm Barthlott, Juerg Steiger, Adam Marchant and Laurent Legendre. Phylogenetic analysis of Pinguicula (Lentibulariaceae): chloroplast DNA sequences and morphology support several geographically distinct radiations // American Journal of Botany (англ.)
- Энциклопедия декоративных садовых растений (рос.)
- Жирянка // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (рос.)
- Род жирянка — Pinguicula L. // Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Jobson, R. W. et al. 2003. Molecular phylogenetics of Lentibulariaceae inferred from plastid rps16 intron and trnL-F DNA sequences: implications for character evolution and biogeography. Syst. Bot. 28:157-171.
- Legendre, L. 2000. The genus Pinguicula L. (Lentibulariaceae): an overview. Acta Bot. Gallica 147:77-95.
- Muller, K. et al. 2004. Evolution of carnivory in Lentibulariaceae and the Lamiales. Pl. Biol. 6:477-490.
- Casper, S. J. 1966. Monographie der Gattung Pinguicula L. Bibliotheca Botanica 127/128: 1-209.
Посилання[ред. | ред. код]
- Товстянка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Pinguicula на сайті The Plant List (англ.)
- Pinguicula в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Pinguicula на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- The Genus Pinguicula // International Carnivorous Plant Society (укр. Міжнародне товариство любителів м'ясоїдних рослин) (англ.)
- Carnivorous Plant Database (укр. База даних м'ясоїдних рослин) (англ.)
- A world of Pinguicula (укр. Світ товстянок)(фр.)(англ.)
|
|