Лихо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лихо
Licho.jpg
Частина від слов'янська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ли́хо[1] (лихо однооке[2]) — у східнослов'янській міфології злий дух, що уособлює нещастя, біду, горе, недолю, символізує нерозбірливість і несправедливість долі[3], споріднений до духів Горя-Недолі і Долі[4] та пов'язаний з міфологічним протиставленням "парне—непарне".

Походження терміну[ред. | ред. код]

Слово походить від прикметника лишній і визначає того, кого варто уникати.

Лихо змальовували як одноокого велетня або як страшну, високу, худорляву, криву, огидну стару-людожерку з одним оком посеред лоба[2]; іноді було зовсім сліпим і володіло магією. Лихо було досить незграбним, оскільки руйнувало на своєму шляху гори і валило дерева. Воно мешкало у великому будинку посеред лісової хащі або у закинутому вітряку. Замість ліжка використовувало купу кісток (було м'ясоїдним). Цієї нечистої сили стосується приказка «Не буди Лихо, поки воно тихе».

Прояви лиха[ред. | ред. код]

Лихо означало біду і приносило самі неприємності. Коли воно знаходилось поряд з людиною, її починали переслідувати усілякі нещастя. Воно могло прив'язатись до цієї людини на усе життя, така людина сама була у цьому винна, тому що була заслабка і не протистояла буденним труднощам[5]. Лихо сідало на шию і заважало в усьому. Коли ж людина робила спробу його втопити, то й сама тонула. Його могла перемогти лише сильна і вольова людина. Також лихо можна було надурити або комусь передати разом з подарунком.

У казках[ред. | ред. код]

У казках воно приймає героя з усією гостинністю, а потім намагається з'їсти, проте він тікає. Хитрість, яку задля цього герой використовує, нагадує вигадку Одіссея, коли він тікав від циклопа Поліфема (осліпив чудовисько і втік, сховавшись під хутром вівці). Проте Лихо обіцяє йому подарунок і знову захоплює у полон, звідки герой знов тікає, але втрачає руку. Подібні історії є в казці «Розбійник і його сини», записаній братами Грімм, та Тисяча й одна ніч (зустріч Синдбада з волохатими велетнями)[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЛИХО – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2021-03-05. 
  2. а б Нечистая сила: Коргоруши, Лихо одноглазое, Луговой. www.anubis-sub.ru. Процитовано 2021-03-05. 
  3. Лихо (Хвацько Однооке). Слов'янська міфологія. web.archive.org. 2018-09-13. Процитовано 2021-03-05. 
  4. а б Мифологическая энциклопедия: Бестиарий: Лихо. web.archive.org (ru). 2010-05-10. Процитовано 2021-03-05. 
  5. Хвацько Однооке — дух горя і біди. Слов'янська міфологія. web.archive.org. 2018-09-04. Процитовано 2021-03-05.