Хотан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хотан
和田市
Khotan-mezquita-d04.jpg
Основні дані
37°06′04″ пн. ш. 79°55′57″ сх. д. / 37.10119999999999862° пн. ш. 79.93269999999999698° сх. д. / 37.10119999999999862; 79.93269999999999698Координати: 37°06′04″ пн. ш. 79°55′57″ сх. д. / 37.10119999999999862° пн. ш. 79.93269999999999698° сх. д. / 37.10119999999999862; 79.93269999999999698
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Регіон Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Населення 322 300
Площа міста 85 035 км²
Поштові індекси 839000
Телефонний код  903
Часовий пояс UTC+8
Висота НРМ 1382 м
Поділ міста Q10942824?, Gujiangbage Jiedao[d], Gulebage Jiedao[d], Q14132762?, Q11076972?, Yulongkashi Zhen[d], Xiao'erbage Xiang[d], Q10885159?, Gujiangbage Xiang[d], Tushala Xiang[d], Q10917009?, Q14133161? і Q14133193?
Міська влада
Веб-сторінка hts.gov.cn

CMNS: Khotan на Вікісховищі

Хотан (уйгурська: خوتەن, кит. 和闐;; Піньінь:Hétián), місто і оаза на південному сході Сіньцзяну у Китаї на південь від пустелі Такла-Макан, на південний схід від Яркенду. Населення 114.000 осіб (2006), в основному — уйгури.

Через близькість пустелі клімат в Хотані украй посушливий. Річки Каракаш і Юрункаш, дають початок річці Хотан, пересихають з весни по осінь. Сільське господарство (злаки, бавовник, шовковиця, вівчарство) прив'язано до іригаційних споруд пустелі Такла-Макан. Хотан відомий своєю вовною і особливо килимами, які довгий час вважалися найкращими на схід від Самарканду. У долинах річок добувають золото і нефрит.

Історія[ред.ред. код]

Історія міста постійно пов'язана з Великим шовковим шляхом, який звідси прямував або на південь, в Індію, або на захід, через ущелини Паміру. В давнину в оазі мешкали носії тохарської мови, які рано прийняли буддизм і виготовили мумії, виявлені європейськими дослідниками на початку XX століття. Ймовірно, що тутешні ченці першими познайомили з буддійським віровченням китайців, яких вабили в Хотан запаси нефриту, що високо цінувався при імператорському дворі. Приблизно з II ст. до Р.Х. оаза заселяється сакськими іраномовними племенами, що залишили досить численні пам'ятники буддійської літератури хотаносакською мовою I тисячоліття від Р.Х. З їхньою появою зв'язано власне заснування міста і здобуття ним відомої нам назви (іран. xvatan). Починаючи з IX - X століть хотаносакська мова поступово витісняється тюркськими мовами.

Хотанська оаза позначала межу поширення китайських кордонів за часів династії Хань73 тут побували війська Лазень Чао) і Тан630-ті роки тут була китайська прикордонна застава). За переказами, ще в V ст. від Р.Х. китайська царівна, видана заміж за хотанського князя, тайком вивезла з Піднебесної в своїй пишній зачісці лялечки тутового шовкопряда. Таким чином, Хотан став першим центром шовководства за межами Китаю; саме звідси секрет його виробництва просочився в Персію і Візантію.

У X ст. в Хотані панували кашгарські князі, в XII ст — тангути. У періоди своєї найвищої могутності оазу намагалися воювати також керманичі Тибету. Місто відвідав 1274 року Марко Поло, який захоплювався якістю місцевих тканин. Китайці остаточно затвердилися в мусульманському Хотані в середині XVIII ст. У 186278 роках місто було одним з центрів дунганського повстання і визнало владу Якуб-хана.

Джерела[ред.ред. код]

Оази Таримського басейну
Дуньхуан | Турфан | Гаочанг | Карашар | Курля | Куча | Аксу | Кашгар | Яркенд | Каргалик | Хотан | Лоулань