Зорін Леонід Генріхович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зорін Леонід Генріхович
рос. Леонид Генрихович Зорин
Ім'я при народженнірос. Леонид Генрихович Зальцман
Народився3 листопада 1924(1924-11-03)[3][4][5]
Баку, Закавказька РФСР, СРСР[3]
Помер31 березня 2020(2020-03-31)[1][2] (95 років)
Москва, Росія[6]
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьписьменник, драматург, сценарист, перекладач, поет
Галузьлітература[7], поезія[7], драма[7], кіносценаристикаd[7], перекладацтво[d][7] і translations from Azerbaijanid[7]
Alma materЛітературний інститут імені Горького і Бакинський державний університет
Знання мовросійська[8][7]
Роки активності1949 — 2020
ПартіяКПРС
ДітиAndrei Zorind
Нагороди
IMDbID 0957930

Леоні́д Ге́нріхович Зо́рін (рос. Леонид Генрихович Зорин; 3 листопада 1924, Баку — 31 березня 2020) — російський письменник, поет, перекладач, драматург і сценарист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Баку. Дуже рано почав писати вірші. У 1934 році були опубліковані його дитячі твори, які отримали прихильну оцінку М. Горького. Перша поетична збірка «Вірші» вийшов, коли йому було десять років.

Закінчив Азербайджанський університет ім. С. М. Кірова (1946), потім московський Літературний інститут ім. М. Горького (1947). До 1948-го року жив в Баку.

У 1948 році переселився в Москву. Член КПРС з 1952 року.

У 1949 році в московському Малому театрі була поставлена ​​перша п'єса Зоріна — «Молодість». Надалі його нові п'єси з'являються майже щороку, за деякими з них знімаються фільми. Багато його п'єси мали непросту театральну долю — часто заборонялися до показу вже готові спектаклі.[9] Один з найпопулярніших в СРСР і Росії фільмів за п'єсою Зоріна — «Покровські ворота».

Помер в Москві вночі 31 березня 2020 року у віці 95 років від зупинки серця.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://rg.ru/2020/03/31/umer-avtor-pokrovskih-vorot-leonid-zorin.html
  2. ↑ а б Умер автор пьесы "Покровские ворота" Леонид Зорин
  3. ↑ а б Зорин Леонид Генрихович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 51–54. — ISBN 5-94848-262-6
  6. ↑ ІТАР-ТАРС — 1904.
  7. ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ Зорин Л. Г. Авансцена: Мемуарный роман / Вступ. ст. М. Е. Швыдкого. — М.: Слово/Slovo, 1997. — 526 с. — ISBN 5-85050-050-2.
  10. ↑ https://yandex.ru/turbo?text=https%3A%2F%2Ftass.ru%2Finfo%2F8121429

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Леонид Зорин на сайті IMDb (англ.)
  • Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Зорін Леонід Генріхович в «Журнальній залі»
  • Зорин, Леонид Генрихович [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] в Библиотеке OCR [Архівовано 5 липня 2007 у Wayback Machine.]
  • Натюрлих — Костик! Леонид Зорин. «Культ личности» — ведущий Леонид Велехов. Радио «Свобода». Архів оригіналу за 2 серпня 2017.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зорін_Леонід_Генріхович&oldid=39711679