Константин Стоїлов

Константин Стоїлов Константин Стоилов
Константин Стоїлов
Прапор 12-й Голова Ради міністрів Болгарії
10 липня — 1 вересня 1887 року
Монарх:	Фердинанд I
Попередник:	Васил Радославов
Наступник:	Стефан Стамболов
Прапор 14-й Голова Ради міністрів Болгарії
31 травня 1894 — 30 січня 1899 року
Монарх:	Фердинанд I
Попередник:	Стефан Стамболов
Наступник:	Димитр Греков
Народження:	5 жовтня 1853(1853-10-05) Пловдив, Османська імперія
Смерть:	5 квітня 1901(1901-04-05) (47 років) Софія, Болгарія
Поховання:	Центральний цвинтар Софіїd
Національність:	Болгарин
Країна:	Болгарія
Релігія:	православ'я
Освіта:	Гейдельберзький університет
Партія:	Консервативна партія Народна партія
Батько:	Стоїл Константинов
Мати:	Марія Душкова
Нагороди:	Орден «За хоробрість» IV ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Константин Стоїлов Константинов (5 жовтня 1853, Пловдив — 5 квітня 1901) — болгарський політичний діяч, один з керівників Консервативної партії, засновник Народної партії. Керівник міністерства правосуддя, закордонних, внутрішніх справ, фінансів. Двічі обіймав посаду Прем'єр-міністра Болгарії.

Біографія

Народився 5 жовтня 1853 року в Пловдиві. Навчався в «Роберт коледжі» (Стамбул). Вивчав право в Гейдельберзькому університеті, де здобув докторський ступінь. У 1878—1879 роках був суддею в містах Пловдив і Софія. Керував політичним кабінетом (1880–1883) князя Олександра Батенберга й підтримав скасування Тирновської конституції.

З 1884 року — член Болгарського літературного товариства.

Під час Сербсько-болгарської війни 1885 року командував кавалерійським взводом. Був нагороджений орденом «За хоробрість» IV ступеня.

Після перевороту проти Олександра Батенберга в серпні 1886 року підтримав Стефана Стамболова й контрпереворот. Після зречення Батенберга від болгарського трону, входив до складу делегації, відрядженої до Європи для пошуку нового князя.

У 1886–1888 роках займав пости міністра в урядах Петко Каравелова й Васила Радославова. 1887 року очолив уряд. Міністр правосуддя в кабінеті Стамболова. 1888 року пішов в опозицію. Після усунення Стамболова й перемоги Народної партії (створена Стоїловим) на виборах 1894 року знову став прем'єр-міністром (1894–1899). З його врядуванням пов'язаний економічний підйом в Болгарії, який розпочався за часів правління Стамболова.

Константин Стоїлов помер від пневмонії 5 квітня 1901 року. Похований в Софії 7 квітня 1901 року.

Родина

Константин Стоїлов був одружений з Христиною Типчилештовою (31 березня 1888). Діти: Стоїл, Христо, Петко, Марія та Борис.

Література

• Ташев, Ташо (1999). Министрите на България 1879–1999, София: АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО