Ковель Валентина Павлівна
Ковель Валентина Павлівна | |
---|---|
Народилася | 23 січня 1923[1] Петроград, РСФРР, СРСР |
Померла | 15 листопада 1997 (74 роки) Санкт-Петербург, Росія |
Поховання | Большеохтінський цвинтарd |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | акторка |
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв (1945) |
Знання мов | російська |
Заклад | Театр драми імені О. С. Пушкіна, Великий драматичний театр імені М. Горького |
У шлюбі з | Медведєв Володимир Олександрович |
Нагороди | |
IMDb | ID 0468385 |
Валентина Павлівна Ковель (нар. 23 січня 1923, Петроград[2] — пом. 15 листопада 1997, Санкт-Петербург) — російська радянська акторка театру і кіно. Народна артистка СРСР (1988).
Валентина Ковель народилася 23 січня 1923 року (за іншими джерелами — 13 січня 1921 року[3][4]) в Петрограді (нині Санкт-Петербург).
У 1946 році закінчила акторський факультет Ленінградського театрального інституту (майстерня Н. Є. Серебрякова).
З 1946 року виступала на сцені Ленінградського театру драми ім. О. С. Пушкіна (нині Олександринський театр). У 1966 році разом з чоловіком, Володимиром Медведєвим була запрошена до Ленінградського академічного Великого драматичного театру імені М. Горького (БДТ) (нині — імені Г. О. Товстоногова). У цьому театрі служила до кінця життя. Серед найкращих ролей, зіграних на сцені БДТ — Естер в «Ціні» А. Міллера, Кабато в «Хануме» А. А. Цагарелі, Клара Цаханассьян у «Візиті старої дами» Ф. Дюрренматта.
В останні роки життя співпрацювала з Театром сатири на Василівському.
Померла 15 листопада 1997 року в Санкт-Петербурзі. Похована на Большеохтинському кладовищі поруч із чоловіком Вадимом Медведєвим.
- Чоловік — Вадим Олександрович Медведєв (1929—1988), актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1980).
- Дочка від попереднього шлюбу — Катерина Кончакова (до шлюбу Домбек).
- Заслужена артистка РРФСР (22.04.1965)
- Народна артистка РРФСР (05.06.1978)[5]
- Народна артистка СРСР (14.02.1988)[2]
- Спеціальний диплом на Першому фестивалі сучасної драматургії в Смоленську (1991).
- «Дикий капітан» Ю. Смуула — Матильда
- «Далека дорога» О. М. Арбузова — Льошка
- «Роки мандрів» Олексія Арбузова — Зойка Толоконцева[2]
- «Далека дорога» О. М. Арбузова — Льошка
- «На дні» М. Горького — Настя
- «Правда — добре, а щастя краще» Олександра Островського — Поліксена
- «Гроза» Олександра Островського — Варвара
- «Сонет Петрарки» Миколи Погодіна — Клара
- «На дикому бреге» за Борисом Польовим — Мурка
- «Ревізор» Миколи Гоголя — Марія Антонівна
- 1967 — «Традиційний збір» В. С. Розова — Лідія Бєлова
- 1967 — "Правду! Нічого, крім правди! " Д. Н. Аль — Історичний персонаж
- 1968 — «Ціна» А. Міллера. Постановка Р. А. Сироти — Естер [6]
- 1969 — «Два театри» Е. Шанявського — Мати
- 1969 — «Король Генріх IV» В. Шекспіра — Уособлення поголоски
- 1971 — «Валентин і Валентина» М. М. Рощина. Постановка О. Г. Товстоногова — Мати Валентина
- 1971 — «Тоот, інші і майор» І. Еркеня — Маришка
- 1972 — «Ревізор» М. В. Гоголя. Постановка О. Г. Товстоногова — Пошльопкіна
- 1972 — «Ханума» О. А. Цагарелі, музика Гія Канчелі. Постановка О. Г. Товстоногова — Кабатов
- 1974 — «Минулого літа в Чулимську» О. В. Вампілова. Постановка О. Г. Товстоногова — Ганна Василівна
- 1974 — «Енергійні люди» В. М. Шукшина. Постановка О. Г. Товстоногова — Віра Сергіївна [7]
- 1974 — « Три мішки бур'янистої пшениці» В. Ф. Тендрякова. Постановка О. Г. Товстоногова — Манька '[6]
- 1975 — «Історія коня», інсценування М. Г. Розовського за повістю Л. М. Толстого «Холстомер», вірші Ю. Є. Ряшенцева. Постановка О. Г. Товстоногова — Вязопуріха; вона ж Матьє; вона ж Марі
- 1976 — «Молода господиня Ніскавуорі» Х. Вуолійокі — Юзі
- 1978 — «Піквікський клуб» Ч. Діккенса — Місіс Бардл
- 1979 — «Ми, що нижче підписалися» О. І. Гельмана — Віолетта Матвіївна Нуйкін
- 1979 — «Вплив гамма-променів на блідо-жовті нагідки» П. Зіндель — Беатріс
- 1980 — «Перечитуючи заново», постановка О. Г. Товстоногова — Ведуча
- 1983 — «Смерть Тарєлкіна», мюзикл О. Н. Колкера і В. М. Дреєра за п'єсою О. В. Сухово-Кобиліна. Постановка О. Г. Товстоногова — Брандахлістова
- 1983 — «Скорботні родичі» Б. Нушича — Сарка
- 1985 — «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського. Постановка О. Г. Товстоногова — Манефа [6]
- 1986 — «Іван» А. Кудрявцева — Марія
- 1987 — «На дні» М. Горький — Квашня
- 1989 — «За чим підеш, то й знайдеш» О. М. Островського — Красавіна
- 1989 — «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта. Постановка В. Є. Воробйова — Клер Цаханесян
- 1993 — «Сімейний портрет зі стороннім» С. Л. Лобозьорова. Постановка А. М. Максимов — Бабця
- 1993 — «Привиди» Е. де Філіппо — Кармела
- 1996 — «Фома» Ф. М. Достоєвського — Генеральша.
- 1960 — «Третя патетична» — Клава, дружина Куманіна
- 1965 — «Життя Галілея»
- 1968 — «Принц Наполеон» — графиня Монтолон, колишня кохана Луї
- 1968 — «П'ять мільйонів» — мадам Бранден
- 1968 — «Гуморески Валентина Катаєва» (новела «Шубка») — дружина
- 1969 — «Правду! Нічого, крім правди!» — Катерина Костянтинівна Брешко-Брешковська, есерка в молодості
- 1970-е — «Гра уяви» — Конягіна
- 1972 — «Іван, третій син» — Баба Яга
- 1978 — «Ханума» — Кабато
- 1979 — «Вплив гамма-променів на блідо-жовті нагідки» — Бетті
- 1980 — «У поті лиця свого» — Безфамільна
- 1981 — «Мегре і людина на лавці» — мадам Жибон, господиня мебльованих кімнат
- 1985 — «Кримінальний талант» — Ганна Михайлівна Карпова, прибиральниця в НДІ
- 1986 — «БДТ тридцять років потому» — Брандахлистова (сцена з вистави «Смерть Тарєлкіна»)
- 1986 — «Піквікський клуб» (реж. Є. І. Макаров і Г. О. Товстоногов) — місіс Бардл
- 1989 — «Енергійні люди» — Віра Сергіївна Кузькіна
- 1989 — «Історія коня» — Матьє / Вязопуриха / Марія
- 1989 — «Смерть Тарєлкіна» — Брандахлистова
- 1991 — «Казка за казкою» — Канімура
- 1957 — Дон Кіхот — жінка із заїжджого двору
- 1957 — Поруч з нами — офіціантка
- 1966 — У місті С. — дружина ревнивця на балу в клубі
- 1967 — Зелена карета — акторка Александринського театру
- 1970 — Салют, Маріє! — Галина Андріївна, подруга Махно
- 1971 — Жартуєте? (кіноальманах) (новела «Шуткуєте?») — тітка Тетяна, колгоспниця
- 1974 — Народжена революцією — Нюрка, сутенерка (3-я серія)
- 1975 — Прошу слова — Тетяна, секретарка Єлизавети Уварової
- 1976 — Веселі сновидіння, або Сміх і сльози — Каргана, дама пік
- 1981 — Тричі про кохання — Ганна Макарівна Лобанова, мати Василя
- 1982 — Магістраль — Тетяна Олексіївна, секретарка заступника начальника дороги
- 1983 — Серед білого дня… — мати Столярова
- 1984 — Прохіндіада, або Біг на місці — Маргарита, колега Любомудрова
- 1988 — Минуле повернути — покоївка Клари Скамбрічіо
- 1988 — Собаче серце — пацієнтка
- 1991 — Виплодок пекла — епізод
- 1991 — Мій найкращий друг генерал Василь, син Йосипа
- 1992 — Короткий подих кохання — Клавдія Михайлівна
- 1992 — Удачі вам, панове! — кадровичка
- 1994 — Рік собаки — бабуся Сергія
- 1994 — Колесо кохання — чаклунка Клара
- 1994 — Російська симфонія — Семенівна
- 2008 — Насмішкувате щастя Валентини Ковель (документальний фільм)
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 14. Киреев — Конго. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 2009. — 751 с.: ил.: карт.
- ↑ mipomnim.ru — Ковель Валентина (13.01.1921 — 15.11.1997)[недоступне посилання з Октябрь 2018]
- ↑ Ковель, Валентина Павловна — RuData.ru. Архів оригіналу за 17 Лютого 2020. Процитовано 30 Березня 2022.
- ↑ Ковель Валентина Павловна — Киносозвездие — авторский проект Сергея Николаева. Архів оригіналу за 9 Квітня 2016. Процитовано 2 Квітня 2020.
- ↑ а б в Шестидесятники // Георгий Товстоногов // Великий Гога. Архів оригіналу за 30 Грудня 2019. Процитовано 2 Квітня 2020.
- ↑ Уривок з цієї п'єси Валентина Ковель і Євген Лебедєв грали в одному з випусків програми «Вокруг смеха».
- ↑ Минина Е. // Петербургский театральный журнал. — СПб, 1996. — № 11.
- Валентина Ковель (англ.) на сайті Internet Movie Database
- Валентина Ковель на сайті www.peoples.ru [Архівовано 11 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Народились 23 січня
- Народились 1923
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 15 листопада
- Померли 1997
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Большеохтінському цвинтарі
- Випускники Російського державного інституту сценічних мистецтв
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Персоналії:Александринський театр
- Персоналії:ВДТ імені Товстоногова
- Акторки XX століття
- Російські акторки
- Радянські акторки