Кролевець-Слобідка
| село Кролев́ець-Слоб́́ідка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Новгород-Сіверський район |
| Громада | Новгород-Сіверська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | у XV ст. |
| Населення | 44 |
| Площа | 0,18 км² |
| Густота населення | 244,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16033 |
| Телефонний код | +380 4658 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°03′39″ пн. ш. 33°12′01″ сх. д. / 52.06083° пн. ш. 33.20028° сх. д.Координати: 52°03′39″ пн. ш. 33°12′01″ сх. д. / 52.06083° пн. ш. 33.20028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
136 м[1] |
| Водойми | річка Рома |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2 |
| Карта | |
  Кролев́ець-Слоб́́ідка | |
 Кролев́ець-Слоб́́ідка | |
| Мапа | |
| |
Кролевець-Слобідка — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 44 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Шептаківська сільська рада.
Через село протікає річка Рома.
Історія[ред. | ред. код]
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Час заснування села Кролевець-Слобідка невідомий. Том І «Опису старої Малоросії» зазначає, що в акті 1660 року існує «млин Кролевський, під Новгородком стоячий». При млині й була оселена слобода на початку XVIII століття.[2] Але історія цього населеного пункту має більш давню історію. Підтверджувальна грамота московського царя Василя ІІІ від 2 січня 1552 року (правильно 1551 року) Новгород-Сіверському чоловічому Спаському монастирю містить у собі згадку, що «на рекѣ на Раме мнстырская мелница немецкоя». Водночас сама грамота є підтверджувальною двох попередніх грамот московського царя Івана IV.[3] Однак млин із житловою забудовою біля нього на річці Рома існував можливо ще за часів входження Сіверського князівства до складу Великого князівства Литовського і Руського. Згадка про млин литовської будови та млинарської осади біля нього є в «отказной книге» Рильського повіту. «На речке на Роме ж мелничноя │заплота литовского строения а на │ заплоте две клети мелничных брусовых │ а в клети двои жорны а трети нѣ поста │ влены а в другои клети четыри ступы │ да на тои ж их мелницы двор а на дворѣ │ изба да клет».[4]
Саме водяний млин дав початок селу Кролевець-Слобідка, яке виникло як млинарська осада біля монастирського млина на річці Рома, притоці річки Десна. Як і решта населених пунктів, біля млинів у нижній течії річки Рома, село Кролевець-Слобідка спочатку було невеликим хутором з одним чи декількома дворами млинарів, біля яких і утворилися села.
Село Кролевець-Слобідка входило до складу Новгородської сотні Стародубського полку, парафії церкви Архистратига Михаїла, села Леньків, та належало Новгород-Сіверському чоловічому Спаському монастирю.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 44 | 100% |
Назва села Кролевець-Слобідка[ред. | ред. код]
Назва села Кролевець-Слобідка утворено з двох слів, водночас перше польське, а друге – українське. Згаданий в акті 1660 року на річці Рома млин має назву Кролевський та походить із польського слова «круль» («król» – укр. «король»). Отже Кролевський млин – це Королевський млин, який був королівською власністю. Назва млина й дала першу назву населеному пункту. Однак, згаданий населений пункт має назву Кролевець-Слобідка, а не Кролевська Слобідка. Назва Кролевець також має польське походження. Польське слово «Крулевець» (Królewiec ) – королівське місто. В Україні є місто Кролевець, а в Польщі населених пунктів із такою назвою набагато більше. Друге слово в назві – «Слобода» – українське. У Польщі подібні поселення називалися «Волями» (Wola). Так називали новоутворені населені пункти, які звільнялися на деякий час (зазвичай – 15-25 років) від виконання повинностей, сплати податку. Ці пільги надавалися власниками земель, щоб притягнути селян з інших місцевостей для проживання в слободі. З закінченням терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність. Якби Кролевець-Слобідка була осаджена за часів перебування Новгород-Сіверщини в складі Речі Посполитої (1618-1648 років), то ймовірно назва села Кролевець-Слобідка була б зафіксована в польській назві як Królewska Wola (Королівська Слобода). Однак в акті 1660 року вказаний лише млин із польською назвою «Кролевський», поряд із яким і була заснована слобода вже після Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького (1648-1657 років). Після 1657 року Новгород-Сіверському чоловічому Спаському монастирю було повернуто його колішне володіння – Кролевський млин, при якому була й осаджена слобода.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[6]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[7].
Люди[ред. | ред. код]
В селі народився Голуб Григорій Євстахійович (?—1769) — живописець.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі Кролевець-Слобідці.
- ↑ Описание старой Малоросии. Том первый. Полк Стародубский. Киев. 1888 г. Стор. 221
- ↑ О. Б. Русіна. Грамоти Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирю (у копіях севського походження).
- ↑ Т. Ф. Ващенко. К изучению отказных книг
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |