Зеландія (континент)

Топографічна мапа Зеландії на якій видно межі з Австралією, Фіджі, Вануату

Мапа Зеландії

Зеландія, також відома як Тасманійський або Новозеландський континент — майже затоплений континент, який відколовся від Австралії 60-85 мільйонів років тому і від Антарктиди 85-130 мільйонів років тому. Можливо, був цілком затопленим близько 23 мільйонів роки тому. Неможливо однозначно сказати, що він колись повністю був сухопутним. Більша частина цього континенту (93 %) залишається затопленою Тихим океаном.

Площа Зеландії становить 3 500 000 км²; це більше, ніж Гренландія або Індія, і майже половина площі Австралії. Нова Зеландія — найбільша частина Зеландії, яка є вищою за рівень моря, за нею йде Нова Каледонія.

Великими затопленими частинами Зеландії є хребет Лорд Хау, плато Челенджер, плато Кемпбелл, хребет Норфолк, плато Гікурангі і плато Чатам. Меншими частинами є плато Луїсайд, плато Меліш, плато Кенн, плато Честерфілд, і хребет Демпер.

На вигляд окремий пік Гілберта (на північний захід від Фіордленду) — також частина новозеландського континенту.

Геологія

На відміну від більшості континентів, Зеландія значною мірою складається з двох приблизно паралельних серединно-океанічних хребтів. Гірські хребти здіймаються вище океанського дна до глибин 1000–1500 метрів, з нечастими скелястими островами, що здіймаються вище за рівень моря. Гірські хребти є континентального типу, але нижчі в піднятті, ніж нормальні континенти, тому що їх кора тонша, ніж зазвичай (тільки близько 20 кілометрів товщини).

Близько 25 мільйонів років тому, південна частина Зеландії почала переміщуватись відносно північної частини (що є на Індо-Австралійський плиті). Тектонічні зусилля через межу плити призвели до формування орогену Південних Альп. Далі на північ, субдукція Тихоокеанської плити призвела до обширного вулканізму, зокрема Коромандел і вулканічна зона Таупо.

Хоча Зеландія перемістилась на близько 6000 км на північний захід від місця розколу з Антарктидою, вулкани мають той самий склад магм, що і в сусідніх частинах Антарктиди і Австралії.

Джерела

• The coast and beyond, including map of the New Zealand continent, from ^ Figure 8.1: New Zealand in relation to the Indo-Australian and Pacific Plates. The State of New Zealand's Environment 1997 (1997). Retrieved on 2007-04-20.
• a b Keith Lewis; Scott D. Nodder and Lionel Carter (2007-01-11). Zealandia: the New Zealand continent. Te Ara — the Encyclopedia of New Zealand. Retrieved on 2007-02-22.
• «Searching for the lost continent of Zealandia», The Dominion Post, 29 September 2007. Retrieved on 2007-10-09. «We cannot categorically say that there has always been land here. The geological evidence at present is too weak, so we are logically forced to consider the possibility that the whole of Zealandia may have sunk.»
• Mortimer, Nick (2006), «Zealandia», Australian Earth Sciences Convention, Melbourne, Australia, pp. 4.
• Wood, Ray; Vaughan Stagpoole, Ian Wright, Bryan Davy and Phil Barnes (2003). New Zealand's Continental Shelf and UNCLOS Article 76 (PDF), Institute of Geological and Nuclear Sciences series 56; NIWA technical report 123, Wellington, New Zealand: Institute of Geological and Nuclear Sciences Limited; National Institute of Water and Atmospheric Research, 16. Retrieved on 2007-02-22. «The continuous rifted basement structure, thickness of the crust, and lack of seafloor spreading anomalies are evidence of prolongation of the New Zealand land mass to Gilbert Seamount.»
• Figure 4. Basement rocks of New Zealand. UNCLOS Article 76: The Land mass, continental shelf, and deep ocean floor: Accretion and suturing. Retrieved on 2007-04-21.
• Fossil forest: Features of Curio Bay/Porpoise Bay Retrieved on 2007-11-06
• Flannery, Tim (1994). The Future Eaters. Grove Press, New York. Pages 42-43.