Вільгельм Крістер
| Вільгельм Крістер | |
|---|---|
| нім. Carl Wilhelm Chlister[1] | |
 Вільгельм Крістер, 1880-ті роки | |
| Народився |
15 січня 1815 Райхенбах-ім-Фогтланд, Королівство Саксонія |
| Помер |
4 (16) серпня 1890[1] (75 років) Київ, Російська імперія[1] |
| Поховання | Київ |
| Країна |
 Німецький союз.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | садівник, підприємець |
| Родичі | Кристер Арнольд Едмундович |
Вільге́льм Ґо́тліб (Васи́лій Ґо́тлібович) Крі́стер (15 січня 1815, Райхенбах-ім-Фогтланд, Королівство Саксонія — 4 (16) серпня 1890, Київ) — садівник і підприємець, засновник садівничої фірми та агрошколи у Києві. У радянську добу В. Крістер та його фірма не були загальновідомими, тепер києвознавці стверджують, що саме завдяки діяльності розплідника й школи Крістера Київ на початку XX століття здобув репутацію одного з найбільш зелених міст світу.
Біографія[ред. | ред. код]
Карл Вільгельм Ґотліб Крістер народився в місті Райхенбах-ім-Фогтланд (південна Саксонія) 8 січня 1815 року, отримав спеціальність ткача. У 1838 році князь Радзивілл запросив його як досвідченого фахівця для роботи на суконній фабриці в містечку Хабно (нині Поліське) Київської губернії. Фабрика Радзивілла виробляла до 3000 штук сукна на рік, яке продавалося за ціною від 1,5 до 4,5 рублів за аршин. Майстрами тут працювали 7 іноземців, у тому числі й В. Крістер. Заробіток майстра був досить високим — близько 6500 рублів на рік.
Захопленням Крістера було садівництво, і пропрацювавши на фабриці близько 10 років він накопичив заощадження і зміг реалізувати свою давню мрію. У 1848 році він купив у князя Естергазі ділянку площею 38 десятин (близько 40 га) на Пріорці (на той час — передмістя Києва), а потім і переїхав на це місце.
Фірма «В. Крістер»[ред. | ред. код]
У 1850 році Крістер заснував фірму «Садівництво і насіннєве господарство „В. Крістер“», яка стала згодом знаменитим розплідником, що постачав саджанці плодових і декоративних рослин не тільки приватним садівникам, але і для благоустрою паркових зон у Києві. Пізніше на базі цього господарства була відкрита агрошкола, випускники якої працювали садівниками по всій Україні. У господарстві були також виноградники, городи, молочна ферма, пасіка, риборозплідні ставки.
Сади і ферми Крістера поступово перетворили Пріорку на центр зразкового сільського господарства. Раніше тут обробка землі велася примітивними способами, місцеві жителі використовували посадковий матеріал низької сортності. Садовод-аматор Вільгельм Крістер зумів налагодити високоефективне розведення різних культур, підбираючи сорти, найпридатніші для місцевого клімату. Насіння та саджанці продавалися місцевим жителям за доступними цінами. Доступ до господарства був відкритий для всіх бажаючих, і до Крістера часто приходили за консультаціями. У 1870 році він видав популярну брошуру «Хозяйственный садовник, или Краткое наставление для посева семян известнейших огородных и цветочных растений и дальнейшего за ними ухода, применяясь к здешнему климату и почве, — для ознакомления покупателей с делом садоводства» («Господар-садівник, або Коротке наставляння для посіву насіння найвідоміших городніх і квіткових рослин та подальшого за ними догляду в умовах тутешнього клімату та ґрунту — для ознайомлення покупців зі справою садівництва»). В брошурі Крістер докладно розповів про свої, фактично ексклюзивні для того часу, спостереження і прийоми роботи.
Помер Карл Вільгельм Готліб Крістер 4 (16) серпня 1890 року і був похований на території своєї школи. Могила збереглася, але знаходиться у занедбаному стані, з неї вкрадено мармуровий надгробок.
Сім'я і нащадки[ред. | ред. код]
У В. Крістера була дружина Марія Вессер і восьмеро дітей, п'ять синів і три дочки — Вільгельм-Олександр Карл-Юліус, Герман-Едмунд, Герман-Едуард, Гейнріх-Вольдемар, Марія-Матильда, Емма-Марія і Лаура-Кароліна. Добре відомі два його сини — Карл-Юліус (1846?, Хабне — 2 (2) грудня 1916, Київ[2]) і Герман-Едмунд (1854 — 1892), які продовжили справу свого батька і відкрили на Хрещатику садівничі магазини. Едмунд (середній син) заснував власне господарство на Куренівці, але незабаром помер і його частка спадщини перейшла до вдови Оттонії Анни-Катарини.
