Джефферсон Фарфан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джефферсон Фарфан
Джефферсон Фарфан
Джефферсон Фарфан
Особисті дані
Повне ім'я Джефферсон Агустін Фарфан
Гуадалупе
Народження 26 жовтня 1984(1984-10-26) (39 років)
  Ліма, Перу
Зріст 178 см
Вага 85 кг
Громадянство  Перу
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Перу «Альянса Ліма» (Ліма)
Номер 8
Юнацькі клуби
1993—1998
1998—2001
Перу «Депортіво Мунісіпаль»
Перу «Альянса Ліма»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2004 Перу «Альянса Ліма» 77 (28)
2004–2008 Нідерланди «ПСВ» 118 (57)
2008–2015 Німеччина «Шальке» 170 (39)
2015–2016 ОАЕ «Аль-Джазіра» 12 (4)
2017–2020 Росія «Локомотив» М 28 (11)
2020– Перу «Альянса Ліма»  ? (?)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2001 Перу Перу U-17 3 (4)
2001 Перу Перу U-18 4 (3)
2003 Перу Перу U-20 7 (1)
2004 Перу Перу U-23 4 (0)
2003– Перу Перу 84 (25)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 червня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 червня 2018.

Дже́фферсон Агусті́н Фарфа́н Гуадалу́пе (ісп. Jefferson Agustín Farfán Guadalupe; нар. 26 жовтня 1984 року, Ліма, Перу) — перуанський футболіст, нападник збірної Перу та «Альянса Ліма» (Ліма).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Джефферсон Фарфан народився і виріс у столиці Перу, Лімі. У Джефферсона було важке дитинство, він ріс без батька. Його мати, Росаріо Гуадалупе, працювала танцівницею фестехо (перуанського народного танцю). Займатися футболом розпочав у Академії «Депортіво Мунісіпаль», де провів п'ять років. У сім років міг перейти в стан конкурента свого клубу — «Універсідад». Туди його запросив президент Альфредо Гонсалес. Втім треба оплатити форму, а сім'я Фарфана була бідною і Джефферсон не зміг перейти[2] У 1998 році Фарфана придбав столичний клуб «Альянса Ліма».

«Альянса Ліма»[ред. | ред. код]

У 16 років Фарфан дебютував на дорослому рівні в рідному клубі «Альянса Ліма». Це сталося в день незалежності Перу — 28 липня 2001 року — 25 хвилин проти «Депортіво Ванка» поряд з рідним дядьком Роберто Фарфаном. «Альянса» перемогла в самому кінці — 2:1. Регулярно з'являтися на полі почав з 2002 року, а в наступних сезонах став ключовим гравцем основи. В сезонах 2002/03 та 2003/04 допоміг своїй команді виграти головний національний трофей.

ПСВ[ред. | ред. код]

У 2004 році почалася європейська кар'єра Фарфана. Він підписав п'ятирічну угоду з голландським клубом ПСВ, з яким пережив по-справжньому золоту епоху. Сума трансферу склала 2 млн євро. У складі «червоно-білих» Джефферсон дебютував в жовтні 2004 року в поєдинку проти «Геренвена». До кінця сезону провів 28 матчів регулярної першості, забивши 8 голів[3]. Разом з нідерландським клубом дійшов до півфіналу Ліги Чемпіонів 2004/05, забивши в 12 матчах 5 голів. Перший гол у єврокубках забив 20 жовтня, вразивши ворота «Русенборга» (2:1).

В наступних двох сезонах Фарфан забив по 21 голу в 31 матчі національної першості. За підсумками сезону 2006/07 став найкращим бомбардиром команди, а також був визнаний найкращим футболістом у себе на батьківщині[4]. За чотири роки в ПСВ Джефферсон провів 163 матчі і забив 71 гол. В жодному з сезонів він не залишався без чемпіонських титулів, ставши одним із найтитулованіших перуанських футболістів початку XXI століття. У березні 2008 року Фарфан оголосив, що не буде продовжувати угоду зі своїм нинішнім клубом[5]. На нього відразу ж було оголошене полювання, багато клубів прагнули роздобути у свої ряди талановитого форварда.

