Великобілозерський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великобілозерський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область:
Код КОАТУУ: 2321100000
Утворений: 3 лютого 1993
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 7575 (01.11.2020)
Площа: 470 км²
Густота: 16.12 осіб/км²
Тел. код: +380-6156
Поштові індекси: 71400—71411
Населені пункти та ради
Районний центр: Велика Білозерка
Сільські ради: 5
Села: 5
Районна влада
Голова ради: Лизюра Володимир Миколайович
Голова РДА: Ярмоленко Ася Іванівна[1]
Вебсторінка: Великобілозерська РДА
Великобілозерська районна рада
Адреса: 71400, Запорізька обл., Великобілозерський р-н, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, 120, 2-05-19
Мапа
Мапа

Великобілозерський район у Вікісховищі

Великобілозе́рський райо́н — ліквідований адміністративний район, який розташовувався у західній частині Запорізької області. Районний центр: Велика Білозерка. Населення району становило станом на 2017 рік — 8 тис осіб. Площа — 470 км².

Географія

[ред. | ред. код]

Відповідно до прийнятого фізико-географічного районування України Великобілозерський район розташований у степовій зоні, в межах Приазово-Причорноморської рівнини.

Загальна площа району — 0,47 тисяч км², що становить 1,7 % загальної площі області. Від загальної площі району сільгоспугіддя становлять 43,0 тис. га, із них ріллі — 39,6 тис. га, в тому числі 32,9 тис. га задіяно постійно у сільськогосподарському виробництві на умовах оренди земельних паїв. Відстань до обласного центру — 116 км шосейними шляхами. Протяжність району зі сходу на захід — 17 км.

Межі району: на півдні — Веселівський район, на сході — Василівський район, на півночі — Кам'янсько-Дніпровський, на заході — Верхньорогачицький район Херсонської області. Кількість населення — 8576 осіб (станом на 01.10.2008).

Кам'янсько-Дніпровський район
Херсонська область
(Верхньорогачицький район)
Василівський район
Веселівський район

На території району розташовані 5 населених пунктів (села — Велика Білозерка, Новопетрівка, Качкарівка, Гюнівка, Зелена Балка), що підпорядковані Великобілозерській районній раді та 5 сільським радам (Червона, Великобілозерська, Трудова, Новопетрівська та Гюнівська).

Водні ресурси

[ред. | ред. код]

Джерелами водопостачання в районі є артезіанські свердловини, які добувають воду із водоскладаючих порід вапняків, глибина залягання від 30 до 60 метрів при цьому дебіт свердловин — від 7,0 до 12,5 м³/год. Фактична наявність артезіанських свердловин в районі 42 одиниці. В райцентрі локальними системами водопостачання забезпечено більше третини населення.

Вулична мережа водопроводів становить 36,4 км. Загальний стан води, що добувається задовільний, сухий залишок 1-2 гр./літр відповідає ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості. Показники загальної жорсткості води вище вимог державного стандарту в селі Велика Білозерка — від 11,4 до 19,1 мг-екв/л, в селі Гюнівка — 19,1 мг-екв/л.

В районному центрі та селах району централізована система каналізації відсутня, існують лише очисні споруди малої каналізації та локальні поля фільтрації.

Централізованого водопостачання та каналізації в районі не існувало, незавершений централізований водовід з річки Дніпро лежить за 1,5 км від районного центру. Територією Великобілозерського району протікає річка Білозерка, завдовжки — 25 км. Під час сильної літньої посухи відбувається часткове пересихання русла річки Білозерки. На території району розташовані ставки: два Качкарівських (213 га), Гюнівський (1,8 га), Правдівський (3,9 га), Красинський (2,2 га).

Інтенсивне освоєння земельних ресурсів, розорювання схилів та днищ балок, а також заплав річки, призвело до замулення водойм та порушення водного режиму річки Білозерки.

Зрошування сільгоспугідь здійснюють із зрошувального магістрального каналу та закритої зрошувальної системи. Площа зрошувальних земель в районі сягає 18 тис. 765 га.

Причина зменшення використання існуючої зрошувальної площі земель — введення плати за користування поливною водою та застаріла поливна техніка і технології у сільгоспвиробників.

Лісові ресурси

[ред. | ред. код]

Землі держлісфонду в районі становлять 314 га.

До лісових насаджень в районі належать — полезахисні лісосмуги та деревно-чагарникові насадження, загальна площа яких становить — 977 га, із них — 952 га полезахисні лісосмуги та 25 га лісів у водоохоронних зонах річок та ставків. Усі лісові насадження штучного походження нині перебувають у задовільному стані. Протягом першого півріччя 2007 року в районі додатково виділено під заліснення 6 га землі, які засаджено листовими породами дерев. Учасники весняної толоки, яка була проведена в нашому районі у березні місяці поточного року, висадили 1305 дерев, 500 кущів, посадили квітники площею 0,23 га, на території району в центрі села Велика Білозерка упорядковані парки площею 26,5 га та торгові площі.

Ландшафти

[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням Запорізької області, район лежить у межах Великобілозерсько-Орлянського фізико-географічного району Дніпровсько-Молочанської низовинної області Причорноморського степового краю Середньостепової підзони Степової зони[2].

