Гвадар
Гвадар урду گوادر | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
25°07′35″ пн. ш. 62°19′21″ сх. д. / 25.126388888916779° пн. ш. 62.32250000002777313° сх. д.Координати: 25°07′35″ пн. ш. 62°19′21″ сх. д. / 25.126388888916779° пн. ш. 62.32250000002777313° сх. д. | ||||
Країна | Пакистан | |||
Регіон | Белуджистан | |||
Столиця для | Gwadard (Дистрикти Пакистану) | |||
Висота НРМ | 4 м | |||
Водойма | Аравійське море | |||
GeoNames | 1177446 | |||
OSM | ↑3228558 ·R (Gwadar) | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Гвадар у Вікісховищі |
Гвада́р (урду گوادر, англ. Gwadar) — портове місто та адміністративний центр однойменного округу, розташованого на південному-заході узбережжі пакистанської провінції Белуджистан. Місто розташоване на березі Аравійського моря навпроти Оману. Згідно з переписом 2017 року, Гвадар є 100-м за величиною містом Пакистану. Це було заморське володіння Оману з 1783 по 1958 рр.[1] Це приблизно 120 км (75 миль) на південний захід від Турбата, тоді як портове місто-побратим Чабахар в Ірані Провінція Сістан і Белуджистан розташована приблизно за 170 км (110 миль) на захід від Гвадара. 2 квітня 2021 року Гвадар було оголошено столицею регіону Південний Белуджистан.[2]
Основний промисловий концерн — рибопереробний завод. Гвадар увійшов до складу султанату Маскат і Оман у 1797 році, і лише в 1958 році місто та прилеглу територію було передано з Оману Пакистану.
Гвадар потрапив у центр уваги після Каргільського конфлікту, коли Пакистан відчув потребу у військовому морському порту, і дорога Карачі-Гвадар (прибережне шосе) була побудована для оборонних цілей.[3] Більшу частину своєї історії Гвадар був малим і середнім поселенням, економіка якого в основному базувалася на кустарному рибальстві. Стратегічна цінність його розташування була вперше визнана в 1954 році, коли Геологічна служба США на запит Пакистану визнала його придатним місцем для глибоководного порту, коли територія ще перебувала під владою Оману.[4] Потенціал території як великого глибоководного порту залишався невикористаним під час зміни урядів Пакистану до 2001 року, коли було розпочато будівництво першої фази було розпочато будівництво порту Гвадар.[5] Перша черга була урочисто відкрита в 2007 році загальною вартістю 248 мільйонів доларів.[6] Після будівництва порт спочатку залишався недостатньо використаним через низку причин, включаючи відсутність інвестицій, проблеми безпеки та нездатність уряду Пакистану передати землю, як це було обіцяно, портовому оператору, Адміністрації порту Сінгапуру.[7]
Історія[ред. | ред. код]
В 1783—1958 роках, Гвадар входив у склад Султанату Маскат (сучасний Оман). Його викупив Пакистан лише в 1958 році.
Географічне положення[ред. | ред. код]
Гвадар омивається Оманською затокою (Аравійським морем) Індійського океану. Гвадар розташовується на Макранському березі, на перешийку молотообразного півострова, береги якого створюють дві напівкруглі бухти. Центр міста розташовується на висоті 8 м над рівнем моря[8].
Демографія[ред. | ред. код]
Основне населення складають белуджі іранської групи індоєвропейської сім'ї народів.
Населення міста по роках[9][10]:
1998 | 2012 | 2017 |
---|---|---|
43 850 | 65 364 | 138 438 |
Транспорт[ред. | ред. код]
Гвадар є одним із трьох найбільших морських портів Пакистану. Морський порт був збудований Китаєм в період 2002—2005-х років та відкритий весною 2007 року. В 2008 року вантажообіг порту становив 52 000 тон. Головною автомобільною артерією є Макранське берегове шоссе, довжиною 700 км. В майбутньому Гвадар буде з'єднаний із Іраном автомобільним сполученням. По проекту китайсько-пакистанського економічного коридору вартістю 46 мільярдів доларів пакистанський глибоководний порт Гвадар (Gwadar Port[en]) буде зв'язаний через Сіньцзян-Уйгурський автономний район із портами Південного Китаю Гуанчжоу та Фанченган, після будівництва доріг «Кашгар — Хавеліан» (протяжністю 1100 км, через Хунджерабський перевал на спірній із Індією територією Гілгіт-Балістан[11]) та «Хотан — Голмуд» (протяжністю 1600 км, в Китаї)[12][13]. Також в місті розташований міжнародний аеропорт Гвадар, який розташовується за 14 км від центру міста.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Порт в Гвадарі.
-
Вуличні ліхтарі на сонячній енергії. Гвадар
-
Дика місцевість. Гвадар
-
Гвадар розташовується на вузькому піщаному перешийку, який з'єднує мис Гвадара висотою 480 фунтів із береговою лінією Мекрана.
-
Рибацькі човни у східній затоці Гвадара на фоні пагорбів Кох-е-Мехді
-
Аерофотозйомка Гвадарського півострова
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Serim (18 Травня 2017). Gwadar: the Sultan's Possession. qdl.qa (англ.). Процитовано 26 грудня 2019.
- ↑ Gwadar becomes capital of South Balochistan. Pakistan Today (англ.). 2 Квітня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ Shahzada Irfan Ahmed (3 Вересень 2017). CPEC is not a game-changer, it's game over (Interview: Kaiser Bengali). The News on Sunday. The News International. Процитовано 30 Грудня 2022.
- ↑ Gwadar port: 'history-making milestones'. Dawn (англ.). 14 квітня 2008. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Mathias, Hartpence (15 Липня 2011). The Economic Dimension of Sino-Pakistan Relations: An Overview: 581—589.
- ↑ Walsh, Declan (31 Січня 2013). Chinese Company Will Run Strategic Pakistani Port. The New York Times. Процитовано 22 Червня 2016.
China paid for 75 percent of the $248 million construction costs,
- ↑ China set to run Gwadar port as Singapore quits. Asia Times. 5 Вересня 2012. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 23 Червня 2016.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання) - ↑ Gwadar, Pakistan Page (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
- ↑ Gwādar (англ.). World Gazetteer. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
- ↑ Результати перепису населення в Пакистані-2017 [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.] с. 18
- ↑ Індія бойкотувала міжнародний форум в Китаї. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ Сі Цзіньпін провів переговори із прем'єр-міністром Пакистану Навазом Шарифом, сторони домовилися підвищити рівень відносин двох країн до стратегічного співробітництва і партнерства. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ Новий шовковий шлях: де Китай построїв ж/д коридори. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 26 липня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Latest Development and Informative website (англ.)
- Gwadar Development Authority [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
|