Старший син Карл-Юліус (Юлій Васильович) був одружений з мешканкою Пріорки (уродженкою м. Курськ) Пелагеєю Гусєвою, у них було семеро дітей — Василь, Володимир, Ольга, Євген, Віра, Лідія і Надія. Він вважав себе сином слов'янської землі, особистою трагедією для нього стала війна з Німеччиною, батьківщиною батька. Його син Євген пішов добровольцем на війну і загинув, дочки під час війни працювали в київському шпиталі. Василь за радянських часів був репресований.
Онук Крістер Арнольд-Едуард Германович-Едмундович (11.11.1886–24.10.1937) був вченим-правником. Був заарештований і розстріляний у 1937 році під час великого терору. Реабілітований у 1959 році.[3]
Правнук Юліуса Крістера С. В. Вандаловський (нар. 7 грудня 1961) — художник-іконописець, член Національної спілки художників України, працює в майстернях Києво-Печерської лаври.
Залишки садиби Крістерів[ред. | ред. код]
На місці колишнього садового господарства тривалий час перебували теплиці квітникарства (державне підприємство «Цветоводство»), потім воно було частково забудовано житловими масивами, незабудована територія відома як урочище Гірка Крістера. Тут, поруч із могилою Вільгельма Крістера знаходиться й могила Юліуса, також у занедбаному стані. Могила Едмунда Крістера збереглася краще, оскільки він був похований на лютеранській ділянці Байкова кладовища. Частина урочища являла собою занедбаний парк, який був відновлений і відкритий для відвідувачів у 2009 році під назвою «Крістерова Гірка».
Двоповерховий дерев'яний будинок Крістерів, що був побудований у 1880 році, має статус пам'ятки архітектури. Пам'ятка розташована на території Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України за адресою вул. Осиповського, 2-а. У грудні 2011 року будинок було розібрано. За словами користувача пам'ятки (інституту) будинок планують відновити, але досі цього не зробили через брак фінансування.[4][5][6]
У парку, а також біля будинку Крістерів відомі дерева, посаджені Вільгельмом Ґотлібом близько 1850 року (див. у списку видатних дерев Києва).
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У 2012 році у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт постанови про відзначення 200-ї річниці з дня народження Крістера, однак невдовзі проєкт було відкликано.[7]
Щорічно у першу неділю вересня у київському парку Гірка Крістера, що біля кінотеатру імені Шевченка, проводиться родинне свято День Крістера організоване місцевою громадою.[8][9]
У Києві з 2018 року існує вулиця Родини Крістерів[10].
На честь Крістера також названо житловий комплекс «Крістер Град» із трьох 25-поверхових будинків, що знаходиться на Виноградарі на вулиці Сергія Данченка.[11][12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г метрична книга
- ↑ Метричний запис № 228 про смерть // ЦДІАК України. Ф. 224. Оп. 2. Спр. 231. Арк. 41об–42.
- ↑ Усенко І. Б. Кристер Арнольд Едмундович [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- ↑ Абрамова, І. В. (2012). Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини (укр.). ISSN 2078-0133. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ Протокол розбіжностей до проєкту №570 "Відтворення будинку Крістера на Гірці" | Громадський Проєкт Київ (PDF). Громадський Проєкт (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ Браткова Анастасия. В Киеве рушится 130-летний памятник // Сегодня. — 2011. — 5 декабря. Архівовано з джерела 4 лютого 2012. Процитовано 23 січня 2012.
- ↑ Проект Постанови про відзначення 200-ї річниці з дня народження видатного садовода і підприємця, засновника першої садівничої фірми та агрошколи в Україні В. Г. Крістера. w1.c1.rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ День Крістера: на Пріорці громада влаштовує свято на честь знаменитого садівника. Вечірній Київ (укр.). 2 вересня 2021. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ День Крістера 2021 кличе друзів. www.facebook.com (англ.). Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 6 листопада 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ЖК Крістер Град | Виноградар. dbkzhytlobud.com.ua. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ Когда застройщик сэкономил на трубах: ЖК в Киеве страдает от постоянных потопов. nerukhomi.ua (рос.). 21.07.2021. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гордий А. Урочище «Горка Кристера» // Зеркало недели. — 1996. — 6 июля. — № 27.
- Кальницький М. Німецька засада // Контракти. — ВД «Галицькі Контракти», 2008. — № 13.
- Рибаков М. О. На гостинах у фірми «В. Крістер» // Хрещатик відомий і невідомий. Краєзнавчі нариси. — «Кий», 2003. — С. 435—437.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сергій Куліда. «Правильний садівник» Вільгельм Крістер [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Садівництво Вільгельма Крістера в Києві — важливий осередок інтродукції рослин [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.] / В. І. Мельник, О. Л. Рубцова // Інтродукція рослин. — 2010. — № 1. — С. 111—117.
| ||||||||||||||||||||
