Жан Батист Жюльєн д'Омаліус д'Аллуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Батист Жюльєн д'Омаліус д'Аллуа
Народився 16 лютого 1783(1783-02-16)
Льєж
Помер 15 січня 1875(1875-01-15) (91 рік)
Брюссель
Країна  Бельгія
Діяльність геолог, політик, письменник
Галузь Геологія
Посада бельгійський сенаторd, Q110612518?, президент, президент, президент, Q92313709?, віцепрезидент, бурмістр (Бельгія)d і бурмістр (Бельгія)d
Членство Лондонське королівське товариство
Французька академія наук[1]
Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Нідерландська королівська академія наук
Геологічне товариство Франції
Société géologique du Nordd[2]
Родичі Edmond de Selys Longchampsd
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (27 листопада 1873)


CMNS: Жан Батист Жюльєн д'Омаліус д'Аллуа у Вікісховищі

Жан Батист Жюльєн д'Омаліус д'Аллуа (фр. Jean Baptiste Julien d'Omalius d'Halloy; 16 лютого 1783, Льєж — 15 січня 1875, Брюссель) — бельгійський геолог і державний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив зі стародавнього дворянського роду, отримав класичне (тобто гуманітарна) освіта, але під впливом робіт Бюффона захопився геологією. Чергував відвідування паризьких лекцій Фуркруа, Ласепед та Жоржа Кюв'є з самостійними геологічними дослідженнями в своїх рідних краях і в 1808 р. опублікував в Journal des Mines першу наукову статтю «Нарис геології Північної Франції» (фр. Essai sur la geologie du Nord de la France). В 1813 р. був відкликаний з військової служби для складання геологічної карти Франції, до 1817 р. завершив роботу, що лягла потім в основу детальніших досліджень Армана Дюфренуа та Елі де Бомона. У 1816 р. був обраний членом Брюссельської Академії наук.

Потім Омаліус д'Аллуа змушений був більшою мірою присвятити себе державній службі. В 1815 р. він був призначений губернатором Намюра і займав цю посаду аж до революції 1830 року. В 1848 р. він був обраний до Сенату Бельгії, в 1851 р. зайняв пост його віце-президента. В 1850 р. Омаліус д'Аллуа став президентом Брюссельської Академії наук. Разом з тим всі ці роки він не залишав власне наукової діяльності, опублікувавши, зокрема, «Геологічний опис Нідерландів» (фр. Description géologique des Pays Bas-; 1828), «Основи геології» (фр. Eléments de Géologie; 1831), «Вступ до геології» (фр. Introduction à la Géologie; 1833), «Побіжний погляд на геологію Бельгії»(фр. Coup d'oeil sur la géologie de la Belgique; 1842) і ряд інших робіт. У 1840-х рр. Омаліус д'Аллуа зацікавився також проблемами етнології та расової теорії і опублікував кілька творів на цю тему.

Наукові заслуги[ред. | ред. код]

За результатами попередніх досліджень Омаліус д'Аллуа запропонував в 1822 р. виділити в історії Землі крейдовий період, що характеризується, з геологічної точки зору, переважанням крейдових порід.

У 1826 р. він вперше описав мінерал галуазит, названий його ім'ям.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-o.html
  2. https://sgn.univ-lille.fr/fileadmin/user_upload/sgn/documents/SGN-Reglement-Tome1-1875.pdf