Буркун індійський

Буркун індійський
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Рід:	Буркун (Melilotus)
Вид:	Буркун індійський (M. indicus)
Біноміальна назва
	Melilotus indicus; (L.) All., 1785

Буркун індійський^[1] (Melilotus indicus (L.) All.) — вид рослин родини бобові (Fabaceae). лат. indicus — географічний епітет, що натякає на його місце зростання в Індії.

Морфологія[ред. | ред. код]

Однорічна або дворічна трав'яниста рослина. Сильно розгалужена пряма трава 30–50 см заввишки. Листя представлені ланцетними листочками, іноді майже лінійними 3–5 мм завдовжки. Маленькі квіти 2–3 мм з жовтими віночками. Плоди — загострені стручки 2–2,5(-3) х 2(-2,5) мм з 1–2 насінням, майже кулясті або яйцеподібні широкі, жовтувато-коричневі, темно-коричневі або зеленуваті. Насіння 1,5–2 мм, яйцевиде, горбкувате. 2n=16

Поширення, біологія[ред. | ред. код]

Поширення: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Бахрейн; Кувейт; Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ірак; Ізраїль; Ліван; Сирія; Туреччина; Казахстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Китай — Тибетський автономний район; Індія; Непал; Пакистан. Кавказ: Азербайджан; Росія — Дагестан. Південна Європа: Албанія; Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Франція [вкл. Корсика]; Португалія; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови]. Натуралізований в деяких інших країнах; також культивується.

Квітне навесні. Квіти та фрукти з березня по червень. Росте на піщаних чи глинистих ґрунтах; 10–1550 м.

Використання[ред. | ред. код]

Використовується як джерело нектару для бджіл, також кормів, а також для поліпшення ґрунту. Також використовується в народній медицині. Є отруйним для деяких ссавців і є потенційним забруднювачем насіння сільськогосподарських культур.