Координати: 48°23′48″ пн. ш. 25°18′39″ сх. д. / 48.39667° пн. ш. 25.31083° сх. д. / 48.39667; 25.31083
Очікує на перевірку

Джурів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Джурів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Тер. громада Снятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080230070017092
Основні дані
Засноване 1394
Населення ▼ 1699 (1 січня 2017)
Площа 22,338 км²
Густота населення 91,16 осіб/км²
Поштовий індекс 78354
Телефонний код +380 03476
Географічні дані
Географічні координати 48°23′48″ пн. ш. 25°18′39″ сх. д. / 48.39667° пн. ш. 25.31083° сх. д. / 48.39667; 25.31083
Середня висота
над рівнем моря 		250-255 м
Водойми Рибниця
Відстань до
обласного центру 		97 км
Відстань до
районного центру 		30 км
Найближча залізнична станція Заболотів
Відстань до
залізничної станції 		12 км
Місцева влада
Адреса ради 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл. Незалежності України, 1
Вебсторінка https://selodzhuriv.at.ua
Сільський голова Николюк Степан Тарасович
Карта
Джурів. Карта розташування: Україна
Джурів
Джурів
Джурів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Джурів
Джурів
Мапа
Мапа

Джу́рів — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.[1]

Географія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Географія села Джурів

Джурів розташований у дуже вигідному місці. Крізь село пролягають три центральні дороги. Одна з них веде на Заболотів, звідтіля на Коломию й далі, інша — на Снятин, Чернівці, третя — на Рожнів, Косів, у Карпати.

Історія

[ред. | ред. код]

Хоча офіційно датою заснування села вважається 1394 рік, археологічні знахідки засвідчують, що саме тут, на берегах швидкоплинних річок Черемоша й Рибниці, поселення існували значно раніше. Поки що не досить вивчені сільські урочища Чорновище та Брама (урочище). На давніх та сучасних мапах, виданих у Польщі, урочище Чорновище називається ще й Каратурою. Очевидно, від тюркського слова «кара», що означає чорний, а «тура» — башта фортеці. Тут у ХІІ-ХІІІ віках знаходився житлово-оборонний комплекс. Цілком ймовірно, що це поселення спалили під час численних набігів монголо-татар.

Згадується 28 квітня 1461 року в книгах галицького суду[2].

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Заболотівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Джурів і Новоселиця.[3]

Церква

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього 1828 р. належить ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Ярослав Петрук.

Вузькоколійка

В 1892-93 роках була побудована промислова вузькоколійна залізниця від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугілля вивозилося вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії становила 15,3 км. Колія шириною 600 мм. В 1913 дорога повністю перебудована. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км до шахти в Новоселиці. В Джурові був міст довжиною 248 м через річку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та вузкоколійку закрито в 1928.

Ґміна

У 1934—1939 рр. село було центром ґміни Джурув.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1796 99.23%
російська 12 0.67%
угорська 1 0.05%
румунська 1 0.05%
Усього 1810 100%

Економіка

[ред. | ред. код]

Після закриття шахт промислового видобування вугілля до 1957 року, вугілля видобували приватно. Зараз збереглися дві похильні, які становлять інтерес для спелеотуристів[5].

Станом на 1 січня 2010 року на території села працювало 30 підприємців, стільки ж — малих підприємств. Успішно розвивають свій бізнес приватні фірми — «Роса», «Нектар», завод «Ватра», цегельний завод, МП «Вектор-49».

У Джурові є майстерні з ремонту одягу та взуття, годинників, два стоматологічні кабінети, сільський комунгосп має ритуальний автомобіль, який обслуговує не лише поховальні ритуали у Джурові, а й у сусідніх селах району. А до послуг місцевої пральні вдаються не тільки жителі Снятинського району, а й сусіднього — Косівського.

Спорт

[ред. | ред. код]

У 2000 році в селі започаткувалась Снятинська ДЮСШ ФСТ «Колос». Відкрито відділення вільної боротьби, діє Борцівський спортивний клуб «Ластівка».

Київське «Динамо» у Джурові

Теплого вересневого дня 1969 року у селі Джурів відбувся товариський матч місцевої футбольної команди «Колос» із триразвим чемпіоном СРСР (1966-1968рр) київський «Динамо». У складі "Динамо" тоді виступали, Олександр Дамін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Трошкін.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  2. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, № 3050 (лат.)
  3. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. ↑ Вугільні копальні Прикарпаття можуть стати чудовим об'єктом для геологічного туризму. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джурів&oldid=43761204