«Шальке 04»[ред. | ред. код]

У червні 2008 року німецький «Шальке 04» виграв суперечку на трансферному ринку за Джефферсона Фарфана в «Тоттенгем Готспур» та «Фіорентини»[6][7]. Фарфан підписав контракт з «Шальке» на 4 роки[8]. Команда з Гельзенкірхена заплатила за гравця збірної близько 10 млн євро. Дебютував в основі «Шальке» 10 серпня 2008 року в матчі Ліги Чемпіонів проти «Атлетіко». Провів на полі 70 хвилин і нічим, крім жовтої картки, не відзначився. Через місяць дебютував в рамках Бундесліги, відзначившись голом з пенальті у ворота дортмундської «Боруссії» (3:3). У дебютному сезоні забив 11 голів і роздав 7 гольових передач, ставши п'ятим гравцем Бундесліги за системою гол+пас.

Фарфан у складі «Шальке 04» в 2008 році.

У сезоні 2009/10 став безальтернативним форвардом «кобальтових», відзначившись 8 голами в 32 матчах Бундесліги. Фарфан став автором єдиного гола в принциповому «Рурському дербі» проти «Боруссії» (Дортмунд), а «Шальке» здобув першу виїзну перемогу в цьому протистоянні за шість років. Влітку 2010 року в «Шальке» прийшов форвард «Мілана» Клас-Ян Гунтелар. 16 серпня Джефферсон відзначився першим дублем за «кобальтових» у поєдинку Кубка Німеччини проти «Аалена». Автором двох гольових передач став голландський форвард. Разом з цими гравцями клуб з Гельзенкірхена завоював перший трофей за дев'ять років, обігравши у фіналі Кубка Німеччини «Дуйсбург» з рахунком 5:0. Фарфан став автором єдиного гола на стадії чвертьфіналу, вразивши ворота «Аугсбурга» (0:1). У повторному матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2010/11 Фарфан забив два м'ячі у ворота «Валенсії» і приніс своїй команді перемогу.

У сезоні 2011/12 Джефферсона почали переслідувати травми. До того ж в стан «кобальтових» перейшла легенда «Реал Мадрида» Рауль Гонсалес, який зумів нав'язати конкуренцію перуанському форварду, змусивши того сісти на лаву запасних. По ходу сезону відзначився трьома голами, забивши єдиний м'яч у виїзному поєдинку проти «Баєра 04» (0:1)[9] — основного конкурента «Шальке» у боротьбі за третє місце, а також відзначившись вже рядовим голом у ворота дортмундської «Боруссії», яка, незважаючи на це, обіграла своїх сусідів з рахунком 2:1 і оформила чемпіонство. В кінці серпня 2012 року Фарфан продовжив контракт з «гельзенкірхенцями» до 2016 року[10].

У дебютному матчі сезону 2012/13 проти «Аугсбурга» став автором трьох гольових передач на Гунтелара, Джонса і Пападопулоса. У тому сезоні Бундесліги забив 6 голів, три з яких виявилися переможними. 18 січня 2013 року Фарфан відкрив рахунок на 46-ій хвилині в домашньому матчі проти «Ганновера». Протягом наступних 45 хвилин суперники забили ще 8 голів, а Фарфан віддав гольову передачу на Льюїса Голтбі, який став автором переможного м'яча — 5:4.

Сезон 2013/14 міг стати найуспішнішим в кар'єрі Фарфана. У дебютному матчі проти «Гамбурга» він відзначився гольовою передачею на Юліана Дракслера. Потім сам вже вражав ворота «ПАОКа» (1:1) та «Баєра» (2:0). На відрізку листопад-грудень Фарфан зумів забити 7 голів, оформивши дубль у ворота «Штутгарта» (3:0).

Повернувшись із зимової перерви, перуанський форвард відзначився відмінним пострілом зі штрафного, вразивши ворота «Гамбурга». Цей м'яч був визнаний кращим у січні. У цьому ж матчі Фарфан отримав невелику травму стегна, яка згодом посилилася й вибила його з гри до кінця сезону. Згодом Джефферсон взяв участь в одному з квітневих матчів, а також вийшов на заміну в поєдинку передостаннього туру проти «Нюрнберга» і відзначився черговим чудово виконаним стандартом. Цей гол у підсумку увійшов у п'ятірку найкрасивіших голів Бундесліги сезону 2013/14. На одному з товариських матчів передсезонного турне 2014/15 Фарфан отримав травму коліна, знадобилося термінове хірургічне втручання, і гравець вилетів на вісім місяців[11].

«Аль-Джазіра»[ред. | ред. код]

20 липня 2015 року було оголошено про досягнення принципової домовленості між «Шальке» і еміратським клубом «Аль-Джазіра» щодо трансферу Фарфана[12]. 23 липня Джефферсон пройшов медогляд у новому клубі, який запропонував гравцеві зарплату в розмірі 10 мільйонів євро в рік; сума трансферу склала 7 мільйонів євро[13]. Однак у Еміратах заграти не вдалося. Провівши всього 12 матчів і забивши 4 голи, клуб розірвав договір, бо перуанець неодноразово порушував деякі пункти в особистому контракті[14]. У складі «Аль-Джазіри» Джефферсон виграв Кубок президента.

«Локомотив»[ред. | ред. код]

Фарфан у складі «Локомотива». 2017 рік.

29 січня 2017 року Фарфан підписав контракт з московським «Локомотивом»[15]. 1 квітня забив перший м'яч у дебютному гостьовому матчі проти «Уфи» (0:1). 21 липня року забив другий гол за клуб в гостьовому матчі другого туру проти ЦСКА, матч завершився перемогою (1:3). 29 жовтня року оформив дубль і віддав гольову передачу Олексію Міранчуку в гостьовому матчі проти «Зеніта», матч завершився перемогою (0:3)[16]. 23 листопада оформив дубль у домашньому матчі 5-го туру групового етапу Ліги Європи проти «Копенгагена» (2:1). 2 грудня в домашньому матчі проти казанського «Рубіна» забив гол в кінцівці матчу, і приніс перемогу своєму клубу (1:0). 7 грудня у заключному турі групового етапу Ліги Європи УЄФА, в гостьовому матчі проти чеського клубу «Злін» забив гол, матч завершився перемогою (0:2). 11 грудня року оформив дубль у ворота «Тосно». Матч завершився перемогою з рахунком 3:1. 4 червня московський клуб продовжив контракт з перуанцем на два роки. У сезоні 2017/18 Фарфан став найкращим бомбардиром команди, забивши 14 м'ячів у 32 матчах[17] і допоміг клубу вперше за 14 років виграти чемпіонат Росії.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2001 року дебютував у складі юнацької збірної Перу, взяв участь у 7 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 7 забитими голами.

Протягом 2003—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Перу. На молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах, забив 1 гол.

Дебютував у складі національної збірної Перу 2003 року в товариському матчі проти Гаїті (5:1), вийшовши на заміну замість Клаудіо Пісарро і ставши автором п'ятого голу своєї команди[18]. Перший м'яч у офіційних матчах забив 6 вересня 2003 року, вразивши ворота збірної Парагваю в рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 2006 року[19].

У 2004 році вирушив у складі збірної на домашній Кубок Америки 2004 року, де практично не грав, але один гол все ж встиг забити, вразивши ворота Венесуели (3:1). Згодом брав участь у Кубку Америки 2007 року у Венесуелі.

Брав активну участь у відбірковій компанії до чемпіонату світу 2014 року. Збірна Перу вдало почала, набравши 4 очки в перших двох матчах проти Венесуели 2:1 (обидва м'ячі на рахунку Фарфана) і Аргентини (1:1). Однак потім перуанська дружина помітно здала і не зуміла пробитися на фінальний турнір, який проходив у сусідній Бразилії.

