Йосип Абрам
| Йосип Абрам | ||||
|---|---|---|---|---|
| Josip Abram | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Байда Козак, Трентар, Мостар | |||
| Народився | 2 лютого 1875 або 1875[1] Штанєл, Комен, Словенія | |||
| Помер | 22 червня 1938 або 1938[1] Любляна, Королівство Югославія | |||
| Країна | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | поет, літературознавець, перекладач | |||
| Сфера роботи | католицька церква[1], література[1], драма[1], перекладацтво[d][1] і альпінізм[1] | |||
| Мова творів | словенська | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
|
| ||||
 Йосип Абрам у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Йо́сип (Йоже) А́брам (словен. Josip Abram; 2 лютого 1875, Штанєл — 22 червня 1938, Любляна) — словенський католицький священник, поет, літературознавець і перекладач. Літературні псевдоніми: Байда Козак, Трентар, Мостар.
Йосип Абрам народився у селі Штанель 2 лютого 1875 року . 1899 року закінчив духовну семінарію в Гориці. Був сільським священником.
1912 року за мотивами словенського фольклору написав народну драму «Золоторіг» (видано 1934 року).
Автор статей про українські народні пісні та про переклади творів словенської літератури українською мовою.
1895 року в журналі «Dom in svet» («Батьківщина і світ», № 21) надрукував перший оригінальний твір — баладу «Українець», позначену впливом творчості Тараса Шевченка. Популярність Абраму принесли поетичні переклади творів Тараса Шевченка, що відзначаються високою точністю і художністю. Видані 1907 і 1908 роках у Любляні дві книжки «Кобзаря» містять 43 твори Шевченка в перекладі Абрама, серед них: «Заповіт», «Гайдамаки», «Катерина», «Тополя», «Холодний Яр». До кожної з цих книжок також додано розвідки перекладача.
Статті про життя і творчість Тараса Шевченка друкував у журналі «Dom i svet» — «На могилі Тараса Шевченка» (1901, № 5), «Тарас Шевченко» (1914, № 6-8). У своїх статтях Абрам докладно висвітлив життєвий і творчий шлях Шевченка, охарактеризував його роль у тогочасному суспільному і культурному житті України й Росії, ідейно-художній зміст його творчості. Завдяки працям Абрама і його перекладам поезія Шевченка на початку XX століття стала помітним явищем літературного життя Словенії.
- Гримич В. Г. Абрам Йосип // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 11.
- Гримич В. Г. Від покоління до покоління / Вілль Гримич // Всесвіт. 1978. № 3. С.174 — 179.
- Гримич В. Г. За кобзаревою луною / Вілль Гримич // Всесвіт. 1981. № 3. С.164 — 173; 1983. № 3. С.150 — 157; 1984. № 3. С. 152—158.
- Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . — С. 17—18.
- «Заповіт» Тараса Шевченка словенською мовою. Переклав Йосип Абрам
- Ševčenko T. G. Kobzar: izbrane pesmi Tarasa Ševčenka z zgodovinskim pregledom Ukrajine in pesnikovim življenjepisom / prevel Jos. Abram. V Ljubljani: Katoliška bukvarna, 1907. 288 str. [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Абрам, Йосип [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | CONOR.SI: 13902179 · GND: 124865526 · GKG: /g/1224tjj7 · ICCU: SBLV216007 · LCCN: n2020065939 · NKC: js20211126209 · VIAF: 35400700 |