Джеймс Кертіс Гепберн
| Джеймс Кертіс Гепберн | |
|---|---|
| англ. James Curtis Hepburn | |
 | |
| Народився |
13 березня 1815[2] Мілтон, Нортамберленд, Пенсільванія, США |
| Помер |
21 вересня 1911[1][2] (96 років) Іст-Оріндж, Ессекс, Нью-Джерсі, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | лексикограф, мовознавець, перекладач, лікар, місіонер, педагог, перекладач Біблії |
| Alma mater | Пенсільванський університет і Принстонський університет |
| Відомі учні | Омура Масудзіро |
| Членство | Пресвітеріанська церква США[d] |
| Magnum opus | Японсько-англійський словникd |
| Конфесія | пресвітеріанство |
| Нагороди |
 |
Джеймс Кертіс Гепберн[3][4] (або Джеймс Кертіс Хепберн[5][6][7], Джеймс Кьортіс Хепбьорн[8], англ. James Curtis Hepburn; 13 березня 1815 — 21 вересня 1911) — американський лікар, католицький місіонер[5][8], перекладач і педагог. Відомий завдяки популяризації системи транслітерації японської мови засобами латинської абетки, яка стала широко відомою завдяки його японсько-англійському словнику і носить його прізвище (система Гепберна).
Біографія[ред. | ред. код]
Походження і ранні роки[ред. | ред. код]
Джеймс Кертіс Гепберн народився 13 березня 1815 року у боро Мілтон штату Пенсільванія, США. Навчався у Принстонському університеті, здобув ступінь магістра, після чого вступив до Пенсильванського університету, де здобув ступінь доктора медицини у 1836 році[9] і став лікарем. Вирушив до Китаю як місіонер-медик, але на шляху туди на два роки змушений був зупинитися у Сінгапурі, оскільки через Опіумну війну китайські порти стали закритими для іноземців. У 1845 році після п'яти років місіонерської діяльності повернувся до Сполучених Штатів і почав займатися медичною практикою в Нью-Йорку[10].
Місіонерська робота в Японії[ред. | ред. код]
У 1859 році Гепберн вирушив до Японії як місіонер-медик у складі Американської пресвітеріанської місії (англ. American Presbyterian Mission)[9]. Прибувши до Нагасакі у жовтні 1859 року, Гепберн невдовзі переїжджає до новоствореного договірного порту міста Йокогама, відкривши у квітні 1861 року у ньому при Храмі Сокоджі свою першу клініку. Спочатку проживав у напівзруйнованому храмі Джьобуцуджі у Канаґаві, у якому раніше було також голландське консульство. Гепберн став першим християнським місіонером, який оселився поряд з новоствореним договірним портом. Родина Гепберна мешкала в одній будівлі у Джьобуцуджі разом з голландським реформаторським священником Самюелем Роббінсом Брауном[en] і тому вони швидко долучилися до місцевої іноземної спільноти. Згодом Гепберн був призначений почесним лікарем консула США Таунсенда Гарріса[en].
Перша клініка Гепберна припинила свою діяльність, оскільки влада періоду бакумацу (період влади сьоґунату перед реставрацією Мейдзі) забажала, щоб місіонери переселилися до Йокогами і чинила тиск на пацієнтів, щоб змусити їх припинити відвідувати клініку[11]. Весною 1862 року Гепберн з родиною переїхали у дім у Кьорючі № 39 у серці житлового району для іноземців у договірному порті Йокогама. Тут, на додачу до власної клініки, він і його дружина Клара заснували Школу Гепберна, яка зрештою перетворилася на університет Meiji Gakuin University[en]. Його японськими учнями були, зокрема: Сукудаемон Фуруя, Такахаші Корекійо і Нума Морікадзу[en].
За його медичний внесок у місті Йокогама на його честь був названий Гепберн Голл (англ. Hepburn Hall) на кампусі Міського університету Йокогами.
У травні 1867 році Гепберн у співпраці зі своїм давнім помічником Кішідою Ґінко опублікували японсько-англійський словник (яп. 和英語林集成, ва-ейґо-ріншю:сей), який швидко став стандартною роботою для ознайомлення для людей, які вивчають японську мову[5][12]. Словник був укладений не на основі кани, а на основі транскрипції японської мови[5]. Запропонована Гепберном транскрипція фактично стала першою практичною транскрипцією японської мови засобами латинського алфавіту[13]. Словник перевидано у 1872 та 1886 роках[5]. У третьому виданні словника[14], опублікованому у 1886 році, Гепберн почав дотримуватися нової системи латинізації японської мови, розробленої Товариством латинізації японської писемності (англ. Society for the Romanization of the Japanese Alphabet, Rōmajikai)[15]. Завдяки популяризації цієї системи у словниках Гепберна вона стала широко відомою як система Гепберна (англ. Hepburn romanization). Гепберн також зробив свій внесок у переклад Біблії японською мовою.
