Луїза Фернанда Іспанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Фернанда Іспанська
ісп. Luisa Fernanda de Borbón
Інфанта Луїза Фернанда на портреті пензля Ф. К. Вінтерхальтера, близько 1847 року
Ім'я при народженніМарія Луїза Фернанда
Народилася30 січня 1832(1832-01-30)
Мадрид, Іспанія
Померла2 лютого 1897(1897-02-02) (65 років)
Севілья, Іспанія
ПохованняКоролівська крипта Ескоріалу
Країна Іспанія
Діяльністьаристократка
Знання мовіспанська
Титулгерцогиня Монпасьє
Конфесіякатолицтво
РідБурбони, Орлеанський дім
БатькоФердинанд VII
МатиМарія-Христина Бурбон-Сицилійська
Брати, сестриІзабелла II, Infanta María Luisa Isabel of Spaind, Agustín Muñoz, 1st Duke of Tarancónd, María Amparo Muñoz, 1st Countess of Vista Alegred, Juan Muñoz y de Borbón, Conde de Recuerdod, José Muñoz y Borbón, 1st conde de la Graciad, Fernando Muñoz, 2nd Duke of Tarancónd, Maria de los Milagros Muñozd і María Cristina Muñoz y Borbónd
У шлюбі зАнтуан Орлеанський
ДітиМарія Ізабелла, Марія Амалія, Марія Христина, Марія де ла Регла, Фернандо, Марія де лас Мерседес, Феліпе, Антоніо, Луїс
Автограф
НагородиОрден Королеви Марії Луїзи
Орден Зіркового хреста
Герб
Герб

Герб Луїзи Фернанди де Бурбон

Марія Луїза Фернанда Іспанська також Луїза Фернанда де Бурбон (ісп. Luisa Fernanda de Borbón; (нар. 30 січня 1832 — пом. 2 лютого 1897) — іспанська інфанта з династії Бурбонів, донька короля Іспанії Фердинанда VII та принцеси Обох Сицилій Марії-Христини, дружина принца Орлеанського Антуана де Монпасьє.

Біографія

[ред. | ред. код]

Луїза Фернанда народилася 30 січня 1831 року у Мадриді. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині короля Іспанії Фердинанда VII та його четвертої дружини Марії-Христини Сицилійської. Дівчинка мала старшу сестру Ізабеллу.

Батько помер, коли Луїзі Фернанді було півтора року. Королевою Іспанії стала її старша сестра під регентством матері. За кілька років перед цим була прийнята Прагматична санкція, яка відміняла салічний закон. Незгодні із нею прибічники Карлоса де Бурбона розпочали після смерті Фердинанда Першу карлістську війну, яка закінчилася їхньою поразкою у 1840 році.[1]

Вихованням інфант займалися поет Мануель Хосе Кінтана-і-Лоренцо, ритор і юрист Агустін Аргуельес і Хуана Вега. На думку цих вихователів принцеси не мали належного для свого віку виховання, що виявлялося в байдужості до релігії, неуважності та інертності.

У віці 14 років Луїза Фернанда була видана заміж за 22-річного герцога Антуана де Монпасьє. Весілля відбулося 10 жовтня 1846 у Королівському палаці Мадрида і було подвійнимː в цей же час вінчалися королева Ізабелла із герцогом Франсіско Кадісським.

Спочатку пара мешкала у Парижі, а у 1849 році вони придбали палац Сан-Тельмо в Севільї, який став їхньою офіційною резиденцією. В якості літньої домівки було обрано Санлукар-де-Баррамеда. Невдовзі там почалося будівництво палацу Орлеанів-Бурбонів, яке було завершено у 1870.[2]

Антуан де Монпасьє, 1859

У подружжя народилося дев'ятеро дітейː

  • Марія Ізабелла (1848—1919) — дружина Луї-Філіпа Орлеанського графа Паризького, мала восьмеро дітей;
  • Марія Амалія (1851—1870) — померла від сухот у віці 19 років, одружена не була, дітей не мала;
  • Марія Христина (1852—1879) — потенційна наречена короля Іспанії Альфонса XII, одружена не була, дітей не мала;
  • Марія де ла Регла (1856—1861) — прожила 4 роки;
  • Фернандо (1859—1873) — прожив 14 років, помер від віспи;
  • Марія де лас Мерседес (1860—1878) — дружина короля Іспанії Альфонса XII, дітей не мала;
  • Феліпе (1862—1864) — прожив півтора року;
  • Антоніо (1866—1930) — герцог Галлієра, був одруженим із інфантою Еулалією Іспанською, мав двох синів;
  • Луїс (1867—1874) — прожив 7 років.

Через постійні претензії Антуана на трон Іспанії відносини із сестрою у Луїзи Фернанди були напруженими. У 1868 році в Іспанії відбулася «Славна революція», яка призвела до зречення Ізабелли. Подружжя продовжило жити в Іспанії, і Антуан всіляко намагався стати королем. Проте після дуелі в Леганесі з Енріко Севільським у березні 1870 року він був покараний місяцем висилки з Мадрида та штрафом. В цей час кортеси обрали новим королем Іспанії Амадея Савойського. Після його зречення у 1873 Антуан відмовився від спроб здобути корону та жив надалі як приватна особа. Він помер у лютому 1890. Луїза Фернанда пережила чоловіка на сім років і пішла з життя 2 лютого 1897. Похована у Пантеоні інфантів у Королівській крипті Ескоріалу.[3]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Карл III
 
Марія Амалія Саксонська
 
Філіп I
 
Луїза Єлизавета Французька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл IV
 
Марія Луїза Пармська
 
 
Фердинанд I
 
Марія Кароліна Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд VII
 
Марія Ізабелла Іспанська
 
 
 
Франциск I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія-Христина Бурбон-Сицилійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Фернанда

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Стаття «La hija de Fernando VII que quiso reinar en Ecuador y casi lo hace en España» від 17 травня 2015 [1] [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Палац Орлеанів-Бурбонів [2] [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
  3. ↑ Королівська крипта Ескоріалу [3] [Архівовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїза_Фернанда_Іспанська&oldid=41875679