Даналіт
| Даналіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Dan[2] |
| Хімічна формула | Be₃Fe²⁺₄(SiO₄)₃S[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.FB.10[4] |
| Dana 8 | 76.2.4.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 218d |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Джеймс Двайт Дана[6] |
| Типова місцевість | Рокпорт[6] |
 Даналіт у Вікісховищі | |
Даналіт (рос. даналіт; англ. danalite; нім. Danalith m) — мінерал групи ізометричних каркасних берилосилікатів.
Вперше Даналіт був виявлений у граніті біля Рокпорт в штаті Массачусетс, США і описаний у 1866 році американським хіміком Джосайя П. Куком (молодшим), який назвав мінерал на честь американського мінералога Джеймса Дана (1813–1895).
Типовий зразок мінералу знаходиться в Гарвардському університеті в Кембриджі, штат Массачусетс (каталог-N.R 85384) та Національному музеї природної історії у Вашингтоні, D.C. у США (каталог № 124353), а також у Музеї природної історії в Лондоні, Англія (каталог № 1976,422).
Хімічна формула: (Fe, Mn, Zn)4 [BeSiO4]3S. Містить до 13,4 % ВеО і 51,4 % FeO. Домішки Mn, Zn, Al до 4,2 %.
Крайній Fe2+-утримуючий член ізоморфного ряду гельвін — даналіт — ґентгельвін.
Сингонія кубічна.
Твердість 5,5-6. Густина 3,3-3,4. Колір сірий, жовтуватий, червоно-коричневий. Блиск скляний.
Трапляється в ґрейзенах із гельвіном, гематитом, кварцом, флюоритом, ґранатом; в магнетит-флюоритових скарнах із геденберґітом, ґранатом, везувіаном, гельвіном; гідротермальних жилах — із піритом, піротином, сфалеритом, кварцом, родонітом.
Входить до складу берилієвих руд.
Знайдений в штаті Нью-Гемпшир, Нью-Мексико (США), префектурі Хіросіма (Японія), Редруті (Корнуолл, Велика Британія), а також у Швеції, Росії, Казахстані, Західній Австралії.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б Cooke J. P. On danalite, a new mineral species from the Granit of Rockport, Mass. // American Journal of Science and Arts. Series II — 1866. — Т. 42-92. — С. 73–79.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Даналіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Даналіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Handbook of Mineralogy Danalite [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 435.
- Deer, W.A., R.A. Howie, and J. Zussman (1963) Rock-forming minerals, v. 4, framework silicates, 303-309.
- Glass, J.J., R.H. Jahns, and R.E. Stevens (1944) Helvite and danalite from New Mexico and the helvite group. Amer. Mineral., 29, 163-191.
- Thompson, R.M. (1957) Danalite from British Columbia. Can. Mineral., 6, 68-71.
- Dunn, P.J. (1976) Genthelvite and the helvine group. Mineral. Mag., 40, 627-636.
- Hassan, I. and H.D. Grundy (1985) The crystal structures of helvite group minerals: Amer. Mineral., 70, 186-192.