Історія

[ред. | ред. код]

У 1736 році під час походу на Крим фельдмаршала Мініха запорозькі козаки збудували й утримували форт при переправі через річку Білозерку. У 1778 році тут оселилися 30 родин державних селян-переселенців з Чернігівщини й Полтавщини. Так було засновано майбутній районний центр. Проте люди в цих місцях жили від ІІІ тисячоліття до Різдва Христового. У курганах Цимбалка, Орел, Чмирева могила та інших відкрито багаті скіфські поховання VIII–VII ст. до Рвздва Христового з керамікою, зброєю, золотими прикрасами. Знайдено залишки поселень періоду Київської Русі.

1914 року у волосному селі вже було 2367 дворів, 4 церкви, два гончарно-цегляних заводики, амбулаторія, трактир. Велико-Білозерський район з'явився у 1923 році, але після адміністративної реформи 1962 року його приєднали спочатку до Василівського, а потім до Кам'янсько-Дніпровського району. У 1993 році район було відновлено, загальною площею 470 км². У районному центрі й селах, що входили до п'яти сільських рад, мешкало 9300 осіб.

3 лютого 1923 року утворений Великобілозерський район у Мелітопольській окрузі Катеринославської губернії. З 1930 року в складі Дніпропетровської області. 10 січня 1939 року Великобілозерський район переданий до складу Запорізької області.

У 19411943 роках територія Великобілозерський району входила до Кам'янсько-Дніпровського повіту Дніпропетровського генерального округу.

30 грудня 1962 року район ліквідований.

3 лютого 1993 року район поновлено[3].

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на Великобілозерську сільську громаду, яка об'єднувала п'ять населених пунктів, які підпорядковувалися Великобілозерській районній раді. Адміністративний центр — село Велика Білозерка[4].

Економіка

[ред. | ред. код]

Промисловість як така у Великобілозерському районі відсутня. Найбільш питому вагу в структурі економіки району займає аграрний сектор. На території району діяли 9 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 5 товариств з обмеженою відповідальністю, 2 сільськогосподарські виробничі кооперативи, 1 відкрите акціонерне товариство і 1 приватне підприємство. Крім того зареєстровано 65 фермерських господарств.

Підприємства району

[ред. | ред. код]
  • Великобілозерське Районне Споживче Товариство
  • Великобілозерське КП «Дорожник»
  • ВАТ Агрофірма «Гюнівська»
  • Агрофірма імені Суворова
  • ЗАТ «Старт»
  • Сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія»
  • Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Гагаріна
  • ТОВ Агрофірма «Правда»
  • ЗАТ «Монтаж-Сервіс»
  • ВАТ «Харчовик»
  • КП «Маріанна»
  • ЗАТ «Будівельник»
  • ТОВ «Алеко»
  • ПП «Авіценна»
  • МПП «Рось» тощо

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 4329 855 606 1246 1130 478 14
Жінки 5034 799 610 1171 1358 995 101


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 8674 92,64%
росіяни 557 5,95%
молдовани 34 0,36%
білоруси 17 0,18%
азербайджанці 15 0,16%
інші 66 0,70%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 8775 93,72%
російська 544 5,81%
молдовська 17 0,18%
інші 27 0,29%

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У районі діяли три середні загальноосвітні школи, школа естетичного виховання, будинок дитячої творчості, 4 будинки культури й три сільські клуби, 7 бібліотек із загальним фондом понад 60000 томів, краєзнавчий музей. Працює центральна лікарня та сім фельдшерсько-акушерських пунктів.

Туристичний потенціал

[ред. | ред. код]

Території та об'єкти природно-заповідного фонду

[ред. | ред. код]

До природно-заповідного фонду Великобілозерського району входить 6 об'єктів ПЗФ місцевого (обласного) значення, зокрема 5 ентомологічних заказників, загальною площею близько 11 га[7].

  • 1. Ентомологічний заказник «Степова ділянка»
  • 2. Ентомологічний заказник «Цілинна балка»
  • 3. Ентомологічний заказник «Цілинна балка»
  • 4. Ентомологічний заказник «Цілинна балка»
  • 5. Ентомологічний заказник «Цілинна балка»
  • 6. Природні джерела

Заклади культури і мистецтв

[ред. | ред. код]
  • 1. Районний будинок культури
  • 2. Великобілозерська центральна районна бібліотека
  • 3. Великобілозерська районна дитяча бібліотека
  • 4. Великобілозерська дитяча музична школа

Історико-культурні та археологічні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Курганний могильник «Цимбалова могила»

Історико-архітектурні споруди

[ред. | ред. код]

Будівля школи, 1891 р.

Об'єкти духовного туризму

[ред. | ред. код]

Свято-Покровська церква, 1886 р.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великобілозерського району було створено 9 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 51,61% (проголосували 3 230 із 6 258 виборців). Найбільшу кількість голосів отримали Петро Порошенко — 30,31% (979 виборців); Олег Ляшко — 12,38% (400 виборців), Сергій Тігіпко — 11,95% (386 виборців), Юлія Тимошенко — 9,54% (308 виборців), Вадим Рабінович — 8,58% (277 виборців)[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 12 листопада 2019 року № 389/2019-рп «Про призначення А.Ярмоленко головою Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області»
  2. Петроченко В. І. Природа Запорізького краю: довідник. — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с. (с. 191—193)
  3. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1993. — № 15. — ст. 136
  4. Адміністративно-територіальний устрій Великобілозерського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Запорізька область (осіб) — регіон, Національність, рік, вказали в якості рідної мову. Процитовано 16 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Інформаційний екологічний атлас Запорізької області. — Запоріжжя, 2012. — 56 с. (с. 18—19)
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]