Товстянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Товстянка
Типовий вид Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Еудікоти
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Пухирникові (Lentibulariaceae)
Рід: Товстянка (Pinguicula)
L., 1753
Карта ареалу роду Товстянка
Карта ареалу роду Товстянка
Види
Декілька десятків (див. Список видів роду Товстянка)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Pinguicula
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pinguicula
EOL logo.svg EOL: 60117
IPNI: 30014019-2
ITIS logo.svg ITIS: 34433
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4197

Товстянка (Pinguicula) — рід комахоїдних трав'янистих рослин родини пухирникових (Lentibulariaceae).

Історія[ред. | ред. код]

Ілюстрація Pinguicula vulgaris у виданні Prof. Dr. Otto Wilhelm Thomé Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz 1885, Gera, Germany
Комахи на листі Pinguicula gigantea
Залозисті трихоми на листі Pinguicula esseriana
Квітка Pinguicula lutea
Квітка гібридної форми товстянки

Перший опис Pinguicula було зроблено Конрадом Геснером (1555), який ввів назву майбутнього роду пізніше вивчаллася Джоном Реєм(1660) і Карлом Ліннеєм (1737), описаний Ліннеєм (1753). Альфонс Декандоль (1844) представив першу класифікацію роду, який мав три секції, і збільшив числа видів до 32. Декандоль окреслив морфологічні ознаки Pinguicula, такі як розмір шпори, квіткову симетрію, розмір квіткової трубки, і колір пелюсток.

До кінця XX століття було описано декілька десятків видів — за різними джерелами прийнятими вважаються від 35[1] до 85 видів[2] (див. Список видів роду Товстянка). Майже половина з них (40) мешкає в Мексиці.[3]

Назва[ред. | ред. код]

Наукова назва Pinguicula походить від грец. pinguis — жир через наявність на верхній стороні листя блискучих крапельок слизу. Товстянкою в деяких українських джерелах називають також інший рід рослин — Crassula L. (інша українська назва — товстолист) з родини Товстолистих.

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Комахоїдна трав'яниста рослина з неправильною квіткою. Квітки поодинокі, на довгих квітконіжках, віночки двогубі, з шпорцем, фіолетові, блакитні, рожеві, рідко білі; тичинок 2; плід — коробочка. Листя в прикореневій розетці, здебільшого еліптичні. Ловчий апарат товстянки — лист. На верхній стороні листа знаходяться залозки на ніжках, що виділяють цукристу слиз для залучення комах, і сидячі залозки, що виробляють слиз з набором ферментів для перетравлення здобичі. Комаха, що сідає на на лист, приклеюється до його поверхні, після чого відбувається повільне скручування листа і переварювання захопленої комахи. Через певний час листки розгортаються і знову готові до полювання на комах. Товстянка — єдиний представник родини, що зберегли при переході до комахоїдних справжні корені.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Поширені в позатропічних областях Північної півкулі, а також в Південній Америці. Лише декілька видів зустрічаються у тропіках, високо в горах. Ростуть у воді або вологих місцях, по берегах струмків, на сфагнових болотах, деякі з них як епіфіти на мохах і деревах.

Поширення в Україні[ред. | ред. код]

У флорі України є три види роду товстянка:

Всі три є дуже рідкісними видами флори України.

Охорона[ред. | ред. код]

До Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи входить п'ять видів:

До Червоної книги України входять 3 види роду Товстянка:

Використання і вирощування[ред. | ред. код]

В культурі товстянки з'явилися в кінці XIX століття, але мають досить незначне поширення.

Як декоративні рослини вирощуються близько 20 видів, насамперед, мексиканські види товстянок — Pinguicula caudata та Pinguicula gypsicola, які є рослинами помірного клімату.

Вимогливі до вологості. Надають перевагу сонячному або напівтінистому місцю розташування з піщаним ґрунтом багатим вапном. Розмножуються насінням і живцями. Насіння дрібне, зі слабко розвиненим ендоспермом, світлочутливе. Проростають на світлі повільно при 15 — 22 °C протягом 6 місяців. У культурі уживається погано. Живці укорінюють в торфі.

Ця рослина діє на тварин як проносне, тому вони не поїдають її. Лапландці проціджують через листя товстянки звичайної парне молоко, від чого воно гусне, отримує деякий приємний смак і не згортається. Це густе молоко лапландці називають Tate або taet miolk.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жирянка // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  2. Steiger J. F. 1998. Pinguicula (Lentibulariaceae): the cool climate species of the northern hemisphere. Morphology, biology, cultivation, 2nd International Conference of the International Carnivorous Plant Society, Bonn, Germany 1-16. ICPS, Fullerton, California, USA.
  3. Flora del Bajio y de regiones adyacentes // Fascículo 136, noviembre de 2005 (ісп.)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Jobson, R. W. et al. 2003. Molecular phylogenetics of Lentibulariaceae inferred from plastid rps16 intron and trnL-F DNA sequences: implications for character evolution and biogeography. Syst. Bot. 28:157-171.
  • Legendre, L. 2000. The genus Pinguicula L. (Lentibulariaceae): an overview. Acta Bot. Gallica 147:77-95.
  • Muller, K. et al. 2004. Evolution of carnivory in Lentibulariaceae and the Lamiales. Pl. Biol. 6:477-490.
  • Casper, S. J. 1966. Monographie der Gattung Pinguicula L. Bibliotheca Botanica 127/128: 1-209.

Посилання[ред. | ред. код]