Координати: 52°57′33″ пн. ш. 01°32′13″ зх. д. / 52.95917° пн. ш. 1.53694° зх. д. / 52.95917; -1.53694

Кедлстон-голл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кедлстон-холл (графство Дербішир, Велика Британія)
Kedleston Hall
52°57′33″ пн. ш. 01°32′13″ зх. д. / 52.95917° пн. ш. 1.53694° зх. д. / 52.95917; -1.53694
КраїнаВелика Британія
Містографство Дербішир
Типбудинок-музейd[1] і англійський заміський будинокd
Стилькласицизм, палладіанство
Автор проєктуАндреа Палладіо, Роберт Адам
БудівельникРоберт Адам
АрхітекторMatthew Brettinghamd[2], James Pained[2] і Роберт Адам[2][1]
Засновниксэр Натаниэль Керзон
Дата заснування1765
Початок будівництва1769 р.
Побудовано1800 р.
Основні дати:
1769—1800
Будівлі:
палац, пейзажний парк, паркові павільйони, флігелі, галереї, оранжерея, родинна каплиця, каскад, кам'яний міст
Відомі мешканцілорд Джордж Натаниель Керзон, що був першим віце-королем колоніальної Індії з 1898 року
Статус музей-садиба
Станзадовільний
Кедлстон-холл (графство Дербішир, Велика Британія). Карта розташування: Велика Британія
Кедлстон-холл (графство Дербішир, Велика Британія)
Кедлстон-холл (графство Дербішир, Велика Британія)
Кедлстон-холл (графство Дербішир, Велика Британія) (Велика Британія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Кедлстон-холл(англ. Kedleston Hall)— заміська садиба з пейзажним парком, управління (менеджмент) якої здійснює Національний траст. Розташований на відстані чотирьох міль від міста Дербі.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Землі в місцевості Кедлстон належали багатій родині Керзон щонайменше з 1297 року. Засновник нині існуючих споруд садиби — сер Натаніель Керзон, який пізніше отримав титул 1-го барона Скарсдейл. Для палацу в садибі використано проект нездійсненої вілли Моченіго італійського архітектора Андреа Палладіо. Будівництво в місцевості Кедлстон реалізували англійські архітектори Метью Бреттінгем та Джеймс Пейн. Натаніель Керзон запросив також маловідомого на той час архітектора Роберта Адама для створення паркових павільйонів. Проекти паркових споруд і їх вибудова настільки сподобались володареві, що той призначив Роберта Адама головним керівником будівництва в садибі.

Масштабне будівництво розтяглося в часі. Серед перших споруд — господський будинок палац, серед останніх — оранжерея 1800 року. Натхнений успіхом Роберт Адам запроектував цілу низку паркових павільйонів і дивацьких декоративних споруд, які ніколи не були здійснені.

Складові частини. Палац

[ред. | ред. код]
Палац. Головний фасад.
Розріз споруди за центральною віссю через парадну залу та залу з куполом.

Головна споруда садиби — триповерховий палац, поєднаний заокругленими галереями з двома бічними павільйонами. Центральна частина палацу з шестиколонним портиком головує в ансамблі і через висоту, і через видовжені барокові сходи. Трикутний фронтон портика прикрашають декоративні скульптури Бахуса, Венери та Церери. Зали цієї частини для житла — не використовувались, а виконували представницькі функції на часи відвідин почесних гостей та вельмож. Невеликий перший поверх прикрашений рустом і трактований як підмурки для двох верхніх. Парадним вважався другий поверх, прикрашений великими вікнами. Північний фасад споруди розтягнутий на 107 метрів, офіційний, холоднуватий і більш відповідний проекту Андреа Палладіо. Більш цікавим став південний фасад, розроблений та вибудований Робетом Адамом. Він тричастинний, центральна частина — у вигляді глухої триумфальної арки давньоримського імператора Константина в Римі. В нішах поставлені декоративні скульптури. Дещо несподіваним було використання і поєднання з давньоримською за витоками архітектурою барокових за характером заокруглених сходів, що пом'якшило помірковану і офіціозну архітектуру. Чотири колони фальшивої тріумфальної арки прикрашені зверху класичними скульптурами, як то і було в римському оригіналі. Південний силует споруди вінчав низький купол, який ззовні видно лише з відстані.

Парадні інтер'єри

[ред. | ред. код]

Палладіанська стилістика фасадів доповнена давньоримською стилістикою парадних інтер'єрів. Центральна зала палацу нагадувала атріум багатого римського помешкання. Залу прикрасили двадцятьма алебастровими колонами, що несуть важкий карниз. Стіни за колонами прикрашені нішами з класичними скульптурами. Верхні частини стін прикрашені грізайлями. Підлогу в залі створили за технологіями штучних італійських підлог з використанням мармуру. Роберт Адам використав нове на той час освітлення через скляний дах.

З півдня до парадної зали прибудована кругла купольна зала на всю висоту споруди. Її найбільша висота досягла 18,6 метри. Кругла зала планувалась як скульптурна галерея і була завершена 1763 року. В декорі еклектично поєднані давньоримські елементи з англійським класицизмом середини 18 ст. Верхом компромісу і глупоти стали печі, замасковані під п'єдестали для великих декоративних ваз. Декілька інших зал продовжують в декорі стилістику стародавнього Риму та класицизму, але в більш стриманих формах (парадна спальня їдальня, бібліотека, музичний салон). Інтер'єри доповнені зразками старовинних меблів та творів декоративно-ужиткового мистецтва.

Лорд Джордж Натаниель Керзон, що був першим віце-королем колоніальної Індії з 1898 року, сприяв збагаченню родини і передачі сюди значної колекції індійських та східних пам'яток, збережених донині.

Пейзажний парк садиби Кедлстон-холл

[ред. | ред. код]
Садиба з південного боку.

Архітектор Роберт Адам виступив також і як головний садівник та ландшафтний архітектор. Саме з ініціативи Роберта Адама в арку оселили оленів. Адам наслідував настановам, які запропонував Чарльз Бриджмен (1690—1738), тобто парковий дизайн, що копіював натуральні краєвиди. Роберт Адам ретельно переробив залишки регулярного розпланування на краєвиди з імітацією натуральних ландшафтів, доповнених парковими павільйонами. Володар садиби в 1760-ті роки передав йому рідкісне насіння італійських рослин, серед яких було і насіння рододендронів. Роберт Адам сприяв появі нових ділянок з галявинами та кущами і деревами. На території пейзажного парку розпочали випас панської худоби. Аби худоба не губилась, межі випасу були обнесені кам'яними мурами, прихованими за рослинами.

Серед незвичних паркових споруд, що межують з примхами, будиночок рибалки з приміщеннями «Холодна ванна» і зали для збереження човнів. Архітектор Джордж Ричардсон запропонував вибудувати також гексагональний будиночок, але була вибудована лише оранжерея, спорудження якої і завершило створення ансамблю.

Патронат Національного трасту Великої Британії

[ред. | ред. код]
Садиба Кедлстон-холл з півночі.

З 1987 року управління садибою Кедлстон-холл перейшло до Національного трасту, популярного пам'яткоохоронного закладу країни. Національний траст сприяв видаленню нехарактерних додатків 20 століття в саду і відновленню, наближенню його вигляду до доби праці тут Роберта Адама. Парк і сади садиби відкриті для відвідин з березня до жовтня з 10-ї до 18-ї години. Відвідини парку взимку обмежені 16-ю годиною. Відвідини для дорослих коштують чотири фунти.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.nationaltrustcollections.org.uk/place/kedleston-hall
  2. ↑ а б в https://www.historicengland.org.uk/listing/the-list/list-entry/1311507

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кедлстон-голл

  • Historia architektury dla wszystkich — Tadeusz Broniewski, Wydawnictwo Ossolineum, 1990 r.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кедлстон-голл