Ланьцут (табір військовополонених)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ланьцут (значення).

Ланцут — табір військовополонених та інтернованих у Підкарпатському воєводстві Польщі.

В 1918—21 роках в таборі Ланцут перебували полонені, інтерновані військові зі складу Української Галицької армії та Армії Української Народної Республіки, а також інтерновані цивільні зі Східної Галичини.

1918 тут розмішувалися також полонені українці з російської армії (близько 10 тис.), а також вояки сформованої і підправленої в Україну Сірої дивізії.

Восени 1919 в табір були скеровані близько 900 інтернованих вояків-галичан і Корпусу січових стрільців полковника Є.Коновальця.

Від кінця 1919 з інтернованих українських військовиків почали формувати частини Армії УНР, зокрема 6-ту Січову дивізію полковника М.Безручка, для участі в поході на Київ навесні 1920.

Умови мешкання в таборі полонених та інтернованих українців були важкими: у лютому 1920 з 3320 старшин і козаків половина були хворими або виснаженими від голоду, 425 осіб померли (їхні тіла поховали на меморіальному військовому цвинтарі; 1974 зруйнований польською владою).

Весною 1920 в таборі засновано Збірну станицю для вербування і вишколу вояків для Армії УНР, у ній пройшли підготовку близько 10 тис. бійців і командирів.

Після підписання Ризького мирного договору між РСФРР і УНР та Польщею в таборі були розмішені: інтерновані частини 5-ї Херсонської дивізії полковника А.Долуда, запасні армійські частини генерал-хорунжого Н.Никоніва, Спільна юнацька (старшинська) школа (400 курсантів) генерал-хорунжого М.Шаповала, Окремий кордонний корпус генерал-хорунжого О.Пилькевича, а також загал цивільних осіб.

Незважаючи на табірні обмежені свободи й незадовільні побутові умови, у таборі було організовано культурно-освітнє життя. Тут діяли: Український народний університет (близько 600 слухачів) на чолі з професорами І.Огієнком, І. Свенціцьким, О. Колессою, В. Щуратом, генералами С.Дядюшою, І.Мартинюком та ін., гімназія, бібліотека, літературно-мистецькі об'єднання. Тут був створений (згодом став всесвітньо відомим) хор сотника Д.Котка. Зусиллями письменників М. Вороного, Є.Маланюка, В.Біднова та ін. організовано видання таборових часописів «Наша зоря», «Промінь», «Будяк».

1921 військові частини Армії УНР були передислоковані в табір Стшалково.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Наріжний С. Українська еміграція. Прага, 1942;

  • Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі 1920—1939. Львів, 2000;
  • Колянчук О. Увічнення нескорених. Львів, 2003.
  • Український військовий цвинтар у Ланьцуті: минуле, сьогодні, майбутнє.
  • Срібняк І. Табір полонених та інтернованих вояків-українців у Ланцуті (Польща) у 1919—1921 рр. // Симон Петлюра у контексті українських національно-визвольних змагань. Збірник наукових праць. — Фастів, 1999. — С.148-162.
  • Срібняк І. Умови перебування та культурно-освітня діяльність інтернованих вояків-українців у таборі Ланцут, Польща (січень-серпень 1921 р.) у світлі архівних документів // Вісник Черкаського університету. — Серія: «Історичні науки». — Черкаси, 2017. — № 3. — С.63-72. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20013 [Архівовано 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  • Срібняк І. Кам'янецька піша юнацька школа Армії УНР у січні-травні 1921 р.: початок інтернування в Польщі («ланцутська доба») // Уманська старовина. — Умань, 2017. — Вип.4. — С.38-43. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23648 [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Срібняк І. «…Піти на зустріч всім покаліченим впливом чужої культури та помогти їм засвоїти акорди рідної мови»: накази групі інтернованих Військ УНР як джерело для реконструкції повсякдення вояків-українців у таборі Ланцут (Польща), січень-травень 1921 р. // Етнічна історія народів Європи. — К., 2018. — Вип.56. — С.81-87. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24441 [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Срібняк І. Мовно-охоронна та мобілізаційна місія української періодики у таборі інтернованих вояків-українців Ланцут, Польща (травень-червень 1921 р.) // Spheres of Culture. Journal of Philological, Historical, Social and Media Communication, Political Science and Cultural Studies / Ed. by Ihor Nabytovych. — Lublin, 2018. — Vol.XVII. — C.348-359. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/25092 [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Sribniak І. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Łańcut. — Warszawa-Paryż: Międzynarodowy konsorcium naukowo-edukacyjny im. Luciena Febvra, 2018. — 115 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24320 [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • Срібняк І., Палієнко М. Журнал інтернованих вояків Армії УНР «Наша Зоря» у таборі Ланцут (Польща): джерельно-інформаційний потенціал // Український інформаційний простір. — К, 2021. — № 2 (8). — С.183-208. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/39769
  • Krotofil M., Nadtoka H., Sribnyak I. Cultural and artistic component of the camp leisure of interned Ukrainian soldiers in Aleksandrów and Łańcut, Poland (end of 1920 – 1921) // Емінак. — Київ-Миколаїв, 2023. — № 1 (41). — С.134-147. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45085; https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/626
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ланьцут_(табір_військовополонених)&oldid=41815790