Дьомін Володимир Тимофійович
 | ||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Тимофійович Дьомін | |||||||||||||
| Народження | 10 березня 1921 | |||||||||||||
| Альошкіно, РРФСР | ||||||||||||||
| Смерть | 10 жовтня 1966 (45 років) | |||||||||||||
| Москва, СРСР | ||||||||||||||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |||||||||||||
| Зріст | 163 см | |||||||||||||
| Вага | 68 кг | |||||||||||||
| Громадянство |  СРСР
| |||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
Володимир Тимофійович Дьомін (рос. Владимир Тимофеевич Дёмин, 10 березня 1921, Альошкіно, Ряжський повіт, Рязанська губернія, РРФСР — 10 жовтня 1966, Москва, СРСР) — радянський футболіст, лівий крайній нападник московських клубів «Спартак» і ЦБЧА (ЦБРА). Заслужений майстер спорту (1948).
Біографія[ред. | ред. код]
У 1936 році була створена футбольна школа «Спартака» куди і потрапив Володимир Дьомін. У складі юнацької команди, він став переможцем кубка СРСР серед школярів у 1937 році, з 1939 року став входити в основну команду. Однак грав не часто.
Найяскравіший слід в історії футболу Дьомін залишив своєю грою в ЦДКА, при Борисі Аркадьєві. Його партнерами по атаці були чудові футболісти Всеволод Бобров, Григорій Федотов, Олексій Гринін, Валентин Ніколажв, В'ячеслав Соловйов, Борис Коверзнєв та інші. Багато голів, забитих цими нападниками, відбувалися з подач Володимира Дьоміна.
Після провалу збірної СРСР на Олімпіаді в Гельсінкі, основу якої складали армійці, ЦБРА розформували. Дьомін до ігор збірної не притягувався, Аркадьєв побоювався розмов, що бере в команду багато своїх гравців.
Після цього Дьомін грав у команді міста Калініна, а потім перейшов у команду МВО (Московський Військовий округ), яка теж була розформована слідом за ЦБРА трохи пізніше. У 1954 році він завершив кар'єру футболіста.
Згодом, вже розлучившись зі спортом, Володимир Дьомін захворів на туберкульоз. З допомогою Всеволода Боброва його влаштували на лікування в дуже хороший туберкульозний санаторій, який перебував у підмосковному місті Пушкіно, — саме там лікувався від туберкульозу в 1920 році батько Всеволода Михайло Андрійович Бобров. Але Володимир Дьомін продовжував ставитися до порад лікарів безтурботно, недбало, дуже часто порушував режим, що в підсумку призвело до швидкої смерті екс-футболіста в 1966 році. Похований на Ваганьковському кладовищі.[3]
Характеристика[ред. | ред. код]
Невеликий на зріст, товстенький, виглядав досить незграбно, але до тих пір поки не торкався м'яча. Грав дотепно з запалом, володів хорошою швидкістю, сильним ударом, вмінням віддати точний пас і прекрасним арсеналом обманних рухів. Часто грав на публіку, за що був любим вболівальниками.
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон СРСР: 1939, 1946, 1947, 1948, 1950, 1951
- Срібний призер чемпіонатів СРСР: 1945, 1949
- Володар Кубка СРСР: 1945, 1948, 1951
- Фіналіст Кубка СРСР: 1944
- Член клубу Григорія Федотова: 100 голів
- За збірну СРСР зіграв в 1 неофіційному матчі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дані, згідно енциклопедії «Российский футбол за 100 лет» (М., 1997). Згідно енциклопедії «Весь „Спартак“: История в именах» (М., 2005) — 191 (81). У 1952 році провів 3 гри за ЦБРА, які були анульовані (за даними Вартаняна — забив 1 гол, Вартанян А. Возвращение без вести пропавших // «Футбол», 1996, № 1, с. 10—13.).
- ↑ В чемпіонаті СРСР 1953 — 5 ігор, всі ігри МВО були анульовані (за даними Вартаняна — забив 1 гол, Вартанян А. Возвращение без вести пропавших // «Футбол», 1996, № 1, с. 10—13.).
- ↑ Дьомін, Володимир Тимофійович[недоступне посилання з серпня 2019] на сайті «Спортивний некрополь»
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
|