Пізні роки[ред. | ред. код]
Гепберн повернувся до Сполучених Штатів у 1892 році. 14 березня 1905 року, на наступний день після 90-го дня народження Гепберна, він був нагороджений орденом Вранішнього Сонця 3-го ступеню. Гепберн став другим іноземцем, який отримав цю нагороду[16].
Помер 21 вересня 1911 року в місті Іст-Оріндж, штат Нью-Джерсі, у віці 96 років.
Публікації[ред. | ред. код]
- Hepburn, James Curtis (1867). A Japanese and English dictionary: with an English and Japanese index. London: Trübner & Co. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018. (first edition) 690pp
- A Japanese and English dictionary: with and English and Japanese index (1867)
- Japanese-English and English-Japanese Dictionary (1881)
- Hepburn, James Curtis (1888). A Japanese-English and English-Japanese Dictionary. Tokyo: Z.P. Maruya & Company. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 8 жовтня 2018. (4th edition), 962pp (gives Japanese next to romaji)
- A Japanese-English and English-Japanese dictionary (1903) [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Hepburn, James Curtis (1905). Hepburn's Abridged Dictionary. Tokyo: Z.P. Maruya & Company. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 8 жовтня 2018. (2nd. ed. abrdiged), 1032pp (romaji only)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://shiryokan.meijigakuin.jp/archive/people/hepburn
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Федоришин М. Особливості транскрипції японських слів у працях Степана Левинського // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVI міжнар. наук. конф. (м. Львів, 1–3 жовт. 2020 р.). — Львів, 2020. — С. 163‒164. Архівовано з джерела 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
- ↑ Семеніст І. В., Боришполець Ю. В., Гілевич А. В. Хірагана. Навчальний посібник для студентів першого курсу. — Київ : Видавництво Київського університету імені Бориса Грінченка,, 2018. — С. 4.
- ↑ а б в г д Комарницька, Комісаров, 2012, с. 111.
- ↑ Бондаренко, 1999, с. 82.
- ↑ Івахненко М., Шпігунов А. Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. — № 13. — ISSN 1728-242х. Архівовано з джерела 11 серпня 2017. Процитовано 24 листопада 2018.
- ↑ а б Рубель, 2009, с. 151.
- ↑ а б James Curtis Hepburn: H: By Person: Stories: Biographical Dictionary of Chinese Christianity. www.bdcconline.net. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2018.
- ↑ James Curtis Hepburn. Архів оригіналу за липень 7, 2002. Процитовано квітень 11, 2019. — famousamericans.net
- ↑ Ion, Hamish, A. (2009). American Missionaries, Christian oyatoi, and Japan, 1859-73. Vancouver, BC: UBC Press. с. 37. ISBN 978-0-7748-1647-2.
- ↑ Ion, Hamish, A. (2009). American Missionaries, Christian oyatoi, and Japan, 1859-73. Vancouver, BC: UBC Press. с. 80. ISBN 978-0-7748-1647-2.
- ↑ Комарницька, Комісаров, 2012, с. 112.
- ↑ Hepburn, James Curtis (1886). A Japanese–English and English–Japanese Dictionary (вид. 3rd). Tokyo: Z. P. Maruya. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 25 липня 2009.
- ↑ Romajikai - Wiktionary. en.Wiktionary (English) . San Francisco, California, United States: The Wikimedia Foundation, Inc. 12 листопада 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
Borrowed from Japanese ローマ字会 (ローマじかい, Rōmajikai), from ローマ字 (ローマじ, rōmaji, "romaji, romanization of Japanese") + 会 (かい, kai, "association").
- ↑ Japanese Order for Missionary (PDF). The New York Times. 15 березня 1905. с. 13. Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2020. Процитовано 25 липня 2009.
Джерела[ред. | ред. код]
- Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т.. — Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — Т. 1. — С. 110—116.
- Бондаренко І. П. (1999). Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту (PDF). Записки з українського мовознавства. Одеса: ОДУ: 77—88.[недоступне посилання]
- Рубель В. А. (2009). Транскрибування японських слів засобами української мови: проблеми і пропозиції. Східний світ (4): 151—156. ISSN 1608-0599.
Література[ред. | ред. код]
- Hepburn, James Curtis (1955). Michio Takaya (ред.). The Letters of Dr. J. C. Hepburn (English та Japanese) . Tokyo: Toshin Shobo. OCLC 2590005.
- Malone, Dumas, ред. (1928). Dictionary of American Biography. Т. 8. New York: Scribner's Sons. OCLC 24963109.
- Ion, A. Hamish (2009). American missionaries, Christian oyatoi, and Japan, 1859-73. Vancouver: UBC Press. OCLC 404613481.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Кертіс Гепберн |
- History of Meiji Gakuin University [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Article on Hepburn in Princeton Alumni Weekly [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Hepburn Christian Fellowship. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 8 жовтня 2018. (яп.)
|