Наступного року був учасником розіграшу Кубка Америки 2015 року у Чилі, де зайняв з командою на третє місце. Фарфан також був ключовим виконавцем для Перу під час кваліфікації на чемпіонату світу 2018 року, де він забив 3 голи. Крім цього Джефферсон забив один з двох голів у домашній перемозі 2:0 проти Нової Зеландії в рамках міжконтинентального плей-оф за право зіграти на мундіалі. Ця перемога дозволила перуанцям вийти на чемпіонат світу 2018 року у Росії після 36-річної відсутності, куди поїхав і сам Фарфан[20].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2001 Перу «Альянса Ліма» ПД 1 0 - - - - - - - - - 1 0
2002 ПД 25 3 - - - ПАК 3 1 - - - 28 4
2003 ПД 37 13 - - - КЛ+ПАК 6+2 0 - - - 45 13
2004 ПД 23 18 - - - КЛ 5 4 - - - 28 22
Усього за «Альянса Ліма» 86 34 - - 16 5 - - 102 39
2004–05 Нідерланди ПСВ E 28 8 КН 4 0 ЛЧ 13 1 - - - 45 9
2005–06 E 31 21 КН 4 3 ЛЧ 8 2 СН 1 0 44 26
2006–07 E 30 21 КН 3 2 ЛЧ 8 0 СН 1 0 42 23
2007–08 E 29 7 КН 1 0 ЛЧ+КУЄФА 6+3 1+1 СН 0 0 39 9
Усього за ПСВ 118 57 12 5 38 5 2 0 170 67
2008–09 Німеччина «Шальке 04» БЛ 31 9 КН 4 3 ЛЧ+КУЄФА 1+5 0 - - - 41 12
2009–10 БЛ 33 8 КН 3 0 - - - - - - 36 8
2010–11 БЛ 28 3 КН 6 3 ЛЧ 10 4 СН 1 0 45 10
2011–12 БЛ 23 4 КН 1 0 ЛЄ 10[21] 0 СН 0 0 34 4
2012–13 БЛ 27 6 КН 1 0 ЛЧ 7 1 - - - 35 7
2013–14 БЛ 25 9 КН 2 2 ЛЧ 7 1 - - - 34 12
2014–15 БЛ 9 0 КН 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 9 0
Усього за «Шальке 04» 176 39 17 8 40 6 1 0 234 53
2015–16 ОАЕ «Аль-Джазіра» ПЛ 9 2 КП+КЛ 2+0 0 ЛЧ 0 0 - - - 11 2
2016–17 ПЛ 3 2 КП+КЛ 3+0 1 ЛЧ 0 0 СК 1 0 7 3
Усього за «Аль-Джазіру» 12 4 5 1 0 0 1 0 18 5
2016–17 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 6 1 КР 2 0 - - - - - - 8 1
2017–18 ПЛ 15 8 КР 0 0 ЛЄ 6 4 СР 1 0 22 12
Усього за «Локомотив» (Москва) 21 9 2 0 6 4 1 0 30 13
Усього за кар'єру 413 143 36 14 100 20 5 0 554 177

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Перу Перу
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
21-6-2018 Єкатеринбург Франція Франція 1 – 0 Перу Перу ЧС 2018 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 1 Голів 0


Досягнення[ред. | ред. код]

Перу «Альянса Ліма»
Нідерланди «ПСВ»
Німеччина «Шальке»
ОАЕ «Аль-Джазіра»
Росія «Локомотив» (Москва)
Перу Перу

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.transfermarkt.es/jefferson-farfan/profil/spieler/16649
  2. «Погодуй мене, будь ласка». Чого ми не знаємо про Джефферсоні Фарфане (рос.). fclmnews.ua. Процитовано 21 грудня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Spelersprofiel [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] op national-football-teams.com. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  4. Competitiegegevens [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.] op GOALZZ.com. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  5. 'Farfan wil PSV komende zomer verlaten' [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] FCUpdate.nl, 12 maart 2008. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  6. Farfán: «Ik ga naar Schalke 04» [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] goal.com, 10 juni 2008. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  7. PSV's Farfan joins Schalke 04 [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] op de officiële website van de FIFA, 10 juni 2008. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  8. Досягнута домовленість про трансфер[недоступне посилання з травня 2019]
  9. h[ttp://peru21.pe/impresa/noticia/cohete-farfan/2011-10-24/316674 Es el 'Cohete' Farfán] [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  10. Джефферсон Фарфан залишається «шалькером»[недоступне посилання з травня 2019]
  11. Mysterieuze knieblessure blijft Farfán parten spelen [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.] «Voetbal International», 2 januari 2015. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  12. Schalke und Al-Jazira wegen Farfan einig. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
  13. Farfan besteht Medizincheck für Al-Jazira. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
  14. Jefferson Farfán: tras dejar el Al Jazira, en España hablan sobre su posible nuevo club. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
  15. Джефферсон Фарфан — в «Локомотиві»![недоступне посилання з квітня 2019]
  16. Фарфан: важливо, що Сьомін назвав мене генієм, але я завжди більше думаю про команді. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
  17. «Локомотив» продовжив контракт з Фарфаном. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
  18. Wedstrijdgegevens [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] op 11v11.com. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  19. Spelersprofiel [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] op de officiële website van de FIFA. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  20. Revealed: Every World Cup 2018 squad - 23-man & preliminary lists & when will they be announced?. goal.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 17 May 2018.
  21. Una presenza nei play-off.

Посилання[ред. | ред. код]