Ковель Валентина Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковель Валентина Павлівна
Народилася23 січня 1923(1923-01-23)[1]
Петроград, РСФРР, СРСР
Померла15 листопада 1997(1997-11-15) (74 роки)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняБольшеохтінський цвинтарd
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв (1945)
Знання мовросійська
ЗакладТеатр драми імені О. С. Пушкіна,
Великий драматичний театр імені М. Горького
У шлюбі зМедведєв Володимир Олександрович
Нагороди
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР
IMDbID 0468385

Валентина Павлівна Ковель (нар. 23 січня 1923, Петроград[2] — пом. 15 листопада 1997, Санкт-Петербург) — російська радянська акторка театру і кіно. Народна артистка СРСР (1988).

Біографія

[ред. | ред. код]

Валентина Ковель народилася 23 січня 1923 року (за іншими джерелами — 13 січня 1921 року[3][4]) в Петрограді (нині Санкт-Петербург).

У 1946 році закінчила акторський факультет Ленінградського театрального інституту (майстерня Н. Є. Серебрякова).

З 1946 року виступала на сцені Ленінградського театру драми ім. О. С. Пушкіна (нині Олександринський театр). У 1966 році разом з чоловіком, Володимиром Медведєвим була запрошена до Ленінградського академічного Великого драматичного театру імені М. Горького (БДТ) (нині — імені Г. О. Товстоногова). У цьому театрі служила до кінця життя. Серед найкращих ролей, зіграних на сцені БДТ — Естер в «Ціні» А. Міллера, Кабато в «Хануме» А. А. Цагарелі, Клара Цаханассьян у «Візиті старої дами» Ф. Дюрренматта.

В останні роки життя співпрацювала з Театром сатири на Василівському.

Померла 15 листопада 1997 року в Санкт-Петербурзі. Похована на Большеохтинському кладовищі поруч із чоловіком Вадимом Медведєвим.

Родина

[ред. | ред. код]

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]

Театр Сатири на Василівському

[ред. | ред. код]
  • 1996 — «Метелик… Метелик», за п'єсою А. Ніколаї. Режисер Р. Г. Віктюк — Едда[8]

Телеспектаклі

[ред. | ред. код]
  • 1960 — «Третя патетична» — Клава, дружина Куманіна
  • 1965 — «Життя Галілея»
  • 1968 — «Принц Наполеон» — графиня Монтолон, колишня кохана Луї
  • 1968 — «П'ять мільйонів» — мадам Бранден
  • 1968 — «Гуморески Валентина Катаєва» (новела «Шубка») — дружина
  • 1969 — «Правду! Нічого, крім правди!» — Катерина Костянтинівна Брешко-Брешковська, есерка в молодості
  • 1970-е — «Гра уяви» — Конягіна
  • 1972 — «Іван, третій син» — Баба Яга
  • 1978 — «Ханума» — Кабато
  • 1979 — «Вплив гамма-променів на блідо-жовті нагідки» — Бетті
  • 1980 — «У поті лиця свого» — Безфамільна
  • 1981 — «Мегре і людина на лавці» — мадам Жибон, господиня мебльованих кімнат
  • 1985 — «Кримінальний талант» — Ганна Михайлівна Карпова, прибиральниця в НДІ
  • 1986 — «БДТ тридцять років потому» — Брандахлистова (сцена з вистави «Смерть Тарєлкіна»)
  • 1986 — «Піквікський клуб» (реж. Є. І. Макаров і Г. О. Товстоногов) — місіс Бардл
  • 1989 — «Енергійні люди» — Віра Сергіївна Кузькіна
  • 1989 — «Історія коня» — Матьє / Вязопуриха / Марія
  • 1989 — «Смерть Тарєлкіна» — Брандахлистова
  • 1991 — «Казка за казкою» — Канімура

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Увічнення пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 2008 — Насмішкувате щастя Валентини Ковель (документальний фільм)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б в Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 14. Киреев — Конго. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 2009. — 751 с.: ил.: карт.
  3. mipomnim.ru — Ковель Валентина (13.01.1921 — 15.11.1997)[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  4. Ковель, Валентина Павловна — RuData.ru. Архів оригіналу за 17 Лютого 2020. Процитовано 30 Березня 2022.
  5. Ковель Валентина Павловна — Киносозвездие — авторский проект Сергея Николаева. Архів оригіналу за 9 Квітня 2016. Процитовано 2 Квітня 2020.
  6. а б в Шестидесятники // Георгий Товстоногов // Великий Гога. Архів оригіналу за 30 Грудня 2019. Процитовано 2 Квітня 2020.
  7. Уривок з цієї п'єси Валентина Ковель і Євген Лебедєв грали в одному з випусків програми «Вокруг смеха».
  8. Минина Е.  // Петербургский театральный журнал. — СПб, 1996. — № 11.

Посилання

[ред. | ред. код]