Вісланський легіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вісланський легіон
Печатка Легіону Вісла
На службі1807-1814
КраїнаВаршавське герцогство на службі у Перша Французька Імперія.
НалежністьПерша Французька Імперія
ВидПіхота та Кавалерія
Чисельність3 піхотних полки і полк уланів; з 1810 р. також 4-й піхотний полк
Медіафайли на Вікісховищі

Вісланський легіон (пол. Legia Nadwiślańska), або Легіон Вісла — польський підрозділ, створений 31 березня 1808 року в результаті перейменування польсько-італійського легіону, який формувався з весни 1807 року за указом Наполеона у зв'язку з його переведенням на французьку службу в королівстві Вестфалія. Проіснував до 18 червня 1813 року [1].

Спочатку він налічував 5467 вояків, а його першим командиром був генерал Юзеф Йоахім Грабінський, а з 7 червня 1808 року полковник Юзеф Хлопіцький [1]. На відміну від 1-го кавалерійського полку, це було переважно селянське формування, а офіцерські посади зазвичай обіймала дрібна шляхта.

На підставі угоди, укладеної 10 травня 1808 року між урядом Варшавського герцогства та французьким урядом, герцогство зобов'язалося забезпечити постійне постачання рекрутів до легіона [2] . Легіон, організований під особистим наглядом Наполеона в Байонні, складався з трьох піхотних полків (близько 5000 солдатів) і полку уланів під командуванням Яна Конопки. Кожен полк складався з 2 батальйонів по 6 рот у кожному, перша рота була гренадерською, а остання ротою вольтижерів.

Вісланські легіонери носили темно-сині мундири і білі штани, а полки відрізнялися лише кольором комірів і лацканів. Гренадери відрізнялися червоними еполетами і червоною облямівкою на ківері, а вольтижери — жовтим кольором шнурів і еполетів.

Юзеф Хлопіцький у генеральському мундирі

Бої в Іспанії

[ред. | ред. код]

У червні 1808 року, легіон силою трьох піхотних полків був відправлений до Іспанії де з 19 червня по 14 серпня брав участь у першій облозі Сарагоси.

Під командуванням полковника Юзефа Хлопіцького легіон розгромив сили іспанського ополчення, що йшло на допомогу місту під Епілою. Також відзначився у битві під Туделою.

У бойових діях в Іспанії брали участь наступні підрозділи Вісланського легіону:

  • 1-й піхотний полк Вісланського легіону,
  • 2-й піхотний полк Вісланського легіону,
  • 3-й піхотний полк Вісланського легіону,
  • 4-й піхотний полк Вісланського легіону (з 1810 2-й Вісланський легіон),
  • Вісланський уланський полк (також: кавалерійський полк легіону, польсько-італійський уланський полк легіону, полк Рожнецького, з 18 липня 1811 р. 7-й лінійний уланський полк)

Під час битв в Іспанії легіон здобув низку перемог, зокрема:

  • 20 грудня 1808 — участь у другій облозі Сарагоси аж до її капітуляції,
  • 15 червня 1809 р. — перемога в битві при Марі,
  • 18 червня 1809 р. — допоміг здобути перемогу імператорській армії під Бельчіте,
  • Січень 1810 р. — улани Легіону, зайнявши перевал Пасо-де-лос-Деспенаперрос, відкрили французькій армії шлях до Андалусії,
  • 14 травня 1810 — прийняв капітуляцію обложеної Леріди,
  • 21 червня 1810 — прийняв капітуляцію обложеної Таррагони,
  • 16 травня 1811 — улани розбили англійську піхоту в битві при Альбуері.

2-й Вісланський легіон

[ред. | ред. код]

8 липня 1809 року імператор видав указ про заснування Другого Вісланського легіону, який мав бути сформований на основі поляків, які служили в австрійській армії та потрапили у французький полон під Ваграмом. Передбачалося створити 3 піхотні полки загальною чисельністю 6 тис. вояків [2]. Коли чисельність 2-го Вісланського легіону досягла 2200 вояків, він був перейменований у 4-й піхотний полк і в 1810 році був переведений до Іспанії, де приєднався до першого Вісланського легіону.

Експедиція до Росії 1812 року та подальша доля легіону

[ред. | ред. код]

3 березня 1812 року, під час підготовки до війни Наполеона з Росією, легіон був включений до складу Імператорської гвардії. Війська, сформовані з нього, пройшли весь бойовий шлях цієї кампанії, включно з відступом до Франції. У серпні 1813 року із залишків чотирьох піхотних полків Вісланського легіону був створений один під командуванням полковника Станіслава Мальчевського та приєднаний до 27-ї дивізії [3].19 березня 1814 року піхотний полк «Вісла», сформований із залишків польської піхоти після Лейпцизької битви, відзначився у битві при Арсі-сюр-Об. Цей полк повернувся до Польщі після зречення Наполеона.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Солдат Вісланського легіону в 1810 році
    Солдат Вісланського легіону в 1810 році
  • Вісланський улан (ліворуч)
    Вісланський улан (ліворуч)
  • Реконструктори відтворюють 4-й піхотний полк Вісланського легіону
    Реконструктори відтворюють 4-й піхотний полк Вісланського легіону
  • Вісланський улан та австрійський кірасир у бою
    Вісланський улан та австрійський кірасир у бою

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Gembarzewski, 1925, с. 49.
  2. ↑ а б Pachoński, 1966.
  3. ↑ Wimmer, 1978.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Bronisław Gembarzewski: Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831. Warszawa: Towarzystwo Wiedzy Wojskowej, 1925. 
  • Jan Pachoński: Wojskowość polska w dobie legionów i Księstwa Warszawskiego 1795-1815. W: Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Tom II (1648-1864). Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1966. 
  • Jan Wimmer: Historia piechoty polskiej do roku 1864. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1978. 
  • Mała Encyklopedia Wojskowa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1967, Wydanie I, Tom 2
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вісланський_легіон