Гангаєв Олексій Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гангаєв Олексій Кузьмич
Народження17 травня 1917(1917-05-17)
Мордовський Пімбур, Спаський повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія
Смерть17 березня 1990(1990-03-17) (72 роки)
Охтирка, Сумська область, Українська РСР, СРСР
ПохованняОхтирка
Країна СРСР
ПартіяКПРС
Звання Капітан
Війни / битвивторгнення СРСР до Польщі, радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олексій Кузьмич Ганга́єв (рос. Алексей Кузьмич Гангаев; нар. 17 травня 1917, Мордовський Пімбур — пом. 17 березня 1990, Охтирка) — радянський офіцер; учасник німецько-радянської війни; Герой Радянського Союзу з 1943 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 травня 1917 року в селі Мордовському Пімбурі (тепер у складі Зубово-Полянського району Мордовії, Росія) в селянській сім'ї. Росіянин. Закінчив семирічну школу, працював в колгоспі, згодом в Москві арматурником міського шляхово-будівельного управління.

У Червоній армії з жовтня 1938 року. Брав участь у Польському поході Червоної армії у 1939 році і в радянсько-фінській війні у 19391940 роках. Учасник німецько-радянської війни з перших днів.

На посаді заступника командира батальйону 256-го стрілецького полку (30-та стрілецька дивізія, 23-й стрілецький корпус, 47-а армія, Воронезький фронт) старший лейтенант Олексій Гангаєв в ніч на 26 вересня 1943 року в районі села Студенця Канівського району Київської області у числі перших форсував Дніпро. Утримував плацдарм, брав участь у відбитті численних контратак противника.

Могила в Охтирці.

У травні 1945 року закінчив курси удосконалення офіцерського складу. Служив у військкоматі в місті Полтаві. 1947 року у військовому званні капітана вийшов в запас. Жив в місті Охтирці Сумської області Української РСР. Працював термістом на заводі «Промзв'язок». Помер в Охтиці 17 березня 1990 року. Похований на Центральному кладовищі в Охтирці.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У місті Охтирці на Алеї Героїв встановлене погруддя Героя[2], в його рідному селі — меморіальна дошка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пам'ять народу. [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Герої країни. [Архівовано 14 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]