Львов Олексій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львов Олексій Федорович
Основна інформація
Дата народження5 червня 1798(1798-06-05)[1][2][3]
Місце народженняРевель, Російська імперія[4][3][5]
Дата смерті28 грудня 1870(1870-12-28)[1][2][5] (72 роки)
Місце смертіКовно, Російська імперія[4]
ПохованняКаунас
ГромадянствоРосійська імперія
Віросповіданняправославна церква
Професіїкомпозитор, диригент, письменник, військовослужбовець, скрипаль
ОсвітаПетербурзький державний університет шляхів сполучення
Відомі учніБанькевич Вікентій
Інструментискрипка
Жанриопера
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Order of St. George орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня Орден Лева і Сонця 2 ступеня
БатькоЛьвов Федір Петровичd[3][2]
МатиNadezhda Ilyinichna Lvovad
У шлюбі зQ110360225?
Брати, сестриРостовська Марія Федорівнаd
CMNS: Файли у Вікісховищі
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Львов.

Олексі́й Фе́дорович Львов (*25 травня (5 червня) 1798 — †16 грудня (28 грудня) 1870) — російський скрипаль, композитор, диригент. Директор Придворної співочої капелли в 1837—1861. Автор музики гімну «Боже, Царя храни!» (1833) та інших творів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1798 в Ревеле (нині Таллінн) в сім'ї відомого російського музичного діяча Ф. П. Львова. Отримав в сім'ї добре музичне виховання. В 7-річному віці грав на скрипці в домашніх концертах, навчався у багатьох відомих педагогів.

1818 — закінчив інститут шляхів сполучення, працював в арачкєевських військових поселеннях інженером-путівником, не припиняючи занять на скрипці.

1826 — флігель-ад'ютант.

1833 — став відомим, як автор музики нового російського національного гімну.

1835 — в домі Львова проходять щотижневі квартетні зібрання, які він очолював та стали дуже популярними. Славились і симфонічні концерти, що стали основою створеного ним «Концертного общества» (1850).

1837—1861 — Львов — директор Придворної співочої капели. В цей період піднявся художній рівень виконання хора Капелли (в 1837—1839 рр. її капельмейстером був Глінка), при ній були основані в 1839 р. інструментальні класи.

Помер О. Ф. Львов 16 грудня 1870 в маєтку Романь поблизу Ковни. Похований в Пажайсляйському монастирі під Каунасом.

Основні музичні твори

[ред. | ред. код]
  • музика гімна Російської імперії
  • твори для церкви «Иже херувимы», «Вечери Твоея тайныя» та ін.
  • опера «Бианка»
  • опера «Ундина» (1847)
  • невеличкі опери «Русский мужичок» та «Варвара»
  • концерт для скрипки з оркестром

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в А. Преображенский Львов, Алексей Федорович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 765–769.
  3. ↑ а б в П. Львов // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 785–786.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119211653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б P. D. Lwoff, Alexis // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 2. — P. 180.

Посилання

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Львов_Олексій_Федорович