Долутегравір
 | Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. (березень 2024) |
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (4R,12aS)-N-(2,4-difluorobenzyl)-7-hydroxy-4-methyl-6,8-dioxo-3,4,6,8,12,12a-hexahydro-2H-pyrido[1',2':4,5]pyrazino[2,1-b][1,3]oxazine-9-carboxamide | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C20H19F2N3O5 |
| Мол. маса | 419,38 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | НД |
| Метаболізм | гепатичний |
| Період напіврозпаду | ~14 год. |
| Виділення | фекалії, нирковий |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
B(США) |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | перорально |
Долутегравір — (міжнародна транскрипція DTG) — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів інтегрази для прийому всередину. Долутегравір розроблений компанією «ViiV Healthcare» за участю компаній «GlaxoSmithKline», «Pfizer» та «Shionogi & Co»[1], та затверджений FDA у серпні 2013 року[2] і Європейською Комісією у січні 2014 року.[1][3] У жовтні 2014 року долутегравір зареєстрований у Російській Федерації.[1][4][5] Згідно угоди між компанією «ViiV Healthcare» та Патентним Пулом лікарських засобів для долутегравіру видана ліцензія на випуск препарату на території дії Патентного Пулу, у тому числі як на форму випуску для дорослих, так і форми для педіатричного використання. Уперше в географічне покриття Патентного Пулу увійшла Україна (виключно по педіатричній формі препарату).[6]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Долутегравір — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів інтегрази. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні каталітичної активності ферменту вірусу ВІЛ — інтегрази, необхідної для реплікації вірусу в геном клітини господаря, що приводить до утворення неактивних вірусних частинок та гальмування подальшого поширення інфекції в організмі людини. До долутегравіру чутливий виключно вірус ВІЛ-1. Під час проведення клінічних досліджень підтверджено ефективність застосування долутегравіру в порівнянні із ралтегравіром[1][4], а також вищу ефективність комбінацій препаратів із включенням у схему лікування долутегравіру.[3][5] Вищий рівень ефективності долутегравіру у порівнянні з ралтегравіром спостерігався у пацієнтів із високим вірусним навантаженням.[7]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Долутегравір при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається протягом 2—3 годин. Біодоступність препарату не досліджена, при прийомі разом із жирною їжею біодоступність препарату збільшується. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Долутегравір добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Невідомо, чи долутегравір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко, але доведено, що препарат проходить через плацентарний бар'єр у тварин та виділяється в молоко тварин. Препарат метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно з калом (53%), частково виводиться нирками (30%) у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення долутегравіру становить близько 14 годин, цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки та нирок.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Долутегравір застосовується для лікування інфекції, спричиненої вірусом ВІЛ-1 у складі комбінованої терапії у дорослих та дітей.[2] Монотерапія препаратом не застосовується у зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу ВІЛ до препарату.
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні долутегравіру, згідно даних клінічних досліджень, загальна частота побічних ефектів складає близько 20%.[7] Найчастішими побічними явищами при застосуванні препарату є діарея (16% випадків застосування), нудота (15%) та головний біль (14%)[4][5], рідше спостерігались висипання та свербіж шкіри, підвищення рівня амінотрансфераз (частіше у хворих із супутніми хронічними вірусними гепатитами) та гепатит, запаморочення, загальна слабість, блювання, біль у животі. Частота відмов від терапії долутегравіром у зв'язку із розвитком побічних ефектів становила 1—3%.[1][4] При проведенні ВААРТ у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення ВААРТ зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.
Протипокази[ред. | ред. код]
Долутегравір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та при сумісному застосуванні з дофетилідом. З обережністю застосовують препарат при вагітності та годуванні грудьми.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Долутегравір випускається у вигляді таблеток по 0,05 г. Розроблено комбінований препарат долутегравіру разом із абакавіром та ламівудином.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д http://medi.ru/doc/37n02.htm [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б http://clinical-pharmacy.ru/digest/new-lekarstva/3355-v-ssha-odobren-preparat-tivikey-dolutegravir-dlya-lecheniya-vich-inficirovannyh-pacientov.html [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б http://forum.u-hiv.ru/forum/4-3597-1 [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г http://www.vidal.ru/novosti/4688 [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в http://arvt.ru/news/2014-10-25-Tivicay-and-emtricitabine.html [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://ecuo.org/ru/ecuo/news/2014/04/02/ukraina-vpervye-vklyuchena-v-soglashenie-patentnogo-pula-i-viiv-po-dolutegraviru [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б http://arvt.ru/news/2013-07-23-DTG-RAL.html [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ FDA Approves Triumeq. drugs.com. 22 Серпня 2014. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2015. (англ.)