Люцифер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люцифер
Божество в luciferianismd
Мати Hausosd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Мармурова статуя Люцифера на будівлі НБЧ

Люцифе́р[1] або Луци́пер[2] (лат. Lucifer).

1) епітет божеств, які відали небесними світилами — Діана, Аврора та ін.;

2) назва вранішньої зірки (Венери) як представниці світанку. Люцифер уважався сином Еос і титана Астрея (варіант: Кефала).

3) У книзі Еноха, відомий як Раміе́ль (Rameel), він також мав такі імена як Азазе́ль (Azazel) та Гадріе́ль (Gadreel).

Етимологія[ред. | ред. код]

Латинське слово «Lucifer» складається з латинських коренів «lux» (світло) і «fer» (нести). У Римі, за часів пізньої імперії використовувалося як чоловіче особисте ім'я. Існував, зокрема, Святий Люцифер — церковний діяч IV ст., єпископ Кальярі (Сардинія), противник аріанства. Крім того, Люцифер — одна з давньоримських назв планети Венера та згадується в Енеїді:

Тим часом Люцифер зійшов над вершинами Іди,

День виводячи за собою.

Люцифер у християнстві[ред. | ред. код]

У християнстві слово використовується 6 разів у Вульгаті.

Архистратиг Михаїл долає Люцифера (на гербі Брюсселя)
І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,[3]
Оригінальний текст (лат.)
et habemus firmiorem propheticum sermonem cui bene facitis adtendentes quasi lucernae lucenti in caliginoso loco donec dies inlucescat et lucifer oriatur in cordibus vestris[4]


Перша згадка про Люцифера зустрічається в Книзі Ісаї, написаної староєврейською. Тут династія вавилонських царів порівнюється із занепалим ангелом, завдяки чому читач дізнається історію про те, як один з херувимів забажав стати рівним Богові й був за це скинутий із небес. В оригіналі вжито єврейське слово «Гейлель» (івр. הֵילֵל‎, ранкова зірка, денниця):

Як спав ти з неба, денниця, син зорі! Розбився об землю, погромнику народу. А говорив у серці своєму: «Зійду на небо, вище зірок Божих поставлю престол свій, і сяду на горі в сонмі богів, на кінцях північних, зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього». Але скинуто тебе в пекло, в глибини пекла. Ті, що на тебе вдивляються, розмірковують про тебе: «Чи це той чоловік, що потрясав царства, всесвіт зробив пустелею і руйнував міста її, бранців своїх не пускав додому?

У іншій старозавітній Книзі пророка Єзекіїля — падіння міста Тіра також порівнюється з падінням ангела, хоча «ранковою зіркою» він не називається:

Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед огнистого каміння. Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. Твоє нутро насиллям, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе. Від краси твоєї піднесло тебе твоє серце, ти занапастив мудрість свою; за те Я скидаю тебе на землю, перед царями віддаю тебе на ганьбу.

Юдеї і ранні християни не використали «Гейлель» як ім'я Сатани, для них це слово не мало негативного відтінку. Слід мати на увазі, що в Новому Заповіті з ранковою або досвітньою зіркою порівнювали Ісуса Христа (Чис. 24:17; Псалом 88:35-38, т2 Петра 1:19, Об'явл. 22:16 НМ, 2-e Петра 1:19 НМ)

  • до четвертого століття — один з епітетів Христа[5];

Люцифер в сучасному сатанізмі[ред. | ред. код]

Образ Люцифера зберігається більш-менш незмінним в джерелах, автори яких належать до різних традицій. Характеристики цього образу:

  • Свобода чи повстання.
  • Гордість.
  • Пізнання (аморальне пізнання, вульгарне).

Inferion — система знаків демонів і коротких описів, видавана Vox Inferni Press, описує Люцифера як духа Повстання і батька Гордині. У Liber Azerate Люцифер описується, як «доброзичливий аспект Сатани, який своїм світлом висвітлює надійний шлях і вказує дорогу до свободи і божественної влади по той бік кордонів творіння». У Luciferian Witchcraft Люцифер описаний як «Чорне полум'я розуму і волі». Список демонів Антона Шандора Ла-Вей наводить наступний опис Люцифера: «Люцифер — (лат.) носій світла, освіти, ранкова зірка, Володар повітря і Сходу».

У масовій культурі[ред. | ред. код]

  • Пісня «Sympathy for the Devil», написана в 1968 році Міком Джаггером і Кейтом Річардсом, співається Джаггером від першої особи з точки зору Люцифера. Пісня займає 32 місце в списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone.
  • Пісні «Lucifer» та "Ora Pro Nobis Lucifer"(з лат. - Моліться За Люцифера) групи Behemoth
  • Люцифер є батьком головного героя психологічного квесту Lucius.
  • Пісня «Lucifer» групи SHINee
  • Пісня «Lucifer's Angel» групи The Rasmus
  • Пісня «NIB» групи Black Sabbath, виповнюється від особи Люцифера.
  • Пісня «Lucifer» групи Blue System
  • Пісня «Angel Of Light» групи Mercyful Fate
  • Пісня «Dance with the devil» групи Breaking Benjamin
  • Інструментальна композиція "Lucifer" групи The Alan Parsons Project, альбом Eve, 1979 р.
  • Люцифер (телесеріал)
  • Люцифер - один із головних антагоністів у кількох сезонах телесеріалу "Надприродне".

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Люцифер // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Луципер // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. 2-е послання Петра (переклад Огієнка) 1:19. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 26 червня 2022.
  4. Biblia Sacra Vulgata Petri II 1:19
  5. Мифы народов мира (энциклопедия). Архів оригіналу за 26 вересня 2006. Процитовано 14 серпня 2010.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Словник античної міфології
  • Люцифер [Архівовано 26 вересня 2006 у Wayback Machine.] в «Мифы народов мира (энциклопедия) / под ред. А.С. Токарева. М.: Советская энциклопедия, — 1980»
  • Catholic Encyclopedia: Lucifer (англ.)
  • Люцифер / / Єврейська енциклопедія Брокгауза і Ефрона. — СПб., 1906-1913.
  • Люцифер в енциклопедії «Міфи народів світу».
  • Люцифер в енциклопедії «Кругосвет».
  • Люцифер (англ.) в «Єврейській енциклопедії» (вид. Funk & Wagnalls)

Посилання[ред. | ред. код]