Білий Максим Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Максим Білий
Максим Білий
Максим Білий
Особисті дані
Повне ім'я Максим Ігорович Білий
Народження 21 червня 1990(1990-06-21) (34 роки)
  Васильківка, УРСР
Зріст 184 см
Вага 76 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
2003—2007 Україна «Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007–2011 Україна «Шахтар» (Донецьк) 0 (0)
2007–2010  Україна «Шахтар-3» 69 (4)
2010–2011  Україна «Сталь» (Алчевськ) 31 (0)
2011–2015 Україна «Зоря» 86 (2)
2015–2016 Хорватія «Хайдук» 32 (0)
2017 Росія «Анжи» 0 (0)
2017–2018 Україна «Маріуполь» 27 (1)
2019–2020 Україна «Зоря» 6 (1)
2020  Україна «Рух» (Львів) 10 (0)
2020–2022 Україна «Рух» (Львів) 33 (0)
2022–2023 Україна «Чорноморець» 6 (0)
2023 Україна «Рух-2» (Львів) 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006 Україна Україна U-16 11 (1)
2005–2007 Україна Україна U-17 21 (4)
2007–2008 Україна Україна U-18 8 (0)
2008–2009 Україна Україна U-19 9 (0)
2011 Україна Україна U-21 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2023 Україна «Рух-2» (Львів) (гр., ас.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 вересня 2024.

** Тільки на посаді головного тренера.

Макси́м І́горович Бі́лий (нар. 21 червня 1990, Васильківка, Дніпропетровська область) — український футболіст, захисник. Відомий своїми виступами за «Шахтар-3», алчевську «Сталь» та луганську «Зорю». Грав за юнацькі і молодіжну збірні України. Чемпіон Європи серед юнаків (U-19) 2009 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець дитячої футбольної академії донецького «Шахтаря». У дитячо-юнацькій футбольній лізі провів за «Шахтар» 84 матчів, забив 12 голів.

Максим Білий під час виступів за «Сталь». 3 квітня 2011 року

9 серпня 2007 року дебютував у складі «Шахтаря-3» в іграх другої ліги чемпіонату України у матчі проти луганського «Комунальника» (перемога 2:1). Усього у Другій лізі провів 54 матчі, відзначився трьома голами (станом на 21 серпня 2009 року). У сезоні 2007—2008 років також зіграв п'ять ігор за «Шахтар» у турнірі дублерів української першості.

Перед початком сезону 2010—2011 приєднався на правах оренди до складу представника першої ліги української першості алчевської «Сталі». У сезоні 2011—2012 років перейшов до луганської «Зорі»[1], за яку виступав до червня 2015 року[2].

Із червня 2015 року грав за сплітський «Хайдук»[3]. У вересні 2016 року розірвав контракт з клубом[4].

4 лютого 2017 року півзахисник підписав контракт з махачкалінським «Анжи»[5], проте так і не зіграв жодного матчу за основну команду і 19 червня 2017 року покинув клуб[6]. Згодом Максим визнав, що цей перехід був найбільшою помилкою в його кар’єрі[7].

Влітку 2017 року став гравцем клубу «Маріуполь»[8], де за півтора роки відіграв 28 ігор в Прем'єр-лізі, після чого 10 січня 2019 року він покинув маріупольський клуб.

15 січня 2019 року повернувся до «Зорі». Втім, цього разу на поле виходив вкрай рідко і 8 лютого 2020 року він був відданий в оренду в першоліговий «Рух» (Львів). До кінця сезону 2019/20 Білий зіграв у 10 іграх і допоміг команді посісти 2 місце та вперше в історії вийти до Прем'єр-ліги, після чого у серпні повернувся до луганської команди[9]. Втім, вже за кілька днів сторони розірвали угоду за обопільною згодою[10], і футболіст у статусі вільного агента підписав повноцінну угоду з «Рухом»[11]. Згодом Максим став капітаном львівської команди[12]. 9 вересня 2022 перейшов до одеського «Чорноморця»[13]. Однак Білий виходив у складі одеської команди нечасто, за однією з версій, через непорозуміння з головним тренером Леонідом Кучуком[12].

У липні 2023 Білий повернувся до «Руху», приєднавшись до «Руху-2», який щойно здобув професіональний статус. Паралельно з грою в другій лізі Білий є граючим тренером команди в штабі Володимира Безуб'яка, а також працює з командою U-17 клубної академії. Максим обрав цю роль, щоб поступово завершити ігрову кар'єру та перейти до тренерської[14].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Запрошувався у збірні України різних вікових категорій, дебют у футболці збірної — 21 серпня 2005 року в матчі збірної України U-17 проти однолітків із Білорусі (поразка 0:1).

У складі збірної України U19 — чемпіон Європи 2009 року. У рамках фінальної частини чемпіонату, що проходила в Донецьку й Маріуполі, регулярно потрапляв до заявки на матчі української збірної, однак на полі жодного разу не з'явився.

2011 року провів один матч за молодіжну збірну України.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В «Зорі» будуть грати два Максими Білих. Ua-football. 24 травня 2011. Процитовано 11 червня 2015.(рос.)
  2. Сергей Рафаилов: «Команду покинули Александр Грицай, Максим Белый и Виталий Вернидуб». Сайт ФК «Зоря». 11 червня 2015. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015. (рос.)
  3. Максим Білий залишає «Хайдук». «UA-Футбол» (4 вересня 2016). Перевірено 4 вересня 2016.
  4. Білий покинув «Хайдук». Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  5. Максим Білий — гравець «Анжи». Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  6. Агаларов, Белый и Кудряшов покинули «Анжи» (Russian) . «Анжи». 19 червня 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  7. Меркантильний футболіст Білий покаявся за співпрацю з окупантами. glavcom.ua (укр.). Процитовано 16 жовтня 2020.
  8. Максим Білий — гравець ФК «Маріуполь». Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  9. Максим Белый возвращается из «Руха» в «Зарю». Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  10. «Заря» расторгла контракт с Максимом Белым. Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  11. «Рух» дозаявил Максима Белого. Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 16 жовтня 2020.
  12. а б Повернення колишнього капітана «Руху». Спортивка. 19 липня 2023. Процитовано 17 лютого 2024.
  13. Повернення колишнього капітана «Руху». «UA-Футбол». 9 вересня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
  14. Чорнобай Д. (15 серпня 2023). «Ракицький так стрибав, що, бувало, об батарею головою бився»: Білий – про школу в Шахтарі, тріумфальне Євро та клубну кар'єру. Український футбол. Процитовано 17 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]