Зло
Зло | |
Протилежне | добро |
---|---|
Зло у Вікісховищі |
Зло — категорія етики, протилежна добру. Все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно і протиставляється благу.
Розрізняють чотири види зла:
- фізичне — все, що заподіює страждання, наприклад, хвороба.
- моральне — порушення велінь етичного закону, викликає осуд.
Моральне зло присутнє тоді, коли негативні явища й процеси дійсності постають як наслідок свідомого волевизначення суб’єкта. Отже, це те зло, яке обирає людина [Малахов В. Етика — К. : Либідь, 1996. — С. 96]. Можна виділити два основних його види: 1) перший постає як активне самоствердження за рахунок інших, 2) другий – виражається у небажанні чинити опір зовнішньому впливу, власним “злим” схильностям і потягам. Ці види морального зла визначають як ворожість та розпущеність. Спільною та визначальною для обох є санкція людської волі.
Якщо розпущеність, виявляючись у підпорядкуванні зовнішнім обставинам та власним нахилам, призводить до перетворення суб’єктом себе на пасивний предмет, то ворожість – навпаки. Варто також зазначити той факт, що якщо людина не чинить опору своїм слабостям, оскільки фізично або психічно не здатна їм протистояти, – мова не йде про моральне зло. Це стає злом лиш тоді, коли людина свідомо потурає цим слабостям та самоутверджується. Ворожість розкривається в пануванні суб’єкта над людьми та навколишнім світом, реалізується у таких почуттях як гнів, ненависть, і такій особистій якості як агресивність, що виявляється у прагненні до жорстокості, руйнації та насилля.
- соціальне — невідповідність громадської і державної організації ідеї справедливості, наприклад, нерівномірний розподіл благ між класами.
- метафізичне — недосконалість, витікає з природи буття взагалі і природи людини зокрема.
Релігія і філософія намагаються пояснити походження зла у світі і сумісність його з добротою божества, з розумом і добром.
- дуалізм — зло внаслідок існування двох незалежних начал (Бог і Сатана, дух і матерія, (Ормузд і Аріман))
- поняття добра і зла суб'єктивні, в природі немає ні добра, ні зла (Гоббс і Спіноза)
- наслідок свободи волі, без якої було неможливе саме добро (Теодицій та Лейбніц)
- зло — це відсутність добра (Фома Аквінський та вчення Григорія Ніського)
- Зло — академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- В. Малахов. Зло // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Зло [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
- ДОБРО́ і ЗЛО [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] ЕСУ
- Добро і зло [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Зло [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 500. — 1000 екз.