Вільне програмне забезпечення у 2014 році

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Найважливіші і помітні події 2014 року у розробці вільного програмного забезпечення:

  • Значні випуски Red Hat Enterprise Linux 7.0, SUSE Linux Enterprise 12, FreeBSD 10, MariaDB 10.0, Musl 1.0, Java 8, GCC 4.9, Solaris 11.2, Android 5, OpenWRT 14.07, CUPS 2.0.
  • Нові відкриті продукти: кластерна СУБД MariaDB Enterprise 1.0, VPN-сервер SoftEther, HTTP-сервер H2O, WebScaleSQL (високо масштабований варіант MySQL), СУБД Postgres-XL , SSH-сервер TinySSH, мікроядро seL4, Bitrig (форк OpenBSD)
  • Критичні вразливості в OpenSSL (Heartbleed), GnuTLS, Bash (ShellShock), NTPD. Компрометація протоколу SSLv3. Бекдор в генераторі псевдовипадкових чисел Dual_EC_DRBG. Атака BadUSB. Рекордні DDoS-атаки, що використовують NTP як підсилювач трафіку.
  • Форк OpenSSL: LibreSSL від проекту OpenBSD і BoringSSL від компанії Google. Новий NTP-сервер Ntimed.
  • Епопея із затвердженням переходу Debian за умовчанням на systemd. Рішення щодо переходу Ubuntu на systemd. Посилення конфронтації прихильників і супротивників systemd. Створення Devuan, форку Debian без systemd, і uselessd, мінімалістичного варіанту systemd. Форк ConsoleKit від проекту Xfce. Розробка для BSD-систем аналогів компонентів systemd, затребуваних у GNOME.
  • Введення в практику розширеної підтримки (LTS) для минулих стабільних гілок Debian (oldstable). Повернення Debian GNU/Linux з Eglibc на GLibc
  • Створення фонду для фінансування розробки ключових відкритих проектів[1][2]
  • Виділення openSUSE Factory у незалежний дистрибутив з rolling-оновленнями.
  • Закриття проекту TrueCrypt
  • Початок перетворення дистрибутиву Fedora Linux в багатошаровий продукт з виділенням Fedora Base, Fedora Workstation, Fedora Server, Fedora Cloud і Fedora Atomic.
  • Перехід проекту CentOS під крило компанії Red Hat[3][4]
  • Хвиля нових продуктів, що використовують каркас браузера Chromium як платформу для розробки. Наприклад, створюваний в GitHub редактор коду Atom.
  • Передача розвитку DNS-сервера BIND10 в руки незалежної спільноти. Розробка DHCP-сервера зі складу BIND 10 винесено в окремий субпроект Kea.
  • Samsung розірвав контракт з виплати відрахувань Microsoft за платформу Android. Китайська влада розкрили список патентів, використовуваних Microsoft для збору відрахувань за платформу Android.
  • Створення мобільної платформи LuneOS, яка продовжила розвиток webOS.
  • Випуск вільних систем для поновлення ядра Linux без перезавантаження: kGraft від SUSE, kpatch від Red Hat, livepatch універсальний базовий компонент на основі kpatch і kGraft.
  • Розвиток засобів контейнерної віртуалізації: активне просування Docker у дистрибутиви, випуск інструментарію LXC 1.0, перший стабільний випуск серверної Linux-системи CoreOS. Red Hat почав розвиток Atomic, модульної ОС на базі ізольованих контейнерів. Перший випуск гіпервізора Jailhouse, що розвивається компанією Siemens. Об'єднання продуктів OpenVZ і Parallels Cloud Server в єдиний відкритий проект Virtuozzo Core. Створення Rocket, що конкурує з інструментарієм управління контейнерами Docker
  • Розширення можливостей ядра Linux: класифікатор трафіку на основі BPF, пакетний фільтр Nftables, клас планування завдань Deadline, блоковий пристрій zRAM, механізм захисту KASLR (рандомізація пам'яті ядра), єдина уніфікована ієрархія cgroups, підсистема для створення тунелів поверх UDP, шар блокових пристроїв blk-mq, ФС OverlayFS. Відкрито код Fastsocket, нової високомасштабованої реалізації мережевої підсистеми ядра Linux.
  • Початок роботи над OpenGL NG. Перехід компанії AMD до відкритої стратегії розробки драйверів для Linux.
  • Розробка в Китаї нової операційної системи COS (China Operating System), заснованої на Linux.
  • Вихід стандарту HTML5 і оновленої специфікації протоколу HTTP/1.1. Публікація міжнародного стандарту C++14
  • Перші стабільні релізи KDE Frameworks 5, KDE Plasma 5 і KDE Applications 14.12. Відхід від поставки KDE Software Compilation на користь розвитку компонентів KDE в рамках окремих гілок і циклів розробки.
  • Ініціативи щодо адаптації Firefox OS для телевізорів, планшетів і персональних комп'ютерів. Початок масових продажів смартфонів на основі Firefox OS. Представлені перші виробники смартфонів на базі Ubuntu, підписані контракти, але випуск смартфонів відкладений на 2015 рік.
  • Розвиток рішень на базі платформи Android для автомобільних інформаційно-розважальних систем
  • Серія блокувань проектів на GitHub під прикриттям чинного в США Закону про авторське право в цифрову епоху (DMCA). Тривала блокування GitHub в Росії та Індії
  • Перший реліз професійного відеоредактора Lightworks для Linux. Перший стабільний випуск відкритої системи композітінга Natron. Робота над повнометражним вільним фільмом Gooseberry.
  • XMPP перейшов на обов'язкове шифрування передачі даних
  • Facebook відкрив код Hack, варіанта мови PHP зі статичною типізацією. Dropbox опублікував Pyston, реалізацію мови Python, що базується на JIT. Початок розвитку PHPNG
  • Нові десктоп-оточення Moonlight (на основі Qt5) і Lumina (від проекту PC-BSD). Перший випуск десктоп-оточення LXQt, створеного в результаті об'єднання LXDE і Razor-Qt. Користувацькі оболонки Orbital і Quantum, побудовані на основі Wayland. Нові випуски GNOME 3.12 і GNOME 3.14. GTK+ перейшов на нову тему оформлення. XWayland інтегрований в основну кодову базу X.Org.
  • Новий вільний ігровий рушій Godot. Ігровий рушій CryEngine портовано для Linux. Ігровий рушій Unreal Engine 4 вийшов з підтримкою Linux. Поява рушія для створення браузерних 3D-застосунків Blend4Web. Поява версій багатьох сучасних ігор для Linux.
  • Розподіл останніх блоків адрес IPv4.
  • Проект Mozilla випустив новий високоякісний кодувальник JPEG-зображень mozjpeg. Фабріс Беллар запропонував новий формат зображень BPG.
  • Ініціатива щодо створення контрольованого спільнотою засвідчувального центру.
  • Поява нових веббраузерів Otter Browser, Breach, Fifth і Gngr. Firefox Developer Edition прийшов на зміну Aurora-складанням Firefox. Впровадження нового інтерфейсу Australis в Firefox. У Firefox доданий відеочат на базі WebRTC, механізми DRM, кодек H.264. Експериментальний інтерфейс Firefox.html. Відродження ініціативи з переводу Firefox на багатогопроцесну архітектуру. Поновлення підтримки платформи Linux у новій редакції браузера Opera. Chrome для Linux перейшов з GTK+ на власний графічний стек Aura.
  • Значно посилилася активність розробки вільної операційної системи ReactOS. Для розвитку придатного для широкого використання випуску створений проект ReactOS Community Edition
  • Компанія Microsoft заснувала некомерційну організацію .NET Foundation і почала рух з переводу .NET на відкриту модель розробки.[5] Відкрито сирцевий код компілятора Roslyn[6] для C# і Visual Basic, ASP.NET vNext, Open XML SDK, а також серверної платформи .Net Core (.NET Framework Libraries, .NET Core Framework Libraries і RyuJit VM). Компоненти .Net для побудови користувацьких застосунків відкривати не планується. Припинена розробка Series 40 і Android-смартфонів Nokia X.
  • Компанія NVIDIA почала роботу над підтримкою Wayland і Mir у власницьких драйверах для Linux, пов'язані з EGL поліпшення вже доступні в гілці 346.хх .
  • Проект FreeBSD вивів з експлуатації інфраструктуру, яка забезпечує роботу сервісу CVSup. Для FreeBSD задіяний новий графічний стек. OpenBSD перейшов на використання OpenSMTPD за умовчанням. Зі складу OpenBSD видалені apache httpd, sendmail, Bind, nginx і ALTQ, почалася реалізація власного http-сервера.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Amazon Web Services, Cisco, Dell, Facebook, Fujitsu, Google, IBM, Intel, Microsoft, NetApp, Rackspace, VMware and The Linux Foundation Form New Initiative to Support Critical Open Source Projects. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
  2. Ведущие корпорации учредили фонд для финансирования разработки ключевых открытых проектов. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  3. CentOS Project joins forces with Red Hat. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
  4. CentOS переходит под крыло Red Hat. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  5. Microsoft takes .NET open source and cross-platform, adds new development capabilities with Visual Studio 2015, .NET 2015 and Visual Studio Online. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
  6. Welcome to the .NET Compiler Platform ("Roslyn"). Